Рішення № 9018487, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/63019.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ-М» до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни)

про стягнення 224224, 65 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Марчук О.Б. –довіреність № 1 від 24.03.2006р.;

від відповідача: Заболотна Ю.С. –довіреність б/н від 02.11.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ-М»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) про стягнення 224224, 65 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання теплової енергії № 12/172-2006 від 01.10.2006р. повністю не оплатив вартість поставленої теплової енергії, заборгувавши позивачу 224224, 65 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 183726, 13 грн. - боргу, 16220, 09 грн. –пені, 19393, 39 грн. –інфляційних збитків, 4885, 04 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –2243, 00 грн. –державного мита, 236 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 28.09.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.10.2009 р.

В судове засідання 26.10.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.11.2009р.

В судовому засіданні 12.11.09р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені, та просить стягнути з відповідача на свою користь 183726, 13 грн. - боргу, 13393, 03 грн. –пені, 19393, 39 грн. –інфляційних збитків, 4885, 04 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 2243, 00 грн. –державного мита, 236 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, у зв’язку з чим по справі оголошено перерву до 19.11.2009р.

В судовому засіданні 19.11.09р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 19.11.2009р. представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.11.2009 р. за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг по передачі теплової енергії по магістральним тепломережам, та їх утримання в межах експлуатаційної відповідальності № 12/172-2006 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги по передачі теплової енергії по магістральним тепломережам, та їх утримання в межах експлуатаційної відповідальності відповідачу, останній в свою чергу зобов’язався оплачувати надані послуги згідно калькуляції позивача в терміни, визначені Договором (п.1.1).

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість наданих послуг визначається калькуляцією позивача та відповідно до калькуляції відповідача теплової енергії за 18, 9% від фактично отриманої теплової енергії, як за забезпечення теплового балансу.

Пунктом 3.2. Договору визначено порядок оплати за надані послуги:

- авансовий платіж 50% до 27 числа місяця, що передує розрахунковому;

- остаточний розрахунок протягом п’яти робочих днів наступного місяця після надання послуг.

Відповідно до п. 2.6.2 Договору сторони підписують двосторонні акти надання послуг.

На виконання умов договору позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію, що вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання робіт, однак відповідач свої зобов’язання за договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу 183726, 13 грн.

В матеріалах справи міститься претензія позивача від 11.08.2006р. № 06 з вимогою сплатити заборгованість. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 183726, 13 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення поставки, а тому позивач, на підставі п. 3.4. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 13393, 03 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3.4 Договору у разі неоплати рахунків за використану теплову енергію в строк, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 5% належної до сплати суми з кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 13393, 03 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 19393, 39 грн. –індекс інфляції та 4885, 04 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) (03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 79, 2, код ЄДРПОУ 01131514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ-М»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 66, код ЄДРПОУ 01203277) –183726 (сто вісімдесят три тисячі сімсот двадцять шість) грн. 13 коп. – боргу, 13393 (тринадцять тисяч триста дев’яносто три) грн. 03 коп. –пені, 19393 (дев’ятнадцять тисяч триста дев’яносто три) грн. 39 коп. –індексу інфляції, 4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 04 коп. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –2213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 98 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «РОСТ-М»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 66, код ЄДРПОУ 01203277) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №103 від 17.09.2009 в розмірі 29 (двадцять дев’ять) грн. 02 коп. (оригінал платіжного доручення №103 від 17.09.2009 знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко