Рішення № 9018427, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/30508.12.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф девелопмент

Інвестмент»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ЖЕ-Є ГРУП»

Про стягнення 32151,42 грн.

                    Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Бабич М.М.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф девелопмент Інвестмент»про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ЖЕ-Є ГРУП»боргу за оренду приміщень у розмірі 29 376,00 грн., боргу за користування комунальними послугами 1450,62 грн. та пені 1324,80 грн. по Договору №2 від 01.06.09р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.09р. порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 24.11.09р. представником позивача було подано заяву про здійснення аудіо-запису судових засідань; проте на запитання суду чи наполягає представник позивача на заяві, він усно відповів, що не наполягає. Зважаючи на вищенаведене, судом дана заява залишена без розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2009 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф девелопмент Інвестмент»(далі - Позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ЖЕ-Є ГРУП» (далі - Відповідач) був укладений договір оренди нежилих приміщень №2 (далі - Договір).

01 червня 2009 року між Позивачем і Відповідачем був підписаний Акт здачі-приймання об’єкта, що орендуються, у відповідності до якого, Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове користування нежилі офісні приміщення, загальною площею 96 кв.м.

Відповідно пунктів 5.1-5.5 Договору, Відповідач зобов’язувався сплачувати орендну плату в розмірі 102 грн. за 1 кв.м. та ПДВ – 17 грн. наперед не пізніше 5 числа поточного місяця на підставі рахунків. Оплата за електроенергію та комунальні платежі здійснюється відповідачем протягом 10 днів після пред’явлення рахунку Позивачем.

Згідно п. 7.3 Договору оренди Позивач надавав Відповідачу Акти про виконання послуг з оренди приміщень за червень - вересень 2009 року (4 місяці) та акти по наданим комунальним послугам та електроенергії, які Відповідачем підписані та скріплені печаткою (належним чином засвідчені копії всіх вищеперелічених актів долучено по позовної заяви).

Відповідно до вищенаведених актів, Позивачем було надано Відповідачу послуг з оренди приміщень за червень - вересень 2009 року (4 місяці) на загальну суму 39168 грн., та комунальних послуг і електроенергії на загальну суму 1450,62 грн.

Відповідач частково погасив існуючу заборгованість з оренди в сумі 9792 грн. А тому борг Відповідача складає: 29 376 грн. - за оренду, 1450,62 грн. за комунальні послуги та електроенергію.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, а саме проводив оплату орендних, комунальних та платежів за електроенергію несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати, комунальних послуг та плати за електроенергію за Договором, відповідно до якого заборгованість Відповідача складає: 29 376 грн. - за оренду та 1450,62 грн. за комунальні послуги та електроенергію.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості в розмірі: 29 376 грн. - за оренду та 1450,62 грн. за комунальні послуги та електроенергію.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 11.1 Договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, плати за електроенергію, комунальних платежів, інших грошових коштів за Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення на протязі одного року.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми пені за порушення умов Договору та у відповідності до п. 11.1 Договору, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача, відповідно до розрахунку, наведеному в позові, пені в розмірі 1324,80 грн.

Відповідно до Договору від 01.10.09р. було розірвано Договір оренди від 01 червня 2009 року №2, та відповідно до Акту від 01.10.09р. орендоване за Договором приміщення було повернуто Відповідачем Позивачу.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду; Позивачу повертається з Державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 89 грн. та державне мито в розмірі 98,49 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ЖЕ-Є ГРУП»(м. Київ, вул. Тургенєвська, 48, офіс, 32; ідентифікаційний код 35947761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф девелопмент Інвестмент»(м. Київ, пров. Червоноармійський, 14; ідентифікаційний код 36377178) 29376 (двадцять дев’ять тисяч триста сімдесят шість) грн. заборгованості з орендної плати, 1450 (одна тисяча чотириста п’ятдесят) грн. 62 коп. заборгованості по комунальним послугам та електроенергії, 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 80 коп. пені, 321 (триста двадцять одна) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути на підставі даного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гриф девелопмент Інвестмент»(м. Київ, пров. Червоноармійський, 14; ідентифікаційний код 36377178) з Державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 89 (вісімдесят дев’ять) грн. та державне мито в розмірі 98 (дев’яносто вісім) грн. 49 коп. Оригінали платіжних доручень №111 від 12.10.09р. та №112 від 12.10.09р. залишаються в матеріалах справи №2/305.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                               І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –15.12.2009р.