Рішення № 9018332, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/62812.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Кард»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

про стягнення 553588, 82 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Солодкий Р.В. –довіреність № 363/08 від 11.08.09р.;

від відповідача: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Кард»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» про стягнення 553588, 82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 15.02.2007р., заборгувавши позивачу 553588, 82 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача 553588, 82 грн. –основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –5831, 53 грн. –державного мита, 315, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 22.09.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.10.2009р.

В судове засідання 26.10.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.11.2009р.

В судове засідання 12.11.09р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.11.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів з використанням смарт-карт № СК-07/07 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався відпускати нафтопродукти на автозаправних станціях, вказаних у Додатку № 1 до Договору, а відповідач оплачувати нафтопродукти на умовах договору (п. 2.1.).

Право власності на нафтопродукти переходить в момент здійснення заправки (п. 2.2. Договору).

Оплата нафтопродуктів здійснюється протягом 3х банківських днів з моменту отримання рахунку, виставленого позивачем та/або підписання видаткової накладної (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору кожного місяця, до 10 числа місяця наступного за звітним, сторони проводять звірку взаєморозрахунків.

На виконання умов Договору протягом вересня 2008 року –листопада 2008 року позивач поставив відповідачу нафтопродукти на суму 590732, 56 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, копіями актів звірки, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

25 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 25/02, відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався поставляти позивачу нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали через автозаправні станції, а позивач –оплачувати їх на підставі умов договору.

25 лютого 2009 року між сторонами було укладено угоду № 25/02-3 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Виходячи з положень договору № 25/02 та угоди № 25/02-3 сторони погодили, що відповідач буде здійснювати постачання нафтопродуктів, разом з позивачем проводити взаємозалік однорідних вимог, у підтвердження чогу до 15 числа місяця, що слідує за звітним, складати акти зарахування зустрічних однорідних вимог.

Протягом лютого –серпня 2009 року відповідач поставив позивачу нафтопродукти на суму 22361, 57 грн. та 14782, 17 грн., що підтверджується наявними актами зарахування зустрічних однорідних вимог, видатковими накладними, протоколами.

П. 6 Угоди передбачено право її розірвання з попередженням другої сторони за два тижні.

В матеріалах справи наявний лист позивача про розірвання угоди, відповідь на який в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 553588, 82 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 553588, 82 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код ЄДРПОУ: 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Кард»(03058, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, 04108, м. Київ, пр.-т Правди, 62, оф. 60, код ЄДРПОУ: 32855741) 553588 (п’ятсот п’ятдесят три тисячі п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 82 коп. –основного боргу, 5535 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) грн. 89 коп. –державного мита, 315 (триста п?ятнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Кард»(03058, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, 04108, м. Київ, пр.-т Правди, 62, оф. 60, код ЄДРПОУ: 32855741) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №1690 від 10.09.2009 (оригінал в матеріалах справи № 7/628) в розмірі 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 64 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко