Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 13/490 08.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
про стягнення 16463,20 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники :
від позивача Ковпатюк Л.О. дов. б/н від 08.10.2009 р.
від відповідача Петруня А.В. дов. № 03 від 17.09.2009 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ
27.10.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" боргу та пені в сумі 16463,20 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-підрядник вказав на невиконання відповідачем-замовником зобовязання за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих будівельно-монтажних робіт на суму 14397,20 грн. внаслідок чого у останнього виникло додаткове зобовязання сплатити пеню у розмірі 2066,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.09 порушено провадження у справі №13/490, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 26.11.09.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.09 розгляд справи відкладено на 08.12.09, через неявку представника відповідача, часткове виконання ухвали про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача надав господарському суду заяву про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу у сумі 14397,20 грн., у звязку з сплатою відповідачем зазначеної заборгованості та підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені повному обсязі та надав розрахунок пені відповідно до ст. 232 ГК України.
Перед початком розгляду справи по суті представникив сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
27.11.08 між сторонами укладений договір підряду №11/13-1 на проведення будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого позивач зобовязався виконати будівельно-монтажні роботи з будівництва телефонної каналізації біля будинку № 3 по вул. Градинська по обєкту «Будівництво житлових будинків та споруд соціально-культурного призначення в 26-А мкр-ні ж.м. «Вигуровщина-Троєщина», а відповідач зобовязався оплатити вартість виконуваних робіт в порядку і строки, передбачені цим договором (п.1.1).
У п.2.1 договору встановлена вартість робіт, доручених виконавцю замовником.
Відповідно до п. 2.2 договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 25000,00 грн.
Умовами договору (п.2.5) здавання позивачем закінчених робіт та їх прийняття відповідачем здійснюється за Актом приймання-передачі робіт по формі КБ-2в.
У п.2.3 встановлено, що остаточні розрахунки здійснюються між Сторонами протягом пяти банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт.
Сторони погородили, що несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань (п 5.1.1).
Між сторонами у справі виникли правовідносини будівельного підряду.
Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за грудень 2008 на загальну суму 36397,20 грн., вартість якого засвідчена відповідною довідкою форми КБ-3 (копії яких залучені до матеріалів справи).
Договір, акт приймання виконаних робіт та довідка форми КБ-3 підписані представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.
Акти підписані без застережень і зауважень.
Відповідачем на виконання п. 2.2 договору перераховано відповідачу авансовий платіж у сумі 22000,00 грн. Проте кінцева оплата за виконані роботи не здійснена в повному обсязі. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за прийняті підрядні роботи станом на день подання позовної заяви складає складала 14397,20 грн.
Оскільки позивачем у судовому засіданні подана заява про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу, у звязку із сплатою його відповідачем після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 72 від 12.11.09, то ці вимоги підлягають припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.2.3), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за виконані роботи розрахувався з порушенням строків передбачених договором.
В звязку з простроченням відповідачем зобовязання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2066,00 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобовязань підлягають частковому задоволенню та нараховуються з 05.01.09 по 04.07.09 в сумі 1295,75 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 334726705) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення пеню в сумі 1295,75 (одна тисяча двісті девяносто пять), 75 грн., державне мито в сумі 63 (шістдесят три), 97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 148 (сто сорок вісім), 01 грн. - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (03048, м. Київ, вул. Пулюя, 1-В, код ЄДРПОУ 25385127).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 14397,20 грн.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.Д. Курдельчук
Судове рішення № 9018282, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/490. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: