Рішення № 9018262, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/57609.11.09 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради

про стягнення 200 456,40 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Іваненко І.П.- довіреність №Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009

від відповідача: Вдовиченко І.Д.- директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради про стягнення 200 456,40 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2009 року по 01.07.2009 року згідно Договору № 51208 від 31.07.2008 року

З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 194 216, 66 грн. –основного боргу, 4 965, 56 грн. – індексу інфляції, 1 274,19 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –2 004,56 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

09.11.2009 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 69 844, 44 грн. –основного боргу за період з 01.01.2009 по 01.11.2009, 6713, 25 грн. –індексу інфляції, 2 655,58 грн. –3 % річних.

Ухвалою від 07.09.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.10.2009.

22.10.2009 представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 09.11.2009.

09.11.2009 представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача визнав суму боргу та просив розстрочити виконання рішення.

Позивач заперечив проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.11.2009 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 51208 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 жовтня поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Облік електроенергії спожитої відповідачем здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п. 7.1. Договору).

Оплата поставленої електричної енергії здійснюється згідно з умовами «Порядку розрахунків»та «Графіку зняття показів засобів обліку електричної енергії»(п. 2.3.3. Договору).

Відповідно до п. 13 Додатку 2.2. Договору відповідачем до 1 числа поточного місяця проводиться оплата вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.

Відповідно до умов Договору позивач за період з 01.01.2009 по 01.11.2009 поставив відповідачу електроенергію на суму 404 258, 47 грн., що підтверджується звітами спожитої електричної енергії, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання за договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу 69 844, 44 грн., що не заперечується відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 69 844, 44 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6713, 25 грн. –індексу інфляції, 2 655,58 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, господарський суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подана відповідачем заява про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2009р. у справі № 7/576 задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради (04215, м. Київ, пр. Г. Гонгадзе, 7а, код ЄДРПОУ 35669329) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –69 844 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 44 коп. –основного боргу, 6 713 (шість тисяч сімсот тринадцять) грн. 25 коп. – індексу інфляції, 2 655 (дві тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 58 коп. –3 % річних, 2 004 (дві тисячі чотири) грн. 56 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко