Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/49108.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ "ЛІКО-БУД"
про стягнення суми боргу 7 283,73 грн
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники :
від позивача Ковпатюк Л.О. –дов. б/н від 08.10.2009 р.
від відповідача Ланець А.М. –дов. № 15 від 07.12.2009 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ
27.10.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ "ЛІКО-БУД" боргу та пені в сумі 7 283,73 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-підрядник вказав на невиконання відповідачем-замовником зобов’язання за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих будівельно-монтажних робіт на суму 6159,60 грн. внаслідок чого у останнього виникло додаткове зобов’язання сплатити пеню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.09 порушено провадження у справі №13/491, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 26.11.09.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.09 розгляд справи відкладено на 08.12.09, через неявку представника відповідача, часткове виконання ухвали про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю і з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та просив застосувати строк позовної давності щодо цієї вимоги.
Перед початком розгляду справи по суті представникив сторі ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
07.05.07 між сторонами укладений договір підряду №08-7/1 на проведення будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого позивач зобов’язався виконати будівельно-монтажні роботи з будівництва телефонної каналізації до тролейбусного депо по вулиці Трутенка, 32-а, а відповідач зобов’язався оплатити вартість виконуваних робіт в порядку і строки, передбачені цим договором (п.1.1).
Крім того, між сторонами укладена Додаткова угода № 1 від 01.10.07 на виконання додаткових робіт на загальну суму 6159,60 грн.
У п.2.1 договору та п 1 додаткової угоди встановлена вартість робіт, доручених виконавцю замовником.
Умовами договору (п.2.6) встановлено, що здавання позивачем закінчених робіт та їх прийняття відповідачем здійснюється за Актом приймання-передачі робіт по формі КБ-2в.
У п.2.4 визначено, що остаточні розрахунки здійснюються між сторонами протягом п’яти банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт.
Сторони погородили, що несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань (п 6.1.1).
Між сторонами у справі виникли правовідносини будівельного підряду.
Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по Додатковій угоді № 1 від 01.10.07 підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за жовтень 2007 на загальну суму 6159,60 грн., вартість якого засвідчена відповідною довідкою форми КБ-3 (копії яких залучені до матеріалів справи).
Договір, акт приймання виконаних робіт та довідка форми КБ-3 підписані представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.
Акти підписані без застережень і зауважень.
Відповідачем оплата за виконані роботи не здійснена в повному обсязі. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за прийняті підрядні роботи складає 6159,60 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.2.4), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за виконані роботи не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 6159,60 грн.
Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 6159,60 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1124,13 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи позивачу стало відомо про порушення його права у листопаді 2007 року і саме тоді почався перебіг строку спеціальної позовної давності встановленої до вимоги про стягнення пені, проте позовна заява була подана позивачем до Господарського суду міста Києва 27.10.09, тобто після спливу строку позовної давності, встановленої для вимог про стягнення пені.
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
З огляду на викладене, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1124,13грн. слід відмовити.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ "ЛІКО-БУД" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 30302327) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення заборгованість в сумі 6159 (шість тисяч сто п’ятдесят дев’ять), 00 грн., державне мито в сумі 86 (вісімдесят шість , 26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199 (сто дев’яносто дев’ять), 56 грн. - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (03048, м. Київ, вул. Пулюя, 1-В, код ЄДРПОУ 25385127).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Курдельчук
Судове рішення № 9018250, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/491. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: