Рішення № 9018246, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/49109.11.09 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

до Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»

про стягнення 1750244, 87 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Комісар С.П. –довіреність № Д07/2008/11/12-23 від 12.11.2008р.

від відповідача: Ярошенко А.М. –довіреність № Д-31/09 від 03.06.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»про стягнення 1750244, 87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на транспортування природного газу у 2002 році № 53-02 від 30.01.2002 р. не повернув надмірно сплачені кошти у розмірі 1137670, 00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1137670, 00 грн. –надмірно сплачених коштів, 511951, 50 грн. –інфляційних збитків, 100623, 37 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –17502, 45 грн. – державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 18.05.09р. вказану справу було доручено прийняти до свого провадження судді Якименко М.М. у зв’язку з призначенням судді Кондратової І.Д. суддею Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.07.2009р.

В судовому засіданні 13.07.2009р. сторонами було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення справи мирним шляхом та надання додаткових доказів по справі, у зв’язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 10.09.2009р.

У зв’язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи в судовому засіданні 10.09.2009р. було оголошено перерву до 28.09.2009р.

У зв’язку з задоволенням клопотання представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи в судовому засіданні 28.09.2009р. було оголошено перерву до 15.10.2009р.

В судовому засіданні 15.10.2009р. представником позивача було заявлено клопотання про збільшення позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача 1137670, 00 грн. –надмірно сплачених коштів, 693370, 54 грн. – інфляційних збитків, 129049, 54 грн. –3% річних, а також понесені них по справі судових витрат –19060, 91 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

У зв’язку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задля ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог позивача в судовому засіданні 15.10.2009р. було оголошено перерву до 09.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2009р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2009р. проти позову заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.11.2009 р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на транспортування природного газу № 35-02 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1) сторони погодили, що відповідач зобов’язується здійснювати транспортування трубопровідним транспортом природний газ, а позивач відповідно зобов’язався своєчасно оплатити його.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяги та період постачання природного газу.

Обсяг транспортованого газу визначається приладами обліку витрат газу, про що складаються не пізніше 5 робочих днів місяця, наступного за звітним, двосторонній акт здавання-приймання послуг по транспортуванню газу (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору вказаний акт є основою взаєморозрахунків між сторонами.

Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості послуг, що були надані відповідачем у звітному місяці транспортування газу.

Остаточний розрахунок позивач зобов’язується здійснити до 25.01.2003р. (п. 4.3. Договору).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків заборгованість позивача перед відповідачем становила 34392183, 11 грн.

Протягом 2004-2005р.р. позивачем здійснено оплату на загальну суму 35529853, 17 грн., що перевищує суму, яка підлягає сплаті згідно актів на 1137670, 00 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься вимога позивача від 22.11.2007р. повернути переплату за непоставлений природний газ, однак відповідь відповідача в матеріалах справи відсутня.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення переплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 129049, 54 грн. – 3% річних та 693370, 54 грн. –інфляційних витрат (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4Б, код ЄДРПОУ 03346331) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –1137670 (один мільйон сто тридцять сім тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп. –основного боргу, 693370 (шістсот дев’яносто три тисячі триста сімдесят) грн. 54 коп. –інфляційних збитків, 129049 (сто двадцять дев?ять тисяч сорок дев?ять) грн. 54 коп. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –19060 (дев’ятнадцять тисяч шістдесят) грн. 91 коп. – державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко