Рішення № 9018135, 18.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/53318.11.09 За позовом До

проЗакритого акціонерного товариства «Сталкер Компані»

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Стиль SV»

стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Шевченко Р.І. - предст.,

Від Відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Сталкер Компані»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробничої фірми «Стиль SV»та просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 109 030,30 грн., 6691,23 грн. інфляційних втрат, 1908,92 грн. - 3% річних за весь час прострочення та 15 271,32 грн. пені. Судові витрати в розмірі 1 330,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000,00 грн. адвокатських послуг Позивач просив покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 1005/01 від 16.01.2006 в частині оплати поставленого Позивачем Товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив.

04.11.2009 Відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Розгляд справи було відкладено на 18.11.2009.

17.11.2009 до загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва від Відповідача повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку свого представника. Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки у Відповідача було достатньо часу для подання необхідних доказів, неявка представника Відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті, доказів, наявних в матеріалах справи достатньо для прийняття обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.01.2006 між Закритим акціонерним товариством «Сталкер Компані» (далі –Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою «Стиль SV»(далі –Відповідач, Покупець) укладено Договір № 1005/01 (далі – Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався поставити, а Відповідач – прийняти та оплатити Товар.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 1005/01 від 16.01.2006 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна та кількість продукції, що поставляється Покупцю, зазначається у рахунках та видаткових накладних на кожну поставку, які є невід’ємною частиною даного Договору.

Так, Позивачем на виконання умов Договору було поставлено папір «MagnoStar», обумовлений Договором, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: № СТ-00003720 від 17.12.2008 на суму 135137,89 грн., № СТ-00003786 від 24.12.2008 на суму 17747,60 грн., № СТ-00000244 від 11.02.2009 на суму 55024,30 грн. Про отримання Відповідачем Товару за вказаними видатковими накладними свідчать довіреності серії ЯПМ № 648251 від 17.12.2008, серії ЯПМ № 648268 від 24.12.2008, серії ЯПМ № 648329 від 11.02.2009.

Пунктом 4.2 Договору Покупець зобов’язаний оплатити поставлений Позивачем Товар згідно з виставленими Продавцем рахунками на кожну поставку в термін не більше 25 банківських днів з моменту поставки продукції та підписання Відповідачем накладної.

На оплату поставленого за Договором Товару Позивачем було виставлено наступні рухунки-фактури: № СТ-00004290 від 17.12.2008 в сумі 135137,89 грн., № СТ-00004366 від 24.12.2008 в сумі 17747,60 грн., № СТ-00000251 від 11.02.2009 в сумі 55024,30 грн.

Зобов’язання з оплати поставленого Позивачем Товару Відповідачем виконані частково. З урахуванням проведених Відповідачем оплат станом на час розгляду спору заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Стиль SV»перед Закритим акціонерним товариством «Сталкер Компані»становить 109030,30 грн.

Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 109030,30 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів повної оплати за поставлений Позивачем Товар, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 109030,30 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Стиль SV»пені в розмірі 15271,32 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України. Однак, Договір положень, якими б визначався розмір відповідальності Відповідача за порушення умов останнього в частині оплати поставленого Товару, не містить, Позивачем таких до матеріалів справи не надано.

Оскільки факт погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за несвоєчасну оплату поставленого Позивачем Товару не доведений, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат так і сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвокатів.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Однак, Позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів на підтвердження того, що Шевченко Р.І., який приймав участь у судових засіданнях як представник Позивача, є адвокатом та займається адвокатською діяльністю. При цьому, Закритим акціонерним товариством «Сталкер Компані»жодним чином не доведено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалтинг», з яким Позивачем укладено Договір про надання адвокатських послуг, було надано будь-які послуги з приводу представництва Позивача в Господарського суду міста Києва у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності Науково виробнича фірма «Стиль SV»заборгованості за поставлений за Договором № 1005/01 від 16.01.2006 Товар в сумі 109030,30 грн.

Крім того, в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань Позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання Позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів Позивача в суді, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому 10 000,00 грн. додаткових витрат по оплаті адвокатських послуг не підлягають стягненню з Відповідача.

Державне мито в розмірі 1176,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208,88 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Стиль SV»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 10 кв. 31, код 22927200) на користь Закритого акціонерного товариства «Сталкер Компані» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 23389489) 109030,30 грн., заборгованості, 6691,23 грн. інфляційних втрат, 1908,92 грн. нарахувань 3% річних від простроченої суми, 1176,30 грн. державного мита та 208,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 03.12.2009