Рішення № 9018039, 30.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/34330.10.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Аеробуд" до Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, 2) Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання частково недійсним пункту договору та стягнення заборгованості

та за зустрічним позовомУправління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Закритого акціонерного товариства "Аеробуд"

про визнання частково недійсною додаткової угоди від 25.12.2008           Суддя Смирнова Ю.М.

Представники (за первісним позовом):

від позивача Троєкуров Д.О. –представник

від відповідача Гарус О.О. - представник

від третіх осіб1) Гирявець М.В., Субота О.В. –представники

2) Басурова О.А. –представник Рішення прийняте 30.10.2009, оскільки 12.10.2009 та 26.10.2009 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства "Аеробуд" (далі - позивач) про визнання частково недійсною частину п. 5.6 Договору генерального підряду № 1/25-02-2008 в частині слів "при наявності фінансування" та стягнення з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) 9306 426,40 грн. основного боргу, 162161,29 грн. 3% річних і 483934,17 грн. інфляційного відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог про визнання частково недійсним пункту договору позивач зазначає, що умова договору про оплату виконаних робіт при наявності фінансування не відповідає чинному законодавству. У спірному пункті договору сторони визначили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати виконаних робіт вказівкою на обставини наявності фінансування. Проте, на думку позивача, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона не залежить від сторін. В частині стягнення з відповідача заборгованості, позивач зазначає, що Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було порушено умови Додаткової угоди від 25.12.2008 та не виконано взятих зобов’язань щодо сплати протягом січня 2009 року заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що відсутні підстави для визнання частково недійсним пункту договору, оскільки при укладенні Договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх умов договору та позивачем прийнята умова оплати виконаних робіт при наявності фінансування. Крім того, законність включення такої умови про порядок оплати робіт по договору пояснюється тим, що відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється по мірі надходження коштів до бюджету. Існування основної заборгованості по Договору у розмірі 9306426,40 грн. відповідач не заперечує, однак відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, оскільки відповідач є бюджетною організацією, а кошторисом для відповідача не передбачено кошти для виплати штрафних санкцій.

Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа-2) у письмових поясненнях зазначає, що умова п. 5.6 Договору щодо зобов’язань відповідача оплатити виконані позивачем роботи при наявності фінансування є цілком виправданою, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Стосовно існування заборгованості третя особа-2 зазначає, що за відсутності титулу будови Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві перерахування коштів, що виділяються з бюджету на зазначену мету, не здійснюватиметься.

Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (третя особа-1) зазначає, що не є учасником спірних відносин і згідно зі своїми функціональними обов’язками не може надати будь-які фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність, що заперечують проти вимог позивача та доводити обставини, що мають значення для даної справи.

В межах справи № 11/343 Управління справами виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось з зустрічним позовом про визнання частково недійсною додаткової угоди від 25.12.2008, укладеної між сторонами, а саме, слів "буде сплачена замовником протягом січня 2009 року".

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що слова п. 2 Додаткової угоди "буде сплачена замовником протягом січня 2009 року" суперечать ст. 79 Бюджетного кодексу України та в силу ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України вказана частина підлягає визнанню недійсною.

Закрите акціонерне товариство "Аеробуд" проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що норма ст. 79 Бюджетного кодексу України діяла на момент укладення сторонами Додаткової угоди та спірна частина Додаткової угоди не суперечить законодавству України. В момент укладення Додаткової угоди сторонами були дотримані всі вимоги, передбачені чинним законодавством, та відсутні підстави для визнання недійсним положення Додаткової угоди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

По первісному позову.

25.02.2008 між Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Закритим акціонерним товариством "Аеробуд" (генпідрядник) було укладено Договір генерального підряду № 1/25-02-2008 (далі - Договір).

Згідно з умовами вказаного Договору замовник доручив, а генпідрядник взяв на себе зобов’язання виконати з використанням своїх матеріалів, обладнання та засобів роботи з ремонту і реконструкції з деякими реставраційними роботами в адміністративному будинку по вулиці Хрещатик, 36 (далі –об’єкт).

На виконання взятих на себе зобов’язань позивачем було виконано роботи на загальну суму 16754668,80 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, підписаними сторонами.

У п. 5.6 Договору сторони погодили, що протягом 10 банківських днів з дня підписання Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які пройшли перевірку Держекспертизою та технаглядом, замовник здійснює (при наявності фінансування) оплату виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до п. 14 Положення про Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) останнє утримується за рахунок коштів міського бюджету.

Згідно положень ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Спеціальний фонд бюджету включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Зазначені норми Бюджетного кодексу України мають своє відображення в ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" із змінами і доповненнями та ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", які містять припис, що розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

На виконання цих актів законодавства рішення Київської міської ради "Про бюджет м. Києва на 2008 рік" із змінами і доповненнями та рішення Київської міської ради "Про бюджет м.Києва на 2009 рік" із змінами і доповненнями містять норми, які визначають такі самі обов’язки розпорядників коштів міського бюджету м. Києва.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами (ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У п. 15.1 Договору сторони підтвердили, що в цей Договір включені всі істотні умови, передбачені чинним законодавством, і сторони не мають одна до одної жодних претензій.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, при укладенні Договору позивач не заперечував проти умов Договору, зокрема п. 5.4. Протокол розбіжностей сторонами не складався та не підписувався.

Крім того, положення про здійснення оплати згідно актів виконаних робіт, при наявності фінансування, також було відображено у п. 7 тендерної пропозиції Закритого акціонерного товариства "Аеробуд", яка передувала укладенню Договору.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне положення пункту Договору не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, вказані в позові обставини не можуть бути підставою для визнання частково недійсною частини п. 5.6 Договору генерального підряду № 1/25-02-2008 в частині слів "при наявності фінансування", укладеного між сторонами, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Закритим акціонерним товариством "Аеробуд" також заявлено вимогу про стягнення з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 9306 426,40 грн. основного боргу, 162161,29 грн. 3% річних і 483934,17 грн. інфляційного відшкодування.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

З зазначених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, обов’язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов’язок замовника прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено вище судом, Закритим акціонерним товариством "Аеробуд" були виконані, а Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняті роботи на загальну суму 16754668,80 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору обов’язком замовника є виконання розрахунків з генпідрядником за виконані роботи.

Згідно з п. 5.4 Договору розрахунки за виконані роботи на об’єкті здійснюються щомісячно за фактично виконані обсяги робіт згідно дефектного акту, акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, складених на основі розрахунку вартості окремих видів робіт з урахуванням авансування.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору замовник зобов’язаний забезпечувати розрахунки за виконані роботи з генпідрядником в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

У зв’язку з частковою оплатою замовником виконаних генпідрядником робіт та у зв’язку з недостатністю фінансування замовника у 2008 році, 25.12.2008 сторони уклали Додаткову угоду до Договору генерального будівельного підряду № 1/25-02-2008 від 25.02.2008 (далі - Додаткова угода).

У п. 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що заборгованість замовника перед генпідрядником за поставлене обладнання та виконані роботи за Договором по жовтень 2008 року включно, яка станом на 25.12.2008 становить 9306426,40 грн., буде сплачена замовником протягом січня 2009 року.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Таким чином, у Додатковій угоді сторони погодили строк виконання замовником зобов’язань щодо оплати виконаних генпідрядником та прийнятих замовником робіт, останнім днем якого є 31.01.2009.

Існування заборгованості у розмірі 9306426,40 грн. Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не заперечується та визнається у акті звіряння взаємних розрахунків станом на 10.08.2009.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України замовник в жовтні 2008 прийняв до сплати та зареєстрував в Головному управлінні державного казначейства у м. Києві акти виконаних робіт на суму 9306426,40 грн., що підтверджується відповідачем за первісним позовом та листом № 075-35/667 від 24.12.2008.

Згідно з ч. 3 ст. 78 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу.

Згідно лімітної довідки № 64с про бюджетні асигнування та кредитування на 2009 рік, виданої Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінню справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачено на 2009 рік кошти на капітальні вкладення в сумі 14 307,0 тис. грн. та встановлено помісячні обсяги асигнувань і надання кредитів спеціального фонду бюджету з травня по грудень 2009 року.

Відповідно до Програми соціально-економічного розвитку міста Києва на 2009 рік (Розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень) Управлінню справами передбачено фінансування на ремонт і реконструкцію з деякими реставраційними роботами в адміністративному будинку на вул. Хрещатик, 36 у розмірі 14307,0 тис грн.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), станом на час розгляду справи в суді, замовником не виконані зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт.

Закрите акціонерне товариство "Аеробуд" звернулось до відповідача за первісним позовом з претензією № 236 від 27.03.2009, у якій вимагало протягом 5 банківських днів погасити заборгованість.

Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 075-13/411 від 24.06.2009 повідомило позивача за первісним позовом, що управлінню справами передбачено на 2009 рік кошти в сумі 14307,0 тис. грн., в тому числі 9307,0 тис. грн. –на оплату робіт, які виконувались в 2008 році. Станом на 24.06.2009 управлінню справами не надано фінансування на погашення заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача за первісним позовом на відсутність бюджетного фінансування, не звільняє останнього від виконання зобов’язань щодо оплати виконаних та прийнятих підрядних робіт, тому судом не приймається.

Крім того, наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Оскільки діюче законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договору, який укладається суб’єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, то і виконання такого договору повинно здійснюватись на загальних підставах.

Судом також не приймається посилання відповідача та третьої особи-2 на відмову у фінансуванні у зв’язку з відсутністю титулу будови адмінбудинку за адресою: вул. Хрещатик, 36, затвердженого Кабінетом Міністрів України, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 7 Порядку затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 995 від 08.09.1997, титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, та перехідних складаються замовниками і подаються до органів вищого рівня, до сфери управління яких вони належать, для погодження та затвердження.

Як вбачається з положень вказаного Порядку титул будови затверджується до початку будівництва.

Таким чином, обов’язок підготовки та подання документів для затвердження титулу будови будинку за адресою: вул. Хрещатик, 36 покладено на Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовника.

Як зазначено у листі Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 002-950 від 07.09.2009, адресованому виконуючому обов’язки Міністра фінансів України, з 2005 року по березень 2008 року затвердженого Кабінетом Міністрів України титулу ні в Головному фінансовому управлінні, ні в Головному управлінні Державного казначейства в м. Києві не вимагали, тому титули будови та перехідні титули будови складалися та затверджувалися Київською міською державною адміністрацією.

У клопотанні про оголошення перерви Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що на даний час ним здійснюються дії для затвердження титулу будови адмінбудинку за адресою: вул. Хрещатик, 36.

Тобто, титул будови адмінбудинку за адресою: вул. Хрещатик, 36, станом час початку робіт з реконструкції приміщення, не був затверджений та отриманий Управлінням справами.

Проте, як вбачається зі Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2008 рік, Управлінню справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у 2008 році надійшли кошти у розмірі 17076618,69 грн. на капітальні видатки, які були виділені за відсутності затвердженого титулу будови.

У 2008 році, з виконаних підрядних робіт на загальну суму 16754668,80 грн., відповідачем за первісним позовом було частково сплачено позивачу за первісним позовом кошти за виконані підрядні роботи, у зв’язку з чим у замовника залишилась заборгованість у розмірі 9306 426,40 грн.

Таким чином, відсутність титулу будови не може бути підставою для звільнення Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих підрядних робіт, оскільки обов’язок підготовки та подання документів для затвердження титулу будови покладений на замовника.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги Закритого акціонерного товариства "Аеробуд" про стягнення 9306 426,40 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Додатковій угоді сторони погодили, що заборгованість у розмірі 9306426,40 грн. буде сплачена замовником до кінця січня 2009, відповідно прострочення за розрахунками настало 02.02.2009 (оскільки 01.02.2009 вихідний день).

Заперечення відповідача за первісним позовом щодо неможливості стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки у п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення, а кошторисом для відповідача не передбачено кошти для виплати штрафних санкцій, судом не приймаються зважаючи на наступне.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач за первісним позовом, як бюджетна установа, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем за первісним позовом грошового зобов’язання встановлений судом, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Аеробуд" підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог.

По зустрічному позову.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що слова п. 2 Додаткової угоди "буде сплачена замовником протягом січня 2009 року" суперечать ст. 79 Бюджетного кодексу України, оскільки бюджет міста Києва на 2009 рік було прийнято невчасно, та в силу ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України вказана частина підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 79 Бюджетного кодексу України якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Вказана норма Бюджетного кодексу України діяла і на момент укладення сторонами Додаткової угоди від 25.12.2008.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001 № 604 до капітальних видатків належать - придбання основного капіталу, придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво (придбання), будівництво (придбання) житла, будівництво (придбання) адміністративних об'єктів, інше будівництво (придбання), капітальний ремонт, капітальний ремонт житлового фонду, капітальний ремонт адміністративних об'єктів, капітальний ремонт інших об'єктів, реконструкція та реставрація, реконструкція житлового фонду, реконструкція адміністративних об'єктів, реконструкція інших об'єктів, реставрація пам'яток культури, історії та архітектури.

Згідно Наказу Державного казначейства України "Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 04.11.2004 № 194 під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

Можливість здійснювати щомісячні видатки обмежена і залежить від рішення відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період.

У п. 2 Додаткової угоди сторони погодили строк сплати заборгованості за виконані по жовтень 2008 року підрядні роботи.

Зі Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2008 рік вбачається, що на попередній бюджетний період (2008 рік) Управлінню справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було затверджено кошторисом 35000000,00 грн. на капітальні видатки.

Таким чином, спірним пунктом Додаткової угоди сторони визначили строк погашення заборгованості, яка виникла у 2008 році, рішення про оплату якої замовник прийняв у 2008 році та зареєстрував в Головному управлінні державного казначейства у м. Києві акти виконаних робіт, і на яку були передбачені видатки бюджетом на 2008 рік.

Як встановлено вище судом, законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договору, який укладається суб’єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, і виконання такого договору повинно здійснюватись на загальних підставах.

У спірному пункті Додаткової угоди сторони погодили настання строку виконання зобов’язань щодо сплати заборгованості за виконані та прийняті підрядні роботи по жовтень 2008 року.

Доводи Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зводяться до того, що сплата заборгованості замовником протягом січня 2009 року неможлива, у зв’язку з забороною провадити капітальні видатки до прийняття рішення про місцевий бюджет.

Проте, правовідносини між Закритим акціонерним товариством "Аеробуд" та Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за своєю суттю є цивільно-правовими та наявність чи відсутність бюджетного фінансування не звільняє позивача за зустрічним позовом від виконання договірного зобов’язання щодо оплати виконаних та прийнятих підрядних робіт.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В момент укладення сторонами додаткової угоди (25.12.2008) новий бюджетний період не розпочався, тому наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для визнання недійсними частини положень п. 2 Додаткової угоди до Договору № 1/25-02-2008 від 25.02.2008.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 25880261, р/р 35423007001769 в ГУДК України в м. Києві, МФО 820019, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Закритого акціонерного товариства "Аеробуд" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний код 21598792, р/р 26003060104601 в філії "Розрахунковий центр" ПриватБанку в м. Києві, МФО 320649) 9306426 (дев’ять мільйонів триста шість тисяч чотириста двадцять шість) грн. 40 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 162161 (сто шістдесят дві тисячі сто шістдесят одна) грн. 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 483934 (чотириста вісімдесят три тисячі дев’ятсот тридцять чотири) грн. 17 коп., державне мито у розмірі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова