Рішення № 9017995, 17.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/41017.09.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайт Україна» доВідкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

простягнення 229143,80 грн. Суддя Якименко М.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Луговський В.Г. (довіреність б/н від 13.01.09р.)

від відповідача:Бунечко В.І. (довіреність від 29.12.08р.) О Б С Т А В И Н И С П Р А В И : В червні 2009 р. на розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайт Україна»до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»про стягнення 229143,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань щодо сплати за отриманий товар згідно Договору купівлі –продажу №20/209-МТР від 15.03.2006 р., у зв’язку із чим у останнього утворилась основна заборгованість в розмірі 216416,40 грн. Крім того, на підставі п. 7 спірного договору та ст..625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1121,28 грн. 3 % річних, 2534,12 грн. інфляційних втрат, 9072,00грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2009р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.07.2009р. на 14:20 год.

На підставі ст.. 77 ГПК України в судовому засіданні 15.06.2009р. оголошувалась перерва до 17.09.2009р.

В судовому засіданні 17.09.2009р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Відповідач, в свою чергу, подав до суду відзив на позов, яким просив суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору, обґрунтовуючи це тим, що грошові зобов’язання відповідача згідно Договору купівлі –продажу №20/209-МТР припинені відповідно до ст..601 ЦК України зарахуванням однорідних зустрічних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд –

В С Т А Н О В И В :

15.03.2006 р. між ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»(продавець) та ВАТ «Укрнафта»(покупець) був укладений Договір купівлі-продажу № 20/209-МТР, згідно умов якого, позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (товар) відповідно до специфікацій, що додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Товаром за договором є трубна продукція. Відповідно до п. 3.1 Договору та додатку до договору, товар поставляється на умовах «СРТ, станція призначення на Україні»(ІНКОТРЕМС - 2000).

Згідно з п. 5.2. договору, покупець (відповідач) розраховується за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів в такому порядку: 100% попередньої оплати вартості товару у строки зазначені у відповідних додатках до договору.

Загальна вартість договору визначається загальною вартістю поставленого товару відповідно до специфікацій , які є невід’ємними частинами договору (п.4.3 договору)

Судом встановлено, що на виконання зобов'язань за вищевказаним договором в період з 21.04.2006 р. по 31.05.2008р. Позивач поставив Відповідача товар (трубної продукції) на загальну суму 48180308,41 грн., що підтверджується відповідними копіями накладних та не заперечується відповідачем.

Пунктом 3 специфікації №2 від 13 квітня 2006 року встановлено, що розрахунок за товар відбувається протягом 5 календарних днів з дати підписання даного додатку. Таким чином, останньою датою здійснення попередньої оплати товару є 18.04.2006 року, проте лише 20.04.2006 року відповідач сплатив попередню оплату вартості товару по специфікації №2 двома платежами на загальну суму 24 042 643,20 грн., у зв’язку із чим відповідач порушив зобов'язання за договором в частині своєчасних розрахунків за товар та прострочив виконання зобов’язання на 1 день.

Також, судом встановлено, що 25.05.2006 року відповідач здійснив попередню оплату вартості товару за специфікацією №1 в повному обсязі та у встановлені строки в розмірі 9 135 255,00 грн.

26.05.2006 року відповідач здійснив часткову попередню оплату вартості товару за специфікацією № 3 в розмірі 184 000,24 грн., проте як вбачається із специфікації №3 вартість товару складає 210 000,24 грн., а строк здійснення попередньої оплати є квітень - травень 2006 року. Отже, відповідачем не виконано зобов'язання по оплаті товару в розмірі 26 000,00 грн.

Специфікацією №4 від 22.05.2006 року передбачено, що розрахунок за товар відбувається протягом 5 календарних днів з дати підписання даного додатку, тобто останньою датою здійснення попередньої оплати є 27.05.2006 року. Проте саме 06.06.2006 року відповідач здійснив попередню оплату товару за вищевказаною специфікацією №4 в сумі 9 778 770,00 грн., чим прострочив виконання зобов’язання на 9 днів. С

Специфікацією №5 від 05.06.2006 року встановлено, що розрахунок за товар відбувається. протягом 5 календарних днів з дати підписання даного додатку, у зв’язку із чим, останньою датою сплати попередньої оплати за товар є 10.06.2006 року, однак відповідач сплатив лише 19.06.2006р. 2 001 960,00грн., чим прострочив виконання зобов’язання на 9 днів.

Суд встановив, що 12.12.2006 року додатком №9 до договору сторони узгодили зміни до специфікації №1 від 13.04.2006 року відносно асортименту та кількості товару, згідно з якими загальна вартість товару по специфікації №1 збільшилась на 202 532,00 грн., проте попередню оплату вартості товару у відповідності до умов оплати товару за специфікацією №1 відповідач так і не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2008 року відповідач сплатив позивачу вартість товару в розмірі 2 821 263,57 грн. в тому числі й оплату товару за специфікацією №6 на суму 2 022 150,00 грн. та заборгованість по специфікації №3 в розмірі 26 000,00 грн..

Сплата відповідачем вартості поставленого товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Суд встановив, що не оплаченим залишився поставлений 31.05.2008 року товар за накладними №24715-Т, №24717-Т, №24718-Т, №24719-Т згідно специфікації №1 на загальну суму 216 416,40 грн.

13.03.2009р. Позивач на адресу відповідача направив претензію №1346 від 13.03.09 року. Відповідач претензію отримав, проте борг не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, окрім спірного договору, 15.06.2006 року між ВАТ «Укрнафта»та ТОВ «Інтерпайп Україна»був укладений договір купівлі-продажу № 20/414-МТР, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити продукцію відповідно до специфікацій, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.1. договору).

Згідно зі специфікацією №1 від 15.06.2006 року ТОВ «Інтерпайп Україна»зобов'язалося поставити структурним одиницям ВАТ «Укрнафта»у червні-липні 2006 року трубну продукцію загальною вартістю, з врахуванням ПДВ, 16 152 769,20 грн., а відповідно до специфікації № 2 від 14.07.2006 року - у 3 кварталі 2006 року товару на суму, з ПДВ, 33 177 552, 00 грн. Всього по договору № 20/414-МТР від 15.06.2006 року була передбачена поставка продукції на загальну суму 49 330 321, 20 грн. Умови поставки СРТ - станція призначення на Україні, умови оплати: протягом 5 календарних днів з дати підписання додатків.

На виконання своїх договірних зобов'язань ВАТ «Укрнафта»здійснило попередню оплату коштів за товар, з яких: 20.07.2006 року платіжним дорученням № 5787-ПД6 у сумі 16 152 769,20 грн., 27.07.2006 року платіжним дорученням № 5858-ПД6 - 31 374 096,00 грн. і платіжним дорученням № 5859-ПД6 -1 803 456, 00 грн. Всього згідно вищевказаного договору сплачено 49 330 321, 20 грн. Проте, у строк, визначений договором, позивач свої договірні зобов'язання виконав частково, поставивши товар на суму 49 113 904,78 грн. В іншій частині зобов'язання ТОВ «Інтерпайп Україна»щодо поставки продукції на суму 216 416,42 грн. залишилися не виконані.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Користуючись правом, наданим ст.. 693 ЦК України, відповідач направив на адресу позивача Лист юр-1276 від 05.06.09р. «Про відмову від прийняття трубної продукції, поставка якої прострочена згідно з умовами Договору купівлі-продажу № 20/414-МТР від 15.06.06р.», яким просив останнього повернути відповідачу попередньо сплачені грошові кошти в сумі 216 416,42 грн.

04.07.2009р. відповідач направив на адресу позивача Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.07.09р. №юр-1488 на суму 216 416,42 грн., у зв’язку із чим були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зобов’язання ВАТ «Укрнафта»перед ТОВ «Інтерпайп Україна»щодо оплати трубної продукції на підставі Договору №20/209-МТП від 15.03.06р. та зобов’язання ТОВ «Інтерпайп Україна»перед ВАТ «Укрнафта»щодо повернення попередньо сплачених грошових коштів згідно Договору купівлі-продажу № 20/414-МТР від 15.06.06р.

Відповідно до ст.. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

У зв’язку із тим, що станом на момент розгляду справи, зобов’язання відповідача щодо оплати трубної продукції на підставі Договору №20/209-МТП від 15.03.06р. припинені шляхом проведення зарахуванням зустрічних однорідних вимог, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 216 416,40 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Спірним договором, зокрема п.7, передбачено можливість у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за договором сплати покупцем пені за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Відповідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, згідно ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 1121,28 грн. 3 % річних, 2534,12 грн. інфляційних втрат, та 9072,00 грн. пені.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1121,28 грн. 3 % річних, 2534,12 грн. інфляційних втрат, та 9072,00 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст.. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайт Україна»216416,40 грн. основного боргу.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м.Київ, Пров.Несторовський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайт Україна» (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Пісаржевського, 1-а, код ЄДРПОУ 33668606) 1121 (одна тисяча сто двадцять одна) грн. 28 коп. - 3 % річних, 2534 (дві тисячі п’ятсот тридцять чотири) грн. 12 коп. - інфляційних втрат та 9072 (дев»ять тисяч сімдесят дві) грн. пені, а також 127 (сто двадцять сім ) грн. 27 коп. - державного мита та 17 (сімнадцять) грн. 36 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення господарського суду м. Києва набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Якименко М.М.