Рішення № 9017987, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/34712.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес –центр «ОРЛЕН» До

Про Відкритого акціонерного товариства «Центренерго»

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Нестерішин Т.С. –представник, Рамазанов С.Г.-представник

Формагей О.Л.- представник Рішення прийнято 12.10.2009, оскільки в судовому засіданні 28.09.2009 оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «ОРЛЕН»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Центренерго» 4400599,93 грн., в тому числі 2385811,36 грн. основного боргу за договором оренди № 15/88 від 08.09.2008, яка складається із заборгованості по сплаті фіксованій частині орендної плати за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2009 року на загальну суму 2280097,98 грн. та змінної частини орендної плати –компенсаційних витрат орендаря по комунальних та інших платежів, пов’язаних з оплатою ним послуг, що необхідні при експлуатації та утриманню орендованих приміщень (компенсації плати за електроенергію, спільне використання електромереж, водопостачання та водовідведення, плати за землю плати по вивозу твердих побутових відходів) за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2009 року на загальну суму 105713,38 грн., а також 1943134,92 грн. неустойки, 55445,97 грн. інфляційних втрат та 16207,68 грн. - 3% річних, нарахованих на суму боргу.

14.09.2009 позивачем до Господарського суду міста Києва подана заява від 09.09.2009 про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить додатково стягнути з відповідача 764583,72 грн. фіксованої частини орендної плати за договором оренди № 15/88 від 08.09.2008 за серпень та вересень 2009 року (разом сума боргу, що підлягає стягненню складає 3044681,70 грн.), а також 3 369083,55 грн. неустойки, нарахованої за несплату фіксованої частини орендної плати за період лютий-вересень 2009 року, 55445,97 грн. інфляційних втрат, 27691,09 грн. - 3% річних нарахованих на суму боргу та 550389,35 грн. –компенсації за надання послуг з теплопостачання за період з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року. В частині стягнення з відповідача 105713,38 грн. змінної частини орендної плати за лютий-червень 2009 року позивач просить провадження у справі припинити, оскільки вказана заборгованість відповідачем погашена.

Заявою від 28.09.2009 року позовні вимоги про стягнення з відповідача 550389,35 грн. компенсації за надання послуг з теплопостачання позивач просить залишити без розгляду, у зв’язку із підготовкою позивачем для пред’явлення відповідачу комплекту документів, необхідних останньому для проведення компенсації цих витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди № 15/88 від 08.09.2008 відповідач не перерахував позивачу орендну плату за лютий 2009 року - вересень 2009 року, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3044681,70 грн. за користування орендованим приміщенням, та яку позивач просить стягнути у судовому порядку з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені.

Відповідач позову не визнає та зазначає, що правові підстави для сплати коштів за договором оренди від 08.09.2008 № 15/88 у нього відсутні, оскільки строк дії договору закінчився 02.02.2009, а подальші правовідносини відповідача та позивача потребують застосування механізму здійснення закупівлі послуг за державні кошти, що визначений відповідним Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921. Крім того, відповідач зазначає, що вимога позивача щодо стягнення штрафних санкцій (неустойки) суперечить чинному законодавству України, а саме розмір нарахованої неустойки перевищує розмір, встановлений ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання»як граничний, а період її нарахування не відповідає вимогам ст. 232 Господарського кодексу України (відзив на позов та на заяву про зміну позовних вимог у справі).

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

08.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «ОРЛЕН», як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством «Центренерго», як орендарем, укладено Договір оренди № 15/88 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1.1 Договору орендодавець зобов’язаний передати в оренду, а орендар зобов’язаний прийняти згідно умов цього договору нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська,1, в придатному для використання стані.

За умовами Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка складається з двох частин - фіксованої та змінної (п. 1.4 Договору). Розмір фіксованого платежу за один календарний місяць становить 382291,86 грн. (в тому числі ПДВ 63 715,31 грн. та сплачується орендарем авансом щомісячно в період з 1 по 5 число поточного (розрахункового) місяця (пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору). Змінна частина орендної плати складає суму, направлену на компенсацію витрат орендодавцем комунальних та інших платежів, пов’язаних з оплатою ним послуг, що необхідні при експлуатації та утриманні приміщення, а саме: забезпечення електроенергією приміщення; забезпечення централізованого опалення приміщення; забезпечення гарячого та холодного водопостачання у приміщенні; забезпечення водовідведення з приміщення; прибирання снігу та льоду з будівель в зимовий період; вивіз сміття; сплата земельного податку. Змінна частина орендної плати вноситься орендарем протягом трьох банківських днів з моменту надання орендодавцем документів, що підтверджують здійснення ним платежів за комунальні та інші послуги (п. 1.4.2 Договору). Загальна орієнтовна сума орендної плати за Договором складає 3100000,00 грн. (п. 1.4.3 Договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу орендоване приміщення, що підтверджується наявним в справі актом прийому –передачі від 08.09.2008.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив розрахунки з позивачем за оренду приміщення за період з лютого 2009 року по вересень 2009 року не в повному обсязі, а саме не сплатив фіксовану частину орендної плати. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 3044681,70 грн.

Змінна частина орендної плати за період з лютого 2009 року по червень 2009 року на загальну суму 110503,18 грн. сплачена відповідачем 28.07.2009.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача про закінчення 02.02.2009 строку дії Договору оренди № 18/88 від 08.09.2008 та відсутність правових підстав щодо сплати фіксованої частини орендної плати судом не приймаються, виходячи з наступного.

Згідно із п.1.2.1 Договору оренди від 08.09.2008 № 15/88 строк оренди за цим Договором обраховується з 01 травня 2008 року по 31 грудня 2008.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Уразі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2008 відповідач звернувся до позивача з проханням подовжити строк оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська,1 на 2009 рік на умовах діючого Договору оренди № 15/88 від 08.09.2008 (копія листа від 14.11.2008 № 16/5122 у матеріалах справи). Листом від 09.12.2008 № 20 позивач повідомив відповідача про згоду щодо подовження оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська,1 на 2009 рік на умовах діючого Договору оренди № 15/88 від 08.09.2008. Отже, за згодою сторін та в силу положень ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України дія Договору оренди від 08.09.2008 № 18/88 подовжена на 2009 рік, тобто до 31.12.2009.

Доказів повернення орендарем орендодавцю орендованого за Договором оренди від 08.09.2008 №1/88 приміщення відповідачем не надано, відповідач не заперечує того факту, що продовжує ним користуватися, та здійснює оплату змінної частини орендної плати.

Відмова Міністерства економіки України в погодженні відповідачу проведення процедури закупівлі послуг з оренди приміщення в одного учасника та проведення підготовки документів для застосування процедури відкритих торгів на закупівлю зазначеної послуги, відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов’язань щодо здійснення оплати за користування орендованим майном

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 3044681,70 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 27691,09 грн., збитків від інфляції в розмірі 55445,97 грн. та неустойки в розмірі 3369083,85 грн. за прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 27691,09 грн. та втрат від інфляції у розмірі 55445,97 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст.547 ЦК України).

Пунктом 11.2 Договору оренди від 08.09.2008 № 15/88 сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, встановленої цим Договором, орендар зобов’язується сплатити орендодавцю неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення.

Оскільки неустойка, сплати якої вимагає позивач, згідно положень п. 11.2 Договору застосовується саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо сплати орендної плати, сума цієї неустойки обраховується у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, передбачена договором неустойка за своєю правовою природою є пенею.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону)

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше, ніж за півроку, і цей строк є присікальним.

За розрахунком позивача, наведеним у заяві про зміну позовних вимог від 09.09.2009, за невиконання грошових зобов’язань за Договором оренди щодо фіксованої частини орендної плати за період з лютого 2009 року по вересень 2009 року позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 3369083,55 грн., нараховану на підставі п. 11.2 Договору.

Однак, за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за Договором оренди від 08.09.2009 № 15/88 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі 199286,97 грн., обчислена судом з урахуванням періодів прострочення та в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла у період нарахування пені, яка встановлена Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 в розмірі 12% на період з 30.04.2008 по 14.06.2009, Постановою НБУ від 12.06.2009 № 343 в розмірі 11% на період з 15.06.2009 по 11.08.2009 та Постановою НБУ від 10.06.2009 № 468 в розмірі 10,25% на період з 12.08.2009 по теперішній час. Сума неустойки за невиконання зобов’язання з оплати орендних платежів визначена судом за шість місяців, як це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 3044681,70 грн. - суми основного боргу по сплаті фіксованої частини орендної плати за Договором оренди від 08.09.2008 № 15/88 за період з лютого 2009 року по вересень місяць 2009 року включно, 199286,97 грн. –неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за Договором оренди від 08.09.2009 № 15/88, 55445,97 грн. інфляційних нарахувань та 27691,09 грн. –3% річних від простроченої суми. В частині стягнення з відповідача 105713,38 грн. змінної частини орендної плати за Договором оренди від 08.09.2008 № 15/88 за період з лютого 2009 року по червень 2009 року провадження у справі підлягає припиненню на поставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки 27.07.2009 зазначена заборгованість відповідачем погашена в добровільному порядку.

Позов в частині стягнення з відповідача компенсації за надання послуг з теплопостачання за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року в розмірі 550389,35 грн. за клопотанням позивача суд залишає без розгляду на підставі п. 5ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення з відповідача 3169796,58 грн. неустойки) суд відмовляє.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом враховується, що заборгованість частково погашена відповідачем в ході розгляду справи, тому судові витрати в цій частині покладаються на відповідача; судові витрати за вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації за надання послуг з теплопостачання за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року в розмірі 550389,35 грн. покладаються на позивача.

Згідно п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв, майнового характеру що подаються до господарських судів, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно платіжного доручення № 129 від 15.07.2009 позивачем сплачено 32 229,72 грн. державного мита, тобто в розмірі, більшому ніж передбачено чинним законодавством (відповідно до розміру суми, заявленої до стягнення). За таких обставин, зайво сплачене державне мито в розмірі 6 729,72 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст.80, п. 5 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центренерго»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, 03151 м. Київ, вул. Народного Ополчення,1, рахунок № 26008302872 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк» України в м. Києві, МФО 300465, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «ОРЛЕН»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок №2600312045 в АТ «СЕБ Банк» в м. Києві, МФО 300175, код 32732497) 3044681 (три мільйона сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят три ) грн. 70 коп. основного боргу, 55 445 (п’ятдесят п’ять тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 97 коп. втрат від інфляції, 27 691(двадцять сім тисяч шістсот дев’яносто одна) грн. 09 коп. –3% річних, 199 286 (сто дев’яносто дев’ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 97 коп. неустойки, 13 058 (тринадцять тисяч п’ятдесят вісім) грн. 72 коп. державного мита та 161 (сто шістдесят одна) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Центренерго»105713 (сто п’ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 38 коп. основної заборгованості припинити.

4. Позов в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Центренерго» 550389 (п’ятсот п’ятдесят тисяч триста вісімдесят дев’ять) грн. 35 коп. компенсації вартості послуг з теплопостачання залишити без розгляду.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «ОРЛЕН»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок №2600312045 в АТ «СЕБ Банк»в м. Києві, МФО 300175, код 32732497) зайво сплачене державне мито в розмірі 6729 (шість тисяч сімсот двадцять дев’ять) грн. 72 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова