Рішення № 9017897, 23.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/14223.04.09 За позовом Дочірнього підприємства "Фірма Леда"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут майстер комерс"

про стягнення 672 406,79 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Блонський П.Ю.- довіреність №1 від 16.06.2008р.;

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Фірма Леда" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут майстер комерс" про стягнення 672 406,79 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 11 від 03.07.2008 р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 645 706,36 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь борг у розмірі 645 706,36 грн., пеню у розмірі 21 854,63 грн., 3% річних у розмірі 4 845, 80 грн., крім того, 6724, 07 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

23.04.2009 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив суму основного боргу та просить стягнути з відповідача 643706, 36 грн. у зв’язку зі сплатою відповідачем 2000, 00 грн. та надав акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони підтвердили наявність боргу відповідача перед позивача у розмірі 643706, 36 грн.

Ухвалою від 23.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.03.2009 року.

19.03.2009 року представник відповідача в судове засідання не з’явився, в зв’язку із чим, розгляд справи було відкладено до 23.04.2009 р.

23.04.2009 р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2008 р. між позивачем (повірений) та відповідачем (довіритель) було укладено Договір поставки № 11 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов’язується поставити відповідачу товар згідно умов Договору, а відповідач прийняти товар та оплати його вартість.

Ціну та порядок розрахунків сторони погодили у розділі 3 Договору.

Згідно з наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними позивачем було виконано договір належним чином. За період з 29.09.2008 року по 07.11.2008 року позивачем поставлено відповідачу товару на суму 648 778,58 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідачу було надано відстрочку платежу –10 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач покладені на нього Договором зобов’язання не виконав, поставлений товар в установлені строки оплатив частково у зв’язку з чим станом на 31.03.2009 борг відповідача становить 643706, 36 грн., що зокрема підтверджується долученим до матеріалів справи актам звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2009.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню у розмірі 21 854,63 грн. та 3% річних у розмірі 4 845, 80 грн.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, а тому позивач, на підставі п. 9.7. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 169,59 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Згідно з п. 5.2 Договору відповідач за прострочення платежу сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення платежу.

Суд погоджується з розрахунком позивача суми пені за період з 21.11.2008 по 11.02.2009 та визнає його обгрунтованим.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 21 854,63 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут майстер комерс" (юр. адреса: 01010, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, факт. адреса: 03057, м. Київ, вул. Металістів, 22, ЄДРПОУ 34478543) на користь Дочірнього підприємства "Фірма Леда" (юр. адреса: 65038, м. Одеса, пр. Шевченка, 31, адреса для листування: 65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 39-е, код ЄДРПОУ 24761695) суму основного боргу у розмірі 643 706 (шістсот сорок три тисячі сімсот шість) грн. 36 коп., пеню у розмірі 21 854 (двадцять одна тисяча вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 63 коп., 3 % річних у розмірі 4 845 (чотири тисячі вісімсот сорок п"ятт) 80 коп., державне мито у розмірі 6724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 07 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: