Рішення № 9017844, 22.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2009 р. Справа № 17/156

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Жураківській М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м.Коломия, 78200

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, кафе "У Влада", АДРЕСА_1

про стягнення 1358 грн. 82 коп.

За участю представників:

Від позивача: Мокляк Г.Я.- представник, (довіреність № 22 від 23.01.09 )

Від відповідача: не з"явився,

встановив: заявлено позов про стягнення 1358 грн. 82 коп., в тому числі 50 грн. 74 коп. боргу за одержаний товар, 317 грн. 76 коп. вартості неповернутої тари, 37 грн. 04 коп. пені, 953 грн. 28 коп. штрафу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав телеграму вх№110 від 21.12.09 в якій просить суд в позові відмовити, зазначає що пропущено строк позовної давності.

На день розгляду справи в судове засідання 22.12.09 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалами суду від 23.11.09, від 08.12.09 явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

01.10.2005 року між ФОП-ОСОБА_2. (покупець) та ВАТ "Дятьківці" (продавець) було укладено договір купівлі продажу продукції за № 161/05.

Відповідно до розділу 1 пункту 1 договору, продавець зобов'язаний продавати продукцію виробництва АТ "Оболонь", а покупець зобов'язується оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах даного договору.

Згідно розділу 3 пункту 3 договору, при відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 7 (сім) календарних днів повністю оплатити отриману продукцію.

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується розхідними накладними: №ДЯ-0009172 від 15.11.06 на суму 256 грн. 14 коп.; №ДЯ-0009603 від 29.11.06 на суму 140 грн. 50 коп.; № ДЯ-0010204 від 20.12.06 на суму 566 грн. 18 коп.; №ДЯ-0000074 від 03.01.07 на суму 279 грн. 50 коп., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений й товар станом на день подання позову сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 50 грн. 74 коп.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобовязання згідно договору належним чином не виконував, в повному обсязі не розрахувався за отриманий товар. Строк оплати за отриманий товар, який встановлений в розділі 3 пункті 3 договору відповідачем пропущений. Борг відповідача перед позивачем за одержаний товар становить 50 грн. 74 коп.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 50 грн. 74 коп. боргу за одержаний товар обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення 317 грн. 76 коп. вартості неповернутої тари, підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 розділу 2 договору під терміном тара, яка є зворотною, сторони розуміють - КЕГи, вуглекислотні балони, піддони, ящики, пляшки.

Здійснивши частковий розрахунок за одержаний товар, відповідач вартість вказаної тари не оплатив, зворотню тару багаторазового використання на суму 264 грн. 80 коп. не повернув, в тому числі:

- ящиків в кількості 8 шт. на суму 160 грн. ;

- пляшок в кількості 419 шт. на суму 104 грн. 80 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 2 пунктом 6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний повертати продавцю пляшки КЕГи, вуглекислотні балони, ящики, піддони - 100% від поставленої кількості. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, а КЕГи в термін не більше шести діб. Термін повернення зворотної тари може бути продовжено за письмовим зверненням покупця та погодженням продавця, шляхом укладення додаткової угоди до даного договору.

Крім того, відносини сторін з повернення тари регулюються Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання від 16.06.1992 №15, які є спеціальним нормативним актом з питань застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, до яких належать спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і тканини, універсальні контейнери.

Відповідно розділу 1 пунктів 3,4 Правил, після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачене цими Правилами або договором.

Засоби упаковки багаторазового використання підлягають поверненню у 30-денний строк, х) якщо інший строк не передбачений спеціальними нормами цих Правил.

Обчислення строку повернення починається з дня одержання продукції і товарів у засобах упаковки багаторазового використання від транспортної організації, або з часу прийому її на складі відправника чи на складі одержувача у встановлений строк, якщо інший порядок відліку строку не встановлений цими Правилами.

Згідно додатку №2 до Правил, тара з-під пива і безалкогольних напоїв підлягає поверненню на протязі 30 днів.

Відповідно до пункту 4.6 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців, з моменту отримання зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Розділом 3 пунктом 12 договору передбачено, що в разі неповернення зворотної тари в узгоджені терміни покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця вартість тари та податок на додану вартість на тару (ПДВ), обов'язково вказуючи в платіжному дорученні - "за відвантажену тару з урахування ПДВ", або оформляє протоколом взаємозаліку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобовязання по поверненню тари належним чином не виконав, тару в строк встановлений в розділі 2 пункті 6 договору не повернув, вартість отриманої товари не оплатив.

Власником тари - ЗАТ "Оболонь" повідомлено позивача листом №3319/02-08 від 05.12.08 про збільшення заставної вартості тари (ящиків) та встановлення в розмірі 20 грн. (без ПДВ). Відповідно позивачем наказом по підприємству №446 від 12.12.08 р. була здійснена переоцінка заставної тари: ящиків з 10 грн. до 20 грн. (без ПДВ).

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З урахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідача вартість неповернутої тари (за підвищеними цінами) з урахуванням ПДВ.

За таких обставин, позовна вимога позивача щодо стягнення 317 грн. 76 коп. вартості неповернутої тари слід задовольнити.

Вимоги позивача про стягнення 37 грн. 04 коп. пені, 953 грн. 28 коп. штрафу, задоволенню не підлягають враховуючи наступне.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пунктів 1, 3 розділу 5 договору, у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

В разі неповернення в узгоджений даним договором термін продавцю зворотної тари покупець сплачує штраф. За прострочку повернення зворотної тари до 15 днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, а більше 15 днів - 300 %.

Позивачем відповідачу нараховано 37 грн. 04 коп. пені, 953 грн. 28 коп. штрафу, за неналежне виконання зобов'язань в 2007 році.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Вищенаведені строки для стягнення штрафу та пені позивачем пропущені, будь-яких причин їх пропуску позивач не навів.

Пунктом 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач в телеграмі вх. №110 від 21.12.09 зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. А отже, підлягають застосуванню положення законодавства про позовну давність.

За таких обставин, суд відмовляє в позові в частині стягнення 37 грн. 04 коп. пені, 953 грн. 28 коп. штрафу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 258, 267, 509, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.20,193,230,231,232 Господарського кодексу України 49,83, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м. Коломия (ідентифікаційний код 13640534) 50 грн. 74 коп. основного боргу, 317 грн. 76 коп. вартості неповернутої тари, 27 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита, 64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення підписане 24.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______