Рішення № 9017811, 17.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 р. Справа № 20/153

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом ВАТ "Західенерго" вул. Козельницька,15, м.Львів, 79026;

до відповідача ТзОВ "Галичина" вул.Міцкевича,1, м.Бурштин, Галицький район,

Івано-Франківська область,77111;

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від позивача: Карвацький Р.М.- представник, (довіреність №08-23 від 05.01.09р.);

Від відповідача: не з"явились.

          Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з ТзОВ "Галичина" заборгованості за

теплоенергію в сумі 3783,82грн.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, вказуючи при цьому на:

- неналежне виконання відповідачем, укладеного між сторонами договору № 3/2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2003р., зокрема умов, що передбачають порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 3783,82грн.;

- отримання відповідачем теплової енергії в кількості, відповідно до актів, на суму, згідно рахунків-фактур за період з січня 2007р. по жовтень 2008р. на загальну суму 2932,14грн.;

- звернення позивача до відповідача з вимогою-претензією № 119-145 К від 16.09.2009р. про сплату боргу за відпущену теплоенергію в сумі 3783,82грн.;

- акт звірки розрахунків, підписаний сторонами 16.01.2009р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 3783,82грн.

          Представник відповідача в судові засідання не з"являвся, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 13670487 від 13.11.2009р., № 13845554 від 08.12.2009р., про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог не подав.

          Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.          

          Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичина" та Бурштинською ТЕС ВАТ "Західенерго", 01.12.2003р. укладено договір № 3/2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно умов якого енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов"язання постачати Споживачеві теплову енергію у вигляді пари в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов"язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 Договору).

          Як вказує п.6.2 Договору, розрахунки виконуються на підставі рахунків, які направляються споживачеві енергопостачальною організацією.

          Позивач відпустив, а відповідач отримав теплову енергію в кількості, відповідно до актів, на суму, згідно рахунків-фактур за період з січня 2007р. по жовтень 2008р. на загальну суму 2932,14грн. (а.с. 15-26).

          Як вбачається з матеріалів справи та стверджується представником позивача, заліком зустрічних однорідних вимог на суму 148,32грн. частину боргу за 2007р. відповідачем погашено.

          Згідно акту звірки розрахунків, підписаного сторонами 16.01.2009р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 3783,82грн. (а.с.14) Інших платежів, на виконання умов спірного договору, відповідачем не проводилось.

          Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 3783,82грн. Станом на 17.12.2009р., матеріали справи не містять доказів сплати вище вказаної заборгованості.

          Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне позов задовольнити, при цьому враховуючи наступне:

          Договір № 3/2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2003р., укладений в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, крім того, він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити певну грошову суму.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          Оскільки розділ 6 договору № 3/2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2003р. не передбачає порядку розрахунків між сторонами, то в даному випадку застосовуються приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а саме: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Враховуючи вимоги вище вказаної статті Цивільного кодексу України, позивач звертався до відповідача з вимогою-претензією № 119-145 К від 16.09.2009р. про сплату боргу за відпущену теплоенергію в сумі 3783,82грн. (а.с 13). Однак, дана претензія залишилась без належного реагування з боку відповідача.

          За таких обставин, враховуючи неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за відпущену теплоенергію в сумі 3783,82грн. правомірна та підлягає задоволенню.           

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" вул.Міцкевича,1, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00132799) на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" вул. Козельницька,15, м.Львів, 79026 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23269555) - 3783,82грн. - заборгованості за теплоенергію, 102,00грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

                                                            Рішення підписано 22.12.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук