Рішення № 90172833, 17.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3284/19

Провадження № 2-а/522/138/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення № 894/18 від 06.12.2018 р. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 6 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено законодавчі вимоги до форми та змісту документів, складених посадовими особами Управління, а також порушено процедуру проведення перевірки і порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, на думку позивача, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу не відповідає вимогам статей 251, 269, Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, тобто відсутній склад та факт того, що позивача було позбавлено права на справедливий та неупереджений розгляд справи, оскільки він перебував у відрядженні, на підтвердження чого надав наказ про направлення його у відрядження.

Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Шкамерди К.С. Ухвалою суду від 15 березня 2019 року відкрито провадження по даній справі.

У зв`язку з повторним авторозподілом на підставі наказу від 16 вересня 2019 року №50-ос/с голови суду про відрахування зі штату Приморського районного суду м. Одеси судді Шкамерди К.С. у зв`язку із закінченням терміну відрядження вказана цивільна справа передана судді Свяченій Ю.Б. для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року вказану справу прийнято суддею Свяченою Ю.Б. до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 03 грудня 2019 року.

У судове засідання 03 грудня 2019 року з`явились представник позивача та представник відповідача. Суд, задовольняючи клопотання представника позивача про відкладення судового засідання для уточнення позовних вимог, оголосив перерву у судовому засіданні на 04 лютого 2020 року.

У судове засідання 04 лютого 2020 року з`явились представник позивача та представник відповідача. Представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог. Судом роз`яснено сторонам права. Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. У судовому засідання оголошено перерву на 19 березня 2020 року.

У судове засідання 19 березня 2020 року належним чином сповіщені учасники справи не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без особистої участі позивача. Від представника відповідача надійшла заява про відкладення слуханням справу. У судовому засідання оголошено перерву на 17 червня 2020 року.

У судове засідання 17 червня 2020 року належним чином сповіщені учасники справи не з`явились, про причини неможливості неприбуття у судове засідання не повідомили. Суд, з урахуванням наявності заяви представника позивача про розгляд справи без особистої участі сторони позивача та належного сповіщення відповідача, вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що направленням від 03.09.2018 року за № 001128 для проведення планового (позапланової) перевірки, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Долинська, 12, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №001128 від 17.09.2019 року та припис щодо усунення зазначених порушень, внаслідок не виконання котрого, що підтверджується актом за результатами направлення про проведення планового (позапланового) заходу від 31.10.2018 року, Заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименком Русланом Костянтиновичем по справі про адміністративне правопорушення № 894/18 винесено постанову від 06.12.2018 р. про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції» від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

У Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов`язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними.

Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації, тощо.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.

Згідно з п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п. 16, 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Таким чином, наявні законні підстави для проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю, позапланової перевірки вищевказаного об`єкта.

Під час виїзду на місце, враховуючи надані та пред`явлені документи встановлено, що власником виробничих та адміністративно-побутових приміщень у будинку АДРЕСА_1 являється гр. ОСОБА_1 .

На момент виїзду на місце зафіксовано, що в зазначених приміщеннях виконуються будівельно-монтажні роботи з реконструкції виробничих та адміністративно-побутових приміщень, шляхом прибудови та надбудови приміщень із влаштуванням конструкції даху.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю — щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»:

п. 3.15 експлуатація будівлі (споруди) - це використання об`єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогам технічної документації.

Таким чином, ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті містобудування на вказаному об`єкті, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Внаслідок виявлення наведених порушень Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради винесено припис щодо усунення виявлених правопорушень, а саме: отримати у встановленому законом порядку право на виконання будівельних робіт або привести самочинно реконструйований об`єкт до попереднього стану в термін до 17.11.2018 року, забезпечити здійснення авторського нагляду в термін до 27.09.2018 року, забезпечити здійснення технічного нагляду в термін до 27.09.2018 року, однак вказані в приписі вимоги виконані не були, внаслідок чого складено протоколи від 22.11.2018 року за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та постанову за № 894/18 від 06.12.2018 р. про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 9 статті 96 КУпАП, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі – Закон №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що оскаржувану постанову позивач оскаржує виключно з підстав порушення порядку складення постанови, що оскаржується, його неможливості приймати участь в розгляді справи та не наводить жодних заперечень із відповідними доказами щодо суті виявлених порушень.

Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі – Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позаплановий захід архітектурно-будівельного контролю проведено на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, що повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Тобто, вказаним пунктом Порядку №553 надано відповідачу як органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження щодо оформлення результатів перевірки.

При цьому, вимогами пункту 15 Порядку №553 визначено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Суд зазначає, що складений за результатами позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю протокол відповідає встановленій уніфікованій формі акта, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240.

Крім того, наявними матеріалами справи спростовуються твердження позивача, що він не знав про існування акту перевірки, припису щодо усунення порушень, складених протоколів та надалі постанов. Окрім того факт відмови позивача від підпису зафіксовано відповідальною особою на підставі п. 21 Порядку 553.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року по справі № 815/1540/14 зазначив, що посилання лише та виключно на порушення прав визначених п. 13 Порядку 553 є недостатніми для скасування рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За таких обставин, вказані вище доводи позивача не знайшли свого документального та нормативного підтвердження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Суд зазначає, що підстави, які вказані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, не знайшли свого документального та нормативного підтвердження.

При цьому, суд звертає увагу, що щодо суті виявлених в ході проведення позапланової перевірки правопорушень позивач не заперечує та не надає доказів щодо їх відсутності.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак, як наслідок, відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 205, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 червня 2020 року.

Суддя Ю.Б. Свячена