Рішення № 9017009, 21.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.09 р.                     Справа № 38/263                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське виробниче управління м.Єнакієве, Донецької області

про стягнення 722 423,33грн.

за участю представників:

від позивача: Любкіна В.С.- за дов. № 354-09”Д” від 25.05.2009р.

від відповідача: Ляховець О.В. - за дов. №03-47 від 22.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве, Донецької області про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. в розмірі 694 984,88грн.; 3% річних у розмірі 3 987,69грн., пені у розмірі 23 450,76грн., а всього 722 423,33грн.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №29 від 12.12.2006р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; додаток №5 до договору; протокол узгодження розбіжностей від 11.01.2007р.; рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2007р. №35/19пд; угоду від 14.09.2007р.; додаткову угоду від 24.11.2008р.; акти прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2009р.; рахунки №29 за червень, липень 2009р.; розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судове засідання 13.10.2009р. з’явився, але вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив. Крім того, 13.10.2009р. відповідач надав суду клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи.

26.10.2009р. відповідач подав клопотання №03/01/3524 від 26.10.2009р. в якому просить відкласти розгляд справи на 14 днів у зв’язку із складанням акту звірки та у зв’язку з необхідністю перевірки розрахунків пені та 3%річних.

          27.10.2009р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання №03юр-2587/09 від 26.10.2009р., в якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

          11.11.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву. В наданому відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині 3% річних та пені. Крім того відповідач надав свій розрахунок пені та 3% річних.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

12.11.2009р. відповідач надав суду доповнення до відзиву в якому просить суд надати час для проведення додаткових звірок наявної заборгованості.

Доповнення до відзиву судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

23.11.2009р. відповідач надав суду доповнення до відзиву в якому просить суд надати час для проведення додаткових звірок наявної заборгованості.

Доповнення до відзиву судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 23.12.2009р., у порядку ст.69 ГПК України.

21.12.2009р. позивач надав суду супровідний лист та копії платіжних доручень №3735 від 11.11.2009р. на суму 5000грн. та №3884 від 23.11.2009р. на суму 5000грн. в підтвердження часткової оплати відповідачем суми основного боргу.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством “Укрпромводчормет” в особі Єнакіївського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 29.

Угодою від 14.09.2007р. до договору на постачання електроенергії №29 від 12.12.2006р., у зв’язку з перетворенням Держаного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником та відповідним перейменуванням Єнакіївського районного управління ДВП “Укрпромводчормет” в Єнакіївське регіональне виробниче управління КП “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, преамбулу договору від 12.12.2006р. викладено в іншій редакції. Угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору. Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов’язується продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7060 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 –2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.9 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2009р. та рахунками за активну електроенергію №29 за червень, липень 2009р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках уповноваженої особи.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №29 від 12.12.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до п.9 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №29 від 12.12.2006р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №29 за червень, липень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати 01.07.2009р. та 03.08.2009р. відповідно, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в червні, липні 2009р. електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок не повної оплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена протягом червня, липня 2009р. за Договором №29 від 12.12.2006р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 694 984,88грн., що підтверджується матеріалами справи.

21.12.2009р. позивач надав суду супровідний лист та копії платіжних доручень №3735 від 11.11.2009р. на суму 5000грн. та №3884 від 23.11.2009р. на суму 5000грн. в підтвердження часткової оплати відповідачем суми основного боргу.

Відповідач у судовому засіданні 21.12.2009р. зазначив, що дійсно ним була здійснена часткова оплата заборгованості за активну електроенергію за липень 2009р. у розмірі 10000грн.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені позивачем документи, суд встановив, що відповідно до платіжних доручень №3735 від 11.11.2009р. на суму 5000грн. та №3884 від 23.11.2009р. на суму 5000грн. відповідачем було сплачено вартість спожитої активної електроенергії в сумі 10 000грн.

Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.

За таких обставин, оскільки відповідач погасив суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 000грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 694 984,88грн. Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 10 000грн. та припинення провадження у справі в цій частині, суд приходить до висновку, що з боку відповідача існує заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 684 984,88грн.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 684 984,88грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору №29 від 12.12.2006р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 – 2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 23 450,76грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 23 450,76грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3 987,69грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що розмір 3 % річних складає 3 350,09грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення 3 % річних суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми 3 % річних у залишковому розмірі 637,60 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м. Єнакієве, Донецької області про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 694 984,88грн.; 3% річних у розмірі 3 987,69грн., пеню у розмірі 23 450,76грн. задовольнити частково.

Припинити провадження по справі №38/263 у зв’язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 10 000грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 260333011292 в філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 684 984,88грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26005301685311 у АК Промінвестбанку м.Харцизьк у Донецькій області МФО 334345, код ЄДРПОУ 00130932) пеню в сумі 23 450,76грн., 3% річних в сумі 3 350,09грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 7218,62грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,79грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.12.2009року.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі