Рішення № 9016998, 17.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.09 р.                     Справа № 7/121                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В.Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення 3973, 19 грн. отриманих без достатніх підстав, 1317, 36 грн. двократної вартості недовідпущеної електроенергії.

За участю представників:

від позивача: Каманов В.В., Бєляєв А.П. – предст. за дов.

від відповідача: Кабанова Л.О. – предст. за дов.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про стягнення 3973, 19 грн. отримакних без достатніх підстав, 1317, 36 грн. двократної вартості недовідпущеної електроенергії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт про порушення Правил користування електричною енергією №032246 від 16.04.2008р.; акт про переривання в електропостачанні від 12.03.2009р.; рахунок №32246 від 19.01.2009р.; платіжне доручення №3216 від 03.03.2009р.; протокол про відключення електропостачальної установки від 24.02.2009р.; лист №30/470 від 05.03.2009р.; договір на користування електричною енергією №2266 від 06.02.2001р. з додатками.

У поясненнях №19р/275 від 06.07.2009р. позивач зазначив, що розрахунки заявленої у позові суми ним здійснені відповідно до приписів Правил користування електричною енергією та умов договору, повідомив про той факт, що Медаковський В.Р. не мав повноважень на підписання спірного акта та на підписання довіреності на проведення експертизи електролічильника від імені ВАТ „ММК ім. Ілліча”.

У судових засіданнях позивач також зауважив, що оплата 3973, 19 грн. на користь відповідача була здійснена у зв’язку з відключенням електроенергії на об’єкті позивача за несплату виставленого ВАТ "Донецькобленерго" рахунку та з метою відновлення електропостачання у найкоротші терміни.

У судовому засіданні 02.11.2009р. позивач зазначив, що для проведення експертизи, він не може представити спірний електролічильник та не може надати пояснень стосовно місця знаходження цього електролічильника, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання. Аналогічні пояснення були надані позивачем у письмовому вигляді у листі №09/1-3-9 від 06.11.2009р., з посиланням на розформування структурного підрозділу, де спірний електролічильник мав знаходитись.

У судовому засіданні 17.11.2009р. та поясненнях №09/1-3-9 від 19.11.2009р. позивач зазначив, що він не запрошувався на засідання комісії з розгляду спірного акта.

В поясненнях №19р/536 від 03.12.2009р. позивач зазначив, що Медаковський В.Р. на посаду відповідального за електрогосподарство не призначався, надав відповідні документи про призначення на цю посаду іншої особи.

За клопотанням відповідача від 23.06.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи, у тому числі свій екземпляр спірного акта.

У відзиві №1240 від 10.07.2009р. відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на той факт, що екземпляр спірного акта підписаний також представником з боку споживача електроенергії – позивача, тобто є погодженим у розумінні Правил користування електричною енергією; зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з розгляду спірного акта; вважає, що дії відповідача відповідають умовам договору та приписам Правил користування електричною енергією; повідомив про той факт, що позивач повинен був спочатку звернутися до відповідача з вимогою відшкодувати йому заявлену у позові суму та лише у разі відмови відповідача мав подати позов до суду. Відповідач також заперечив проти заявленої до стягнення суми, посилаючись на її неправильний розрахунок.

У судових засіданнях відповідач посилався на те, що відключення позивача від електроенергії було здійснено правомірно у зв’язку з несплатою рахунку на суму 3973, 19 грн.

В поясненнях б/н від 02.11.2009р. відповідач зазначив, що він не вбачає причин та питань для проведення експертизи по справі, оскільки відсутні підстави для її проведення та прилад обліку повернутий споживачу, після проведення експертизи та з того часу знаходиться у споживача.

У поясненнях від 02.12.2009р. відповідач зазначив, протокол засідання комісії з розгляду спірного акта було вручено споживачу разом із розрахунком недоврахованої електричної енергії (головному енергетику УОПТ ВАТ „ММК ім..Ілліча” НіколайчукуВ.Л.).

У судове засідання в порядку ст. 30 ГПК України неодноразово викликався Медаковський Віталій Романович для дачі пояснень з виниклих питань, який був присутній при здійсненні перевірки та підписав спірний акт від імені позивача.

Медаковський В.Р. у судовому засіданні 06.10.2009р. пояснив, що він був присутнім при проведенні перевірки та підписав спірний акт; на засіданні комісії з розгляду спірного не з’явився; до проведення перевірки до електропостачальної організації не зверталися з повідомленням про порушення роботи механізму електролічильника, через те, що до проведення перевірки лічильник працював добре, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

У письмових поясненнях від 09.09.2009р., наданих суду 14.10.2009р., МедаковськийВ.Р. зазначив, що він під час здійснення перевірки був відповідальним за електрогосподарство на підприємстві позивача, факт свого підпису на спірному акті про порушення ПКЕЕ та на довіреності на здачу електроприладу електропостачальній організації підтвердив, проте жодного доказу в підтвердження факту щодо призначеня його відповідальним за електрогосподарство ВАТ „ММК ім.Ілліча” суду разом із поясненнями та в подальшому не представив.

У судове засідання в порядку ст. 30 ГПК України неодноразово викликався представник НКРЕ України (спеціаліст Донецького територіального представництва НКРЕ України) для дачі пояснень по справі з виниклих питань.

У письмових поясненнях №30-4-18/1024 від 22.10.2009р. Донецького територіального представництва НКРЕ України зазначило, що представництво вважає, що постачальник електричної енергії мав підстави для складання спірного акта, повідомив про неможливість зробити висновок щодо правомірності застосування при здійсненні перерахунку спожитої електроенергії Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушеннями споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.06.2006р. №562 із змінами, внесеними постановою НКРЕ від 08.02.2007р. №154, яка була чинною на момент складання спірного акта (далі по тексту Методика). На думку представництва, споживач не був належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з розгляду спірного акта, тобто, був фактично позбавлений постачальником електричної енергії права бути присутнім на засіданні комісії, тому рішення комісії не можна вважати чинним і воно не може мати негативних для споживача наслідків. Відключення від електропостачання споживача на підставі п.7.6 ПКЕЕ у даному випадку є неправомірним, тому що виходячи із змісту даного пункту відключення повинно виконуватись одразу після виявлення порушення ПКЕЕ і складання акта, однак на момент складання акта не було доказів втручання споживача в роботу приладу обліку, тобто вина споживача у порушенні ПКЕЕ не була доведена. У зв’язку з відсутністю необхідних документів, представництво не може надати висновок щодо наявності вини постачальника електричної енергії у перериванні електропостачання споживачу.

У судовому засіданні 26.10.2009р. представник Донецького територіального представництва НКРЕ України – Гаврилов Є.В. пояснив, що для з’ясування правомірності застосування відповідачем Методики, необхідно з’ясувати факт втручання споживача до приладу обліку у зв’язку з чим, вважає за доцільне провести експертизу, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Експертиза по справі судом призначена не була у зв’язку з тим, що згідно пояснень сторін об’єкт дослідження – спірний електролічильник на теперішній час представити на дослідження не представляється можливим та його місцезнаходження невідомо. До того ж, у суду не виникло питань під час розгляду спору та при прийнятті рішення по справі, які б потребували спеціальних знань у певній галузі.

Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та НКРЕ суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168 (далі по тексту ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на користування електричної енергії №2266 від 06.01.2001р. (далі по тексту Договір).

Згідно п.10 Договору, його укладено на строк до 31.12.2001р. і договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору чи перегляду його умов. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що в період виникнення спірних відносин сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, електропостачальна організація (позивач) зобов’язується поставляти електроенергію у відповідності з умовами договору, а споживач (відповідач) своєчасно виконувати умови, обумовлені цим договором.

16.04.2008р. позивачем здійснено перевірку „УОПТ „ОАО „ММК им. Ильича” та зафіксований факт порушення останнім Правил користування електричною енергією, зокрема: не працює ПО, пошкодження розрахункового приладу обліку.

За результатами перевірки складено акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією №032246 від 14.04.2008р., в якому зазначено, що при приєднанні навантаження з НРСУ-1421-07 на вихідні клеми ПО, диск обертається з тривалими зупинками (гальмування).

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

У переліку порушень в акті №032246 зазначено, що споживачем порушено п.6.40 та/або п.п.1.3, 3.1, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 ПКЕЕ.

Разом з цим, до такого порушення як – не працює ПО, пошкодження розрахункового приладу обліку (при підключенні навантаження з НРСУ-1421-07 на вихідні клеми ПО диск обертається з тривалими зупинками – гальмування), правомірно застосування лише п.6.40 ПКЕЕ.

У зв’язку з таким, посилання відповідача при складанні акта №032246 на інші пункти Правил користування електричною енергією судом до уваги не приймаються.

Стосовно режиму роботи споживача – в акті міститься відмітка „одна зміна, 6 днів на тиждень”, разом з цим відсутні будь-які посилання на той факт, яка кількість годин в такій зміні, яким документом передбачений режим роботи підприємства, тобто, не вказаний робочий час в годинах, що унеможливлює здійснення вірного розрахунку вартості недоврахованої електроенергії.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа ВАТ „Донецькобленерго” №348 від 23.06.2009р., яка додана позивачем разом із супровідним листом №09/1-3-9 від 19.11.2009р., про виявлення нових осбтавин по акту №032246 від 16.04.2009р., зокрема про той факт, що в цьому акті невірно вказаний режим роботи споживача та є необхідність здійснення перерахунку вартості недоврахованої електричної енергії. Тобто, відповідач фактично визнав факт зазначення в акті №032246 недостовірних вихідних даних, проте у вказаному вище листі №348 також не повідомив про погодинний режим роботи підприємства та не зазначив документів, якими такий режим роботи передбачений.

Разом з цим, сторонами не надано суду жодного документу в підтвердження здійснення перерахунку по акту №032246 з урахуванням правильного режиму роботи ВАТ „ММК ім.Ілліча”, не надано жодного документа в підтвердження режиму роботи спірного об’єкту.

Дані про розрахункові прилади обліку електроенергії зазначені в акті у відповідній таблиці.

Дані про перелік струмоприймачів споживача в акті відсутні з посиланням на той факт, що відсутні відповідні паспорти на електрообладнання.

Такі посилання відповідача під час складання спірного акта суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на той факт, що в матеріалах справи відсутні посилання, документи, тощо в підтвердження того, що відповідач не мав можливості побачити та відобразити в акті ті прилади обліку, які були приєднані до спірного приладу обліку електроенергії. Відсутність паспортів на відповідні струмоприймачі (лампочки, електроприлади, електроустановки тощо) не є підставою для невідображення таких приладів в акті. Крім того, зазначення струмоприймачів є важливим для здійснення розрахунку об’єму та вартості недоврахованої електричної енергії.

В акті зафіксовані наступні вихідні дані: лінійна (фазна) напруга вказана як 380В, Матеріалом ввідного кабелю зазначений алюміній, переріз жили ввідного кабелю – 6,0 мм3.

Разом з цим, в пункті 1 акта №032246 не вказана сила струму на момент перевірки, виміряна струмовимірювальними кліщами при робочому навантаженні, відомості, які вносяться в п.3 акта, якщо проведення замірів відповідних величин неможливе, в акт також не внесені.

В самому акті №032246 відсутні дата та час засідання комісії з розгляду цього акта, на яке повинен бути запрошений споживач. Разом з цим, в графі де такі дата та час повинні бути вказані – зазначено „за результатами експертизи” без посилань на те, яка саме експертиза мається на увазі та коли вона повинна бути проведена.

В акті №032246 міститься вимога щодо заміни розрахункового приладу обліку на працюючий, приведення розрахункового обліку електроенергії до технічного стану відповідно до нормативних актів: акт-наряд на заміну розрахункового приладу обліку №007291, акт технічної перевірки розрахункового приладу обліку №157508, акт про пломбування та здачі пломб та приладу обліку на зберігання №150424.

Із зазначеного вище акта №032246 вбачається, що він складений у присутності, з боку споживача, - майстра ТО Медаковського В.Р., який також підписав вказаний акт без будь-яких зауважень.

Посилання позивача на той факт, що Медаковським В.Р. акт №032246 не підписаний не беруться судом до уваги з огляду на той факт, що в матеріалах справи міститься другий екземпляр цього акта, який знаходиться у ВАТ „Донецькобленерго” та містить підпис цієї особи.

Згідно пояснень самого Медаковського В.Р., наданих на вимогу суду, він, на час здійснення перевірки, був відповідальним за електрогосподарство споживача – ВАТ „ММК ім..Ілліча”, спірний акт підписав без зауважень. В підтвердження своїх пояснень, Медаковський В.Р. не надав суду жодного документа (наказ про призначення на посаду, довіреність, доручення тощо).

Будь-яких документів в підтвердження того факту, що Медаковський В.Р. є уповноваженим представником позивача, сторонами суду не надано.

Разом з цим, з матеріалів справи, у тому числі з письмових пояснень позивача №19р/536 від 03.12.2009р., вбачається, що Медаковський В.Р. на посаду відповідального за електрогосподарство ВАТ „ММК ім..Ілліча” не призначався, особою відповідальною за справну та безпечну експлуатацію електрогосподарства ВАТ „ММК ім..Ілліча” у відповідності до наказів №136 від 31.03.2003р. та №489 від 23.12.2008р. є Чебурахін В.І.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірка здійснена за відсутності повноважної особи споживача, а акт №032246 підписаний з боку споживача не уповноваженою особою, тобто не може вважатись погодженим з боку споживача.

З боку відповідача акт підписаний двома представниками ВАТ „Донецькобленерго” – Печеркіним В.І. та Леонтьєвим В.В. В підтвердження того факту, що зазначені особи на момент здійснення перевірки працювали у ВАТ „Донецькобленерго” та були уповноважені на її здійснення, відповідач надав суду розпорядження №110 від 01.12.2008р., наказ №119-к від 07.07.2008р., наказ №237-к від 03.12.2007р., посадову інструкцію Леонтьєва В.В. від 11.03.2008р.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, у тому числі акт №032246 від 16.04.2008р., суд дійшов висновку, що такий акт складений за відсутності повноважного представника споживача, акт підписаний з боку електропостачальної організації лише двома її представниками, з боку споживача – повноважним представником не підписаний, в акті відсутні всі необхідні вихідні дані, а тому акт №032246 від 16.04.2008р. не може вважатись узгодженим у розумінні п.6.41 ПКЕЕ, тобто, не може бути підставою для нарахування споживачу об’єму та вартості електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.6.42 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час здійснення спірної перевірки), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу..

На підставі акта про порушення ПКЕЕ №032246 від 16.04.2008р. комісією відповідача 25.12.2008р. прийнято рішення щодо здійснення нарахування позивачу об’єму недоврахованої електроенергії у кількості 8322 кВт/год., вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 3973, 19 грн., яке оформлено протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення об’єму недоврахованої електроенергії, а також суми заподіяних збитків №74 від 25.12.2008р.

З боку електропостачальної організації протокол підписаний головою комісії – Тищенко В.Н., членами комісії – Канцебовським С.С., Романенко Л.А., Бересток А.А., Леонтьєвим В.В., Калабуховою Ю.А.

В підтвердження повноважень Романенко Л.А., Бересток А.А., Леонтьєва В.В. відповідач надав для залучення в матеріали справи розпорядження №110 від 01.12.2008р., наказ №210-к від 04.11.2008р., посадові інструкції Леонтьєва В.В., від 11.03.2008р., Бересток Т.О. від 02.10.2007р., Романенко Л.А. від 08.09.2008р., в підтвердження повноважень Тищенко В.Н. та Канцебовського С.С. – наказ №110 від 01.12.2008р., в підтвердження повноважень Калабухової Ю.О. не надано жодного документа.

Будь-яких інших документів в підтвердження повноважень вказаних вище осіб суду сторонами не надано.

Таким чином, відповідач не довів повноважність особи (Калабухової Ю.О.), яка була присутньою на засіданні комісії 25.12.2008р., склала та підписала спірний протокол.

Таким чином, позивач не довів того факту, що протокол №74 від 25.12.2008р. складений та підписаний у відповідності до приписів п. 6.42 ПКЕЕ, а саме, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

Із зазначеного протоколу №74 вбачається, що представник споживача (позивача) на засіданні комісії був відсутній.

Разом з цим, в підтвердження повідомлення позивача про дату та час засідання комісії з розгляду спірного, містяться повідомлення №995 від 15.12.2008р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.12.2008р. із поштовою відміткою на ньому 17.12.2008р., поштова квитанція №9192 від 15.12.2008р.

З поштового повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.12.2008р., вбачається, що воно направлено ВАТ „ММК ім..Ілліча” за адресою: вул.Левченка, 1, м.Маріуполь, Донецька область, 87504.

З матеріалів справи вбачається, що така ж сама адреса Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” вказана самим позивачем у договорі №2266 від 06.02.2001р., на його фірмових бланках, у тексті позову.

У зв’язку з наведеним, судом не приймаються посилання позивача на той факт, що він не був належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з розгляду спірного акта.

До того ж, з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що воно отримано 17.12.2008р. повноважним представником позивача – Ігнатовою.

Посилання позивача, викладені у листі №09/1-3-9 від 19.11.2009р., щодо факту відстуності даних (запису) про надходження повідомлення (запрошення) про дату та час засідання комісії у книзі реєстрації надходження кореспонденції, судом також до уваги не приймаються, оскільки така книга реєстрації знаходиться у позивача, він має до неї доступ у будь-який час та має можливість розпоряджатись такою книгою на власний розсуд (вносити чи не вносити відповідні дані про надхоження будь-якої кореспонденції). Крім того, позивач мав можливість зареєструвати отримане на поштовому відділенні поштове надходження (повідомлення) іншою датою, ніж зазначено на повідомленні про вручення поштового відправлення від 15.12.2008р. (17.12.2008р.-дата отримання поштового відправлення) чи в іншому журналі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з розгляду спірного акта та не скористався своїм правом приймати участь у такому засіданні.

На засіданні комісії позивача 25.12.2008р. прийнято рішення щодо здійснення нарахування у відповідності до ПКЕЕ п.6.40 (в редакції постанови НКРЕ від 04.05.2006р. №562).

В матеріалах справи наявні два різних екземпляри розрахунку вартості недоврахованої електроенергії по акту №032246, які також досліджені судом.

У відповідності до розрахунку вартості недоврахованої електроенергії по акту №032246 від 16.04.2008р., який було направлено позивачу, такий розрахунок здійснено з листопада 2007р. по квітень 2008р.

В розрахунку об’єму електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕ б/н, вказаний режим роботи підприємства – 6 днів на тиждень, розрахунковий період – з 16.10.2007р. по 16.04.2008р.

Ані в протоколі №74, ані в самих розрахунках по акту №032246 не вказаний погодинний режим роботи підприємства, який застосований при здійсненні розрахунку об’єму та вартості недоврахованої електроенергії, відсутні посилання на те, яким документом встановлений такий режим роботи (в одну зміну), не має жодного посилання на відповідний пункт Методики, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р., та на формулу Методики, яка застосована при здійсненні такого розрахунку, не зазначений пункт Правил користування електричною енергією, за яким здійснений розрахунок спірної суми.

Крім того, позивач в обгрунтування своїх вимог, посилається на той факт, що розрахунок недоврахованої електричної енергії повинен був бути здійсненим відповідачем у відповідності до п.6.20 Правил користування електричною енергією.

Пунктом 6.20 ПКЕЕ передбачено, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

З характеру зафіксованого порушення в акті №032246 вбачається, що споживачем не було здійснено втручання у прилад обліку електричної енергії, а ВАТ „Донецькобленерго” не доведено, що порушення приладу обліку, зафіксоване вищевказаним актом, відбулось з вини споживача.

Крім того, враховуючи вищевикладене, встановлений судом факт стосовно того, що спірний акт №032246 не може бути підставою для нарахування вартості недоврахованої електроенергії, суд не приймає до уваги розрахунки відповідача вартості недоврахованої електроенергії по акту №032246 від 16.04.2008р.

Відповідно до умов п. 6.43 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час здійснення спірної перевірки та складання спірного протоколу), споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

За результатами проведення засідання комісії 25.12.2008р. та складення протоколу №74 від 25.12.2008р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок №32246 від 19.01.2009р. на суму 3973, 19 грн., який сплачений останнім платіжним дорученням №3216 від 03.03.2009р. Факт оплати зазначеної суми також підтверджений відповідачем.

Посилаючись на той факт, що 3973, 19 грн., які нараховані по акту №023346 отримані відповідачем безпідставно, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача цю суму у примусовому порядку, посилаючись при цьому на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 цього ж кодексу, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, шляхом оцінки всіх наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення обох представників сторін, а також встановлені судом факти стосовно того, що акт №032246 не може бути підставою для нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, тому вимоги щодо стягнення з ВАТ „Донецькобленерго” 3973, 19 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1317, 36 грн. двократної вартості недовідпущеної електроенергії, посилаючись на неправоміре відклюення електропопстачання на спірному об’єкті.

Згідно п.1.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент відключення позивача від електропостачання), недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях.

Пунктом 7.1 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент відключення позивача від електропостачання) передбачено, що електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Відповідно до п.7.5 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент відключення позивача від електропостачання), постачальник електричної енергії (електропередавальна організація зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії, у тому числі, у разі несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення.

Повідомленням про припинення подачі електроенергії від 17.02.2009р., направленим відповідачем позивачу 17.02.2009р., було повідомлено про наявність в останнього заборгованості по акту №032246 від 16.04.2008р. у сумі 3973, 19 грн. та зазначено, що за несплату вказаної суми енергопостачання підприємству буде припинено повністю (обмежено до рівня екологічної броні) з 9-00 години 23.02.2009р.

В підтвердження отримання вказаного повідомлення позивачем 20.02.2009р., в матеріалах справи наявна копія поштового повідомлення про поштове відправлення від 17.02.2009р. та копія поштової квитанції №5524 від 17.02.2009р.

Відповідно до протоколу про відключення електровикористовуючої установки від 24.02.2009р. (далі по тексту протокол про відключення) відключення від електропостачання адмінбудівлі ВАТ „ММК ім.Ілліча” здійснено – 24.02.2009р.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено відключення від електропостачання позивача з порушенням ПКЕЕ, а саме повідомлення про припинення подачі електроенергії від 17.02.2009р. містить дату припинення електропостачання спірного об’єкту 23.02.2009р., саме повідомлення отримано позивачем лише 20.02.2009р., тобто, в порушення приписів п.7.5 ПКЕЕ, ВАТ „Донецькобленерго” не витриманий термін для повідомлення споживача про припинення електропостачання у 3 робочих дні (20.02.2009р.-п’ятниця, 21.02.2009р.-субота, 22.02.2009р.-неділя, 23.02.2009р.-понеділок).

В протоколі про відключення зазначена його причина – заборгованість по акту порушення ПКЕЕ.

Разом з цим, в самому протоколі про відключення відсутні посилання на номер та дату акта, на підставі якого у ВАТ „ММК ім.Ілліча” виникла заборгованість перед ВАТ „Донецькобленерго”, а також не вказана сума заборгованості, що є суттєвою інформацією, оскільки в протоколі про відключення міститься посилання на те, що електровикористовуюча установка буде включена лише після усунення зауважень, вказаних в акті.

До самого протоколу про відключення також не надано жодного документа, у тому числі повідомлення про припинення від електропостачання спірного об’єкту саме 24.02.2009р., з посиланням на номер та дату акта, суму боргу тощо.

Таким чином, із змісту протоколу про відключення не вбачається певної підстави для такого відключення (номер та дата акта, сума заборгованості).

Відповідно до п.3.1 Договору, у разі переривання в електропостачанні з вини електропостачальної організації, остання відшкодовує споживачу вартість недовідпущеної електроенергії у відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень представників обох сторін, підключення спірного об’єкту позивача було здійснено 04.03.2009р., після сплати ВАТ „ММК ім.Ілліча” рахунку №32246 від 19.01.2009р. на суму 3973, 19 грн. платіжним дорученням №3216 від 03.03.2009р.

Відповідно до пояснень відповідача, підключення здійснено на підставі погашення позивачем заборгованості за недовраховану електроенергію у сумі 3973, 19 грн., яка була нарахована по акту №032246.

Згідно п.6.45 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент відключення позивача від електропостачання), у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

На підставі викладеного, посилаючисьна відсутність заборгованості та безпідставне відключення від електропостачання, позивач склав акт про переривання в електропостачанні від 12.03.2009р. (далі по тексту акт про переривання).

Актом про переривання зафіксовані наступні вихідні дані:

-          дата та час відключення 24.02.2009р.,

-          дата та час підключення 04.03.2009р.,

-          загальний час переривання в електропостачанні 8 діб,

-          розрахунковий період у відповдності до умов Договору березень 2009р. (з 15.02.2009р. по 15.03.2009р. – 28 календарних днів),

-          договірна величина електроспоживання на місяць 1700 кВт/год,

-          договірна величина електроспоживання на добу 61 кВт/год,

-          кількість недовідпущеної електроенергії 488 кВт/год,

-          тариф на березень 2009р. 0,5624 грн/кВт/год,

-          вартість недовідпущеної електроенергії у відповідності до Закону України „Про електроенергетику” 658, 68 грн., у тому числі ПДВ 20% - 109, 78 грн.,

-          сума, яка підлягає стягненню з постачальника на користь споживача 658, 68 грн.

Відповідно до додатку №13 до Договору „Об’єми очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем на 2009 рік”, у березні 2009р. адмінбудівлею планується спожити не більше 1700 кВт/год.

Разом з цим, з матеріалів справи, у тому числі з Договору та додатку до Договору „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік”, вбачається, що договірна величина електроспоживання на березень 2009р. у кількості 1700 кВт/ год сторонами взагалі не передбачена, а договірною величиною споживання електроенергії за цей період є 8882,000 тис.кВт/год, та розповсюджується така договірна величина електроспоживання на все підприємство – ВАТ „ММК ім.Ілліча”, а не на окрему адмінбудівлю.

Будь-які інші додатки щодо узгодження між сторонами договірної величини споживання електричної енергії на окремі об’єкти споживача, зокрема, адмінбудівлю, сторонами суду не надано.

До того ж, умовами Договору не передбачена договірна величина електроспоживання на добу.

Будь-яких доказів того факту, якою є узгодженою договірною величиною електроспоживання окремої адмінбудівлі, а також доказів того, що за березень 2009р. (з 15.02.2009р. по 15.03.2009р. – 28 календарних днів) позивач міг чи мав спожити електричної енергії саме у розмірі 448 кВт/год позивачем, всупереч вимог ухвал суду, не надано.

Обгрунтованого розгорнутого розрахунку об’єму недовідпущеної електричної енергії у розмірі саме 448 кВт/год позивачем також суду не надано.

Крім того, з акта про переривання вбачається, що кількість недовідпущеної електричної енергії, за розрахунком споживача з урахуванням вихідних даних в акті, повинна бути у кількості не 448 кВт/год, а 1708 кВт/год (величина електроспоживання на добу 61 кВт/год помножити на розрахунковий період у відповдності до умов Договору березень 2009р. (з 15.02.2009р. по 15.03.2009р. – 28 календарних днів).

Таким чином, позивачем арифметично невірно здійснено розрахунок вартості недовідпущеної електроенергії, не доведений об’єм кВт/год електричної енергії, який відповідачем був недопоставлений до спірного об’єкту – адмінбудівлі, а таким чином, і вартість недовідпущеної електричної енергії у розмірі 658, 19 грн.

Крім того, із зазначеного акта про переривання також вбачається, що він складений за відсутності представників електропостачальної організації, докази повідомлення електропостачальної організації про дату та час складання відповідного акта позивачем суду не надані.

Таким чином, позивач не повідомив відповідача про складання акта порушень електропостачальною організацією умов Договору та/або Правил користування електричною енергією (акта про переривання в електропостачанні від 12.03.2009р.).

Акт про переривання був направлений на адресу ВАТ „Донецькобленерго” та повернутий споживачу разом із листом №257 від 06.04.2009р. та відміткою на самому акті про відмову від його підписання.

З боку споживача акт підписаний одноособово невідомою особою та містить на підписі печатку ВАТ „ММК ім.Ілліча”.

Таким чином, зазначений акт не може вважатись чинним у розумінні п.6.45 ПКЕЕ, а тому не приймається судом як доказ недовідпущення електричної енергії електропостачальною організацією споживачу – ВАТ „ММК ім.Ілліча”.

Відповідно до п.6.48 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент відключення позивача від електропостачання), на підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги-доручення. У разі несплати нарахованих сум постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) у визначений термін споживач має право подати позов до суду.

Позивачем не надано жодного документа (рахунок, вимога тощо) на заявлену у позові суму двократної ватості недовідпущеної електричної енергії у розмірі 1 317, 36 грн. та доказів вручення (відправлення) такої вимоги відповідачу.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена кількість та вартість недовідпущеної електричної енергії, тому вимоги в частині стягнення з відповідача 1317, 36 грн. двократної вартості недовідпущеної електроенергії задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі Конституції України, ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про стягнення 3973, 19 грн. отриманих без достатніх підстав, 1317, 36 грн. двократної вартості недовідпущеної електроенергії задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, р/р 2600700016329 у філії ВАТ „Укресімбанк” у м.Маріуполь, ЄДРПОУ 00191129, МФО 335957) 3973, 19 грн. отриманих без достатніх підстав, 76, 60 грн. державного мита, 88, 62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його оформлення та підписання повного тексту.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 17.12.2009р.

Суддя