Рішення № 9016471, 16.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.09 р.                     Справа № 15/299                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства “Колос” м. Чернівці (код ЄДРПОУ 14257808)

до відповідача приватного підприємства “Каверін” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31272550)

про стягнення основного боргу в сумі 5108,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кібіч І.С. за довіреністю № 14 від 01.10.2009 р.

від відповідача: Лавренов Д.В. за довіреністю б/н від 30.03.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Колос” м. Чернівці до приватного підприємства “Каверін” Сатори м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 5108,71 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/299, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Позивач первісно подав позов до суду до відповідача – приватного підприємства “Каверін” Сатори м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31272550). В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців серії АГ № 164051 (запис 11), з якого вбачається, що юридична особа, зареєстрована в ЄДР за ідентифікаційним кодом 31272550, має назву – приватне підприємство “Каверін”. Позивач надав до суду письмові пояснення № 1–17/11–09 від 17.11.2009 р., в яких вказує на те, що в позовній заяві найменування відповідача вказане з урахуванням торговельної марки, під якою останній працює і яка зазначена на його штампі. Найменування юридичної особи згідно ЄДР – приватне підприємство“Каверін” (код ЄДРПОУ 31272550). Саме до вказаної юридичної особи заявлено позов про стягнення заборгованості на користь ПП „Колос” у розмірі 5108,71 грн. На підставі викладеного суд вважає відповідачем у даній справі приватне підприємство “Каверін” (код ЄДРПОУ 31272550).

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості про купівлю-продаж здійснив на адресу відповідача поставку товару у період з 07.11.2008 р. по 27.07.2009 р. на загальну суму 23517,16 грн. за видатковими накладними, що підтверджується підписами представників відповідача на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками штампу, податковими накладними. Завірені копії видаткових та податкових накладних містяться в матеріалах справи. оригінали оглянуті в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 16.12.2009 р. Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться в вищезазначених документах.

Відповідач частково повернув отриманий товар за видатковою накладною на повернення в сумі 202,54 грн. та здійснив часткову оплату на загальну суму 18205,91 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подачі позову до суду склала 5108,71 грн. (23517,16 грн. – (202,54 грн. + 18205,91 грн.) = 5108,71 грн.). Вказані обставини позивач підтверджує завіреними копіями банківських виписок та видаткової накладної на повернення, а також оригіналом бухгалтерської довідки № 1–17/11–09 від 17.11.2009 р. за підписами керівника та головного бухгалтера, скріпленими печаткою ПП “Колос”.

Позивач направив відповідачу лист № 008 від 22.09.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість на суму 5108,71 грн. Факт відправлення вказаної вимоги позивачем підтверджується фіскальним чеком № 0734 від 23.09.2009 р. та описом вкладення до цінного листа від 23.09.2009 р. Оригінали вимоги, чеку та опису містяться в матеріалах справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткових накладних, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткових накладних, здійснення часткової оплати. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами фактично склалися правовідносини купівлі-продажу товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред’явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем листа № 008 від 22.09.2009 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за товар, переданий за спірними видатковими накладними. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Наказом № 1149 від 12.12.2007 р. Міністерства транспорту та зв’язку України передбачені нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку між обласними центрами України протягом 3 днів, без урахування дня подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Виходячи з того, що вимога повинна була бути отримана у період з 23.09.2009 р. по 26.09.2009 р. (з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень між обласними центрами України), семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 27.09.2009 р. по 05.10.2009 р. включно (з урахуванням вихідних днів), а вже з 06.10.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує тим, що він нібито не отримував товар від позивача у зв’язку з підписанням видаткових накладних з боку відповідача невідомою особою. В матеріалах справи відсутні довіреності на прийом товарно–матеріальних цінностей осіб, підписи яких містяться в спірних видаткових накладних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заперечення відповідача суд не приймає до уваги у зв’язку з наступним:

Ухвалою від 02.12.2009 р. суд зобов’язав відповідача надати до суду бухгалтерську довідку за підписом керівника та головного бухгалтера, скріплену печаткою відповідача, чи відображені в бухгалтерському обліку відповідача факти отримання товару по спірним накладним з додатком завіреної копії книги обліку отриманих податкових накладних за червень-серпень 2009 року; довідку про замовлення та отримання в органах МВС печаток та штампів відповідача, якими він користувався в 2009 р. з відбитками цих печаток та штампів; завірену копії внутрішньої інструкції про використання печаток та штампів посадовими особами відповідача, яка діє в 2009 році; матеріали службового розслідування про факти викрадення у відповідача або незаконного використання печаток та штампів в 2009 р.; повідомлення про такі факти в правоохоронні органи з постановою слідчих органів про прийняте рішення згідно ст. 97 КПК України.

Вказані вимоги суду відповідач не виконав, тобто належні докази в обґрунтування заперечень на позов не надав.

Підписи представників відповідача на первісних документах скріплені штампом відповідача як юридичної особи. Згідно Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, (пункт 3.2.6) господарські об’єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами “1”, “2” і т.д., а також прості круглі печатки та різні штампи. Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об’єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об’єднань зобов’язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання штампу; рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач до суду не надав.

Крім того, доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару не уповноваженою особою, повернення податкових накладних, повідомлення продавця про повернення помилково перерахованих часткових оплат отриманого товару, відповідач до суду не надав.

В письмових поясненнях № 1-10/12-09 від 10.12.2009 р. позивач зазначає, що поставка товару відповідачу проводилася шляхом проведення центрально-кільцевого завезення.

Згідно абз. 3 п. 13 Інструкції про порядок реєстрації видатних, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Позивач посилається на те, що законодавством передбачена можливість передачі цінностей без довіреності за наявності повідомлення про зразки печаток, штампів та підписів. Документ із вказаними зразками печаток та штампів, а також підписів відповідальних за отримання товару осіб відповідача позивач втратив, у зв’язку з чим відсутня можливість надати вказаний документ до суду. При цьому позивач вважає, що вимоги абз. 3 п. 13 вказаної Інструкції сторонами були дотримані, тому як позивач був повідомлений про зразки печаток, штампів та підписів відповідальних за отримання товару осіб відповідача, у зв’язку з чим відвантаження товару здійснювалося без довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей.

За вказаних обставин заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 5108,71 грн. у встановлений ст. 530 ЦК України строк, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач надав до суду клопотання від 02.12.2009 р., в якому просить суд призначити почеркознавчу експертизу на підставі того, що, на думку відповідача, спірні видаткові накладні були підписані не директором ПП „Колос” Кібіч І.С. особисто, а іншими особами.

Видаткова накладна є первинним документом. Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. встановлено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Статтею 9 цього ж Закону передбачені обов’язкові реквізити, які повинні бути зазначені в первинних документах для надання їм юридичної сили, а саме: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач надав до суду письмові пояснення № 1-10/12-09 від 10.12.2009 р., в яких вказує наступні обставини:

Поставки товару за спірними видатковими накладними відображалися у реєстрах бухгалтерського обліку ПП „Колос” та відповідно обліковувалися в порядку ведення податкового обліку.

Експедитор, що проводив поставку товару відповідачу, діяв від імені та в інтересах позивача у рамках своєї трудової функції. Такі дії експедитора були схвалені ПП „Колос” шляхом засвідчення підписів печаткою підприємства. Вказані обставини позивач підтверджує наступними документами: витяг з наказу № 129 від 01.12.2008 р. про прийом Омельяненко В.П. (водія), витяг з наказу № 55 від 01.07.2009 р. про звільнення Омельяненко В.П. (водія), особова картка № 438 на Омельяненко В.П. (водія), витяг з реєстру податкових накладних. Оригінали витягів з наказів, завірені копії особової картки та витягу з реєстру податкових накладних містяться в матеріалах справи.

Спірні видаткові накладні відповідають вимогам ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та містять всі необхідні обов’язкові реквізити, в тому числі підписи особи, яка брала участь у здійсненні господарських операцій (особи, що відвантажила товар за цими накладними). Чинним законодавством взагалі не передбачений обов’язок саме директора підприємства підписувати видаткові накладні. Крім того, такі підписи скріплені печаткою ПП „Колос”, що свідчить про наступне схвалення дій уповноваженої особи позивача.

За таких обставин клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи суд відхиляє як необґрунтоване.

Позивач надав до суду клопотання № 1–16/12–09 від 16.12.2009 р., в якому просить суд експертним шляхом надати відповідь на такі запитання: чи є тотожними підписи відповідальних осіб відповідача на раніше оплачених накладних та на спірних накладних?; чи є тотожними відбитки штампів, що посвідчують прийняття товару на раніше оплачених накладних та на спірних накладних?

Клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи суд відхиляє у зв’язку з тим, що вважає наявні в матеріалах справи докази достатніми для вирішення даного спору по суті.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Каверін” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, вул. Політбійців, 3/137; код ЄДРПОУ 31272550; рахунок 26001150464471 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь приватного підприємства “Колос” (юридична адреса: 58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 6; код ЄДРПОУ 14257808; рахунок 26005925336481 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 315018) основний борг на суму 5108,71 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 16.12.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя