Постанова № 9016086, 16.12.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 грудня 2009 р. № 43/275

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. –головуючого

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В. ( доповідач у справі)

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на ухвалугосподарського суду м. Києва від 11.06.2008р.

у справі№43/275 господарського суду м. Києва

за заявою

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Вересень"

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники :

Від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Махнівський М.О. дов.№2549/9/10-214 від 05.05.2009р.

ВСТАНОВИВ :

господарський суд міста Києва ухвалою від 14.03.2008 року порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Вересень" (далі –боржника) за заявою голови ліквідаційної комісії боржника, в зв’язку з прийняттям його засновниками рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон).

          Постановою суду від 27.03.2008 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Фінька А.Л., зобов’язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі в продовж двох тижнів, подати до суду звіт та ліквідаційний баланс боржника до 27.01.2009 року.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 11.06.2008 року, боржника ліквідовано, провадження у справі № 43/275 припинено.

          Не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі –інспекція) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження по справі, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 36, 43, 85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

          Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

В силу приписів ч.2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Таким чином, касаційна інстанція не обмежується перевіркою доводів заявника касаційної скарги.

За приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені п.3 ст.6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст.7 Закону.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.5, ч.7 ст.7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження боржником своєї неплатоспроможності документами, які боржник зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що, учасником товариства було прийнято рішення про припинення діяльності товариства, шляхом його ліквідації, про створення ліквідкомісії та здійснення ліквідаційної процедури, кредиторська заборгованість становить 81600,00грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня, активи, грошові кошти відсутні, керуючись ст.51 Закону голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на підтвердження неплатоспроможності боржником додано наступні додатки: довідка про майновий стан Товариства; бухгалтерський баланс; копія договору №12/04-07 від 23.11.2007р. з ПП "Кросс-95"; та акт приймання наданих послуг від 03.12.2007р. до договору №12/04-07 від 23.11.2007р.

          Оскаржуваною ухвалою господарського суду першої інстанції від 11.06.20098. про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі встановлено, що до господарського суду м.Києва від ліквідатора надійшов звіт та ліківдаційний баланс банкрута для затвердження, з якого вбачається, що вимоги кредитора не задоволені, в зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо активів банкрута, які підлягають включенню до ліквідаційної маси. Господарським судом встановлено, що виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені спеціальним Законом, наявні всі підстави для ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОП Вересень"

Проте, такий висновок не відповідає матеріалам справи та положенням закону.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

          З матеріалів даної справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з порушенням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України. Крім того, у заяві про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Вересень" відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

У зв’язку з наведеним ухвалу господарського суду першої інстанції від 11.06.2008р. про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі слід скасувати, а провадження у справі №43/257 припинити.

Частиною 4 статті 11 Закону передбачено, що повноваженнями суду першої інстанції у підготовчому засіданні є з'ясування ознак неплатоспроможності боржника, наявність чи відсутність перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

За частиною 11 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності і підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Зі змісту частини 1 статті 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі ,не дослідивши докази щодо наявності тих підстав, на які посилався кредитор, а за таких обставин, здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції і припинити провадження у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

За приписами частин 1, 2 статті 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Вересень", м. Київ, вул. Оранжерейна,3 (ЄДРПОУ 34618870), проведену відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.06.2008р. справі №43/275 задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду м. Києва від 11.06.2008р. справі №43/275 скасувати. Провадження у справі припинити.

3.Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Вересень", м. Київ, вул. Оранжерейна, 3 (ЄДРПОУ 34618870), проведену відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року.

Головуючий                                                                       Н.Г. Ткаченко

Судді                     Л.Й. Катеринчук

                    О.В. Яценко