Ухвала суду № 90158865, 02.07.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/524/20

Провадження № 1-кс/565/172/20

У Х В А Л А

02 липня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю: секретаря Нафєєвої Н.В.,

прокурора Осійчука М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Денисюка В.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180050000115 від 05 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стара Рафалівка, Володимирецького району, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , утримуваного в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кузнецовського міського суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180050000115 від 05 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 травня 2020 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Дана ухвала суду закінчує свою дію 12 липня 2020 року.

02 липня 2020 року на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Клопотання прокурора обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів. У разі доведення вини обвинуваченого, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду. ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за вчинення насильницького тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, вчинив аналогічний злочин проти життя та здоров`я особи, із застосуванням небезпечного предмета – ножа, що характеризує його, як особу, яка здатна застосовувати силу та інші засоби впливу з метою досягнення власних цілей. Прокурором також зазначається, що обвинуваченому ОСОБА_1 може бути відоме місце проживання потерпілого та свідків. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , з метою ухилення від відповідальності за вчинений ним злочин, чи пом`якшення відповідальності за нього, може використовувати погрози, фізичну силу та іншим чином впливати на потерпілого та свідків, з метою впливу на учасників кримінального провадження, здатний вчинити новий злочин.

В судовому засіданні прокурор Осійчук М.М. підтримав вищезазначене клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Денисюк В.С. заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи недоведеним неможливість застосування до обвинуваченого менш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора та наполягав на застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За результатами розгляду клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 і п.5 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, діяння передбачене ч.1 ст.121 КК України є тяжким злочином.

Санкцією ч.1 ст.121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Зміст поданого клопотання, а також додані до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

ОСОБА_1 , будучи засудженим за вчинення насильницького тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, обвинувачується у вчиненні нового аналогічного тяжкого злочину проти життя та здоров`я, який був вчинений із застосування ножа.

З огляду на наведені обставини, суд на даний час має тверде переконання, що дані, які свідчать про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є достатніми та беззаперечними. Вказані ризики є такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Зазначені вище обставини свідчать, що менш суворий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, визнаним судом доведеними.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд визнав за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 199, 331, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , задовольнити.

Продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду закінчує свою дію 30 серпня 2020 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у цей строк з дня отримання копії даної ухвали суду.

Cуддя І.М.Незнамова