Рішення № 90123750, 10.06.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1916/20

РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача: Гавриленко Р.В. представник відповідача: Цимбалюк О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандикс Пласт" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандикс Пласт" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просить суд:

- скасувати Картку відмови в митному оформленні товарів від 17.03.2020 № UА401160/2020/009034;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Митним постом «Хмельницький - центральний» (UА401160) Подільської митниці Державної митної служби України № UА401160/2020/000215/2 від 17.03.2020.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандикс Пласт" та Фірма "ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO.LIMITED", уклали зовнішньоекономічний контракт поставки від 24.12.2019 №KINGS12/A1. Відповідно до контракту на умовах FCA та інвойсу від 16.03.2020 код 0380 позивачу поставлений товар, який поданий до митного оформлення відповідно до електронної митної декларації UA401160/2020/009034. Відповідач прийняв рішення UА401160/2020/000215/2 від 17.03.2020 про коригування митної вартості товарів щодо збільшення митної вартості товару до 33337,29 доларів США. Вважає картку відмови в прийнятті митної декларації та спірне рішення протиправними, оскільки надав митному органу всі документи, які підтверджують вартість товару. Просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару встановив, що позивач не подав до митного оформлення документи, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до вимог ч.2, 8, 9 ст.52 МКУ та ч. 2, 3 ст.53 МКУ. Документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МКУ містять розбіжності в частині: до митного оформлення надано два рахунки-фактури з різними датами, реквізитами та вартістю; дата одного рахунка-фактури передує даті укладання договору-контракту; дата митної декларації країни відправлення передує даті виставлення іншого рахунку-фактури, вартість зазначена у ній не відповідає вартості, зазначеній у іншому рахунку-фактурі; реквізитів відправника та реквізитів банку відправника товару в банківських платіжних документах; дати доповнення до договору-контракту та дати декларації країни відправлення товару , та не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, а саме комерційної (брокерської) винагороди відправника. Всі ці розбіжності, в тому числі і відсутність такої складової митної вартості як комерційна (брокерська) винагорода відправника, були підставою для коригування заявленої вартості товару №1, про що вказано у рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.03.2020 № ІІА401160/2020/000215/2. Вважає рішення про коригування митної вартості правомірним. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Зазначив, що надав умови договору, а саме п.4 є достатніми, для того, щоб між сторонами виникли домовленості по умовах оплати, що підтверджується платіжними дорученнями №42 та №43, згідно яких кошти перераховано контрагенту, ним одержані, претензій не надійшло. Вказав, що контракт відповідає вимогам законодавства України, щодо змісту та форми. Місце його укладення: м. Хмельницький, Україна; Інвойс відповідає домовленостям сторін та підтверджується контрактом і платіжними дорученнями; страхування товару є правом сторін, а не обов`язком перед митним органом.

Ухвалою від 08.04.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 18.05.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандикс Пласт", код ЄДРПОУ 35092142, основний вид діяльності: експортно-імпортні операції та оптова торгівля.

10.11.2019 на адресу позивача надійшла комерційна пропозиція №KINGS12/A1, яка містила опис товарів, а саме елементів взуття, які необхідні для виготовлення готових виробів які використовуються при виготовлення взуття та обладнання яке використовується у технологічних процесах взуттєвого виробництва.

24.12.2019 року, між позивачем (покупцем) та Фірмою "ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO.LIMITED", укладено контракт №KINGS12/A1, у відповідності до якого фірма продає, а позивач купує товар, найменування якого, ціна, вид та кількість наведені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

У відповідності до специфікації до контракту, сторони визначили умовою поставки товару СРТ - Південний термінал; місце відвантаження - Китай, місце призначення - Україна, оплата на умові 100% попередньої оплати; строк поставки - 40 робочих днів після отримання продавцем попередньої оплати.

03.01.2020 сторони контракту підписали доповнення №1, у відповідності до якого п.2.2. договору викладено у такій редакції: "Сума контракту - 96140,00 доларів США".

16.03.2020 сторони підписали доповнення №2 у відповідності до якого п.2.2. договору викладено у такій редакції : "Сума контракту - 95393,29 доларів США".

03.01.2020 покупець здійснив оплату частини вартості товару платіжним дорученням №42 на суму 60000,00 доларів США шляхом банківського переказу через ПуАТ "КБ "Акордбанк", отримувач коштів : "ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO.LIMITED", призначення платежу: контракт №KINGS12/A1 від 24.12.2019.

08.01.2020 покупець здійснив оплату частини вартості товару платіжним дорученням №43 на суму 36140,00 доларів США шляхом банківського переказу через ПуАТ "КБ "Акордбанк", отримувач коштів : "ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO.LIMITED", призначення платежу: контракт №KINGS12/A1 від 24.12.2019.

Загальна сума платежу сплаченого для продавця товару згідно контракту №KINGS12/A1 від 24.12.2019 становить 96140,00 доларів США.

16.03.2020 з метою митного оформлення придбаного товару, позивачем було подано до митного посту "Хмельницький - центральний", Подільської митниці Державної митної служби України, контейнера на вантажному автомобілі MRKU8265421/211, контейнер SUDU6952770/212 з документами: коносамент №MAEU 910113897 від 19.01.2020 , документ контролю за доставкою UA401160/2020/008409 від 11.03.2020 та подано декларацію з метою оформлення вантажу у митному режимі UA401160/2020/009034.

До декларації додано документи:

1. комерційна пропозиція продавця з асортиментом товару, найменуванням, кількістю та ціною на умовах поставки СРТ Південний датована 10.11.2019 код 3014;

2. комерційний інвойс від 13.11.2019 код 0380;

3. упаковочний лист від 16.03.2020 код 0380;

4. калькуляція вартості товарів від 22.01.2020 продавця;

4. сертифікат 20С3307А4302/00050;

5. висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 22-05/251 від 17.03.2020 код 3016;

6. платіжне доручення №42 від 03.01.2020 на оплату товару на суму 60000,00 доларів США код 3001;

7. платіжне доручення №43 від 08.01.2020 на оплату товару на суму 36140,00 доларів США код 3001.

Декларант у зазначив: митна вартість товарів, визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту), що імпортуються.

17.03.2020 контролюючий орган за допомогою автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" надіслав ТОВ "Грандикс Пласт" повідомлення, в якому зазначив, що у зв`язку з спрацювання профілю ризику АСАУР, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження правильності визначення митної вартості товару необхідно протягом 10 календарних днів надати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Головний державний інспектор оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.03.2020 № UА401160/2020/009034.

17.3.2020 Хмельницька митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості № UА401160/2020/000215/2, визначивши вартість товару в розмірі 33337,29 доларів США.

Вважаючи спірне рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Позивачем відповідно до вимог чинного законодавства на підтвердження митної вартості було надано комерційну пропозицію продавця з асортиментом товару, найменуванням, кількістю та ціною на умовах поставки СРТ Південний датована 10.11.2019 код 3014, комерційний інвойс від 13.11.2019 код 0380, упаковочний лист від 16.03.2020 код 0380, калькуляцію вартості товарів від 22.01.2020 продавця, сертифікат 20С3307А4302/00050, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 22-05/251 від 17.03.2020 код 3016, платіжне доручення №42 від 03.01.2020 на оплату товару на суму 60000,00 доларів США код 3001, платіжне доручення №43 від 08.01.2020 на оплату товару на суму 36140,00 доларів США код 3001.

Вказані документи не містять розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару.

Водночас, відповідач не надав суду доказів недостовірності заявленої позивачем митної вартості товару, підтвердженої наданими ТОВ "Грандикс Пласт" документами.

Також суд дійшов до висновку, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відповідачем. Тому сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару є необґрунтованими.

Підставою для прийняття рішення від 17.03.2020 №UA401160/2020/000215/2 про коригування митної вартості товару (елементів взуття, які необхідні для виготовлення готових виробів які використовуються при виготовлення взуття та обладнання яке використовується у технологічних процесах взуттєвого виробництва) слугувало неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до вимог частин2,8,9 статті 52, частин 2,3 статті 53 Митного кодексу України.

Твердження представника відповідача щодо неподання відповідачем до митного оформлення документів, які підтверджують митну вартість товару та подання документів які мають розбіжності суд оцінює критично, враховуючи наступне.

В матеріалах справи містяться: доповнення №2 до контракту, рішення про коригування товарів, МД декларації ІІА 401160/2020/009034, БА 401160/2020/009225, з яких випливає, що митниця прийняла як належні усі документи, які в суді ними не визнаються, а товари, по яких вибірково прийнято рішення скоригувати ціну, стосуються лише частини контракту.

Крім того наявний Звіт по вартості від 17.03.2020 №22-05/251 в якому зазначено, що згідно відповіді постачальника ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO. LTD (Китай), відпускна експортна вартість на умовах СРТ Південний (Україна) станом на 16.03.2020 є аналогічною вартості, вказаної в інвойсі №KINGA12/AI/REV від 16.03.2020. Джерело інформації: відповідь товаропостачальника ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO. LTD (Китай) від 17.03.2020 на запит Хмельницької ТПП від 16.03.2020.

Митним органом прийнято рішення коригувати товари, які зазначено у контракті під кодами СВН 1-12, які у специфікації під номерами 22-33, та які мають загальну контракту суму 33337,29 доларів США, тоді як загальна суму контракту становить 95393,29 доларів США. Усього товарів у специфікації - 65 найменувань, однак вибірковість коригувати лише його окрему частину. Визначаючи ціну товару на рівні 1,35 доларів за 1 кг товару, митний орган не навів для цього достатніх доводів чи аргументів, в тому числі не зазначив, що є підставою не застосовувати методи вищого рівня, зокрема, що є підставою не застосовувати при розмитненні ціну контракту.

Крім того, суд звертає увагу митного органу на підміну понять, таких як комерційна пропозиція та комерційний інвойс. Що спричинило не врахування перед договірних домовленостей, та домовленостей, які закріплені у контракті та які виконуються сторонами.

Не знаходить підтвердження твердження відповідача що до митного оформлення позивачем було надано два рахунки-фактури з різними датами, реквізитами та вартістю, дата одного рахунку-фактури передує даті укладення договору - контракту суд зазначає наступне, оскільки у поданому до митного органу рішенні про коригування, зазначений необхідний перелік документів та додатково подано комерційну пропозицію №KINGS12 I AI.

Що стосується твердження представника відповідача щодо дати митної декларації країни відправлення, яка передує даті виставлення іншого рахунку - фактури суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Згідно статті 181 Господарського Кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, ТОВ "Грандикс Пласт" є вільним у виборі підприємницької діяльності, у виборі контрагентів та у визначенні способів виконання договорів, маючи за мету законність здійснення діяльності. Час оформлення декларації та час виставлення рахунку для оплати не відноситься до компетенції митного органу.

Відтак, суд відхиляє твердження митного органу у порушенні митних правил через різницю в датах оформлення декларації та рахунку - фактури.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на реквізити відправника та реквізити банку відправника товару в банківських платіжних документах, оскільки у відповідності до матеріалів справи, між позивачем та "ZHEJIANG KING-STAR INDUSTRIAL CO.LIMITED", укладено контракт №KINGS12/A1, в якому зазначено рахунок продавця товару NRA15702142010500007713. Згідно платіжних доручень від 03.01.2020 та 08.01.2020 року №42 та №43, кошти в сумах 60.000 доларів США та 36140.00 доларів США перерахована за вказаними у договорі рахунку. Дані продавця та банківський переказ містить один і той же реквізит - рахунок отримувача та його найменування повністю збігається.

Щодо відсутності комерційно (брокерської) винагороди відправника суд зазначає, що включення до складу ціни товару, вартості митної Брокерської) винагороди, передбачено у статті 58 МК України, в разі, якщо вартість товару визначається за першим методом - за ціною контракту.

Разом з тим, ціна контракту визначена за резервним методом, а тому суд вважає хибним таке твердження.

Стосовно посилання відповідача на реальність укладення контракту, банківські платежі, які не дозволяють здійснити ідентифікацію ввезеного товару, відсутність у контракті місця його укладання, що свідчить про неможливість встановити, законодавством якої країни, керувались сторони при його укладенні, відсутність доказів про страхування товару, суд зазначає наступне.

Умови договору, є достатніми, для того, щоб між сторонами виникли домовленості по умовах оплати, що підтверджується платіжними дорученнями №42 та №43, згідно яких кошти перераховано контрагенту, ним одержані. Контракт відповідає вимогам законодавства України, щодо змісту та форми. Місце його укладення: м. Хмельницький, Україна; Інвойс відповідає домовленостям сторін та підтверджується контрактом і платіжними дорученнями; страхування товару є правом сторін, а не обов`язком перед митним органом.

Отже, митним органом не доведено, що документи, які подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано достатніх доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем при подачі документів було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Неточності на які посилається відповідач, не є беззаперечними доказами не розмитнення товару за ціною договору.

Разом з тим суд зазначає, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

В оскаржуваному рішенні відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Рішення про коригування митної вартості від 17.03.2020 №UА401160/2020/000215/2 всупереч статті 55 Митного кодексу України не містить обґрунтування причин, через які заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірного рішення, зв`язку з чим це рішення слід визнати протиправним та скасувати.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4204 грн. підлягає стягненню з Хмельницької митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати Картку відмови в митному оформленні товарів від 17.03.2020 № UА401160/2020/009034;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Митним постом «Хмельницький - центральний» (UА401160) Подільської митниці Державної митної служби України № UА401160/2020/000215/2 від 17.03.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Грандикс Пласт" судовий збір в сумі 4204 грн за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 12 червня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю"Грандикс Пласт" (вул. Курчатова, 116,Хмельницький,Хмельницька область,29025 , код ЄДРПОУ - 35092142) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя Г.В. Лабань