Ухвала суду № 9010720, 19.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-38648/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" листопада 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:                     Бєлової Л.В.

суддів:                               Собків Я.М.

Бистрик Г.М.

при секретарі:                    Бондар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 р. у справі за позовом Кредитної спілки "Поліський Кредит" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

КС "Поліський Кредит" звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в м. Житомирі за №0004751702/2 та за №000022/22/0 від 03 липня 2008 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 р. позов задоволено частково:

скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Житомирі №0004751702/2 від 03 липня 2008 року на суму податкового зобов'язання за основним платежем 47608,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 95216,54 грн.;

в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ в м. Житомирі подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проводилась виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2006 р. по 31.03.2008 р. кредитної спілки "Поліський кредит", за результатами якої відповідачем складено акт №3329/22/26394479 від 20.06.2008 року, в якому вказано на порушення позивачем пп.4.1.1. п.4.1 ст.4 та пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток від іншої діяльності за 3-й квартал 2006 року - 1-й квартал 2008 року в сумі 906,00грн., та на порушення пп.6.3.2. п.6.3. ст. 6, п.1.15 ст. 1, пп.4.2.12 п.4.2. ст. 4, п.7.1 ст.7, п.8.1 ст.8, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9, пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889, п.4 "Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року, що призвело до порушення вимог податкового законодавства в частині правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 47608,27 грн.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: за №0004751702/2 від 03.07.2008 року, в якому за порушення пп.4.1.1. п.4.1 ст.4 та пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1223,30 грн., з яких за основним платежем - 906, грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 317,30 грн. та за №0004751702/0 від 03.07.2008 року, в якому за порушення пп.6.3.2. п.6.3. ст. 6, п.1.15 ст. 1, пп.4.2.12 п.4.2. ст. 4, п.7.1 ст.7, п.8.1 ст.8, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9, пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 142824,81 грн., з яких за основним платежем - 47608,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -95216,54 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції п.п.4.2.12, п.4.2. ст.4, п.п.9.2.3 п. 9.2 ст. 9, пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб", з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що згідно з п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до Закону.

З вищезазначеного вбачається, що термін «вклад (внесок)»використовується як щодо вкладу (внеску) на депозит кредитної спілки, так і вкладу (внеску) на пайові внески членів кредитної спілки.

Відповідно до пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 року №889-ІУ пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 вказаного закону в редакції від 01.07.2004 р. із змінами, внесеними відповідно із Законом №2273-ІУ від 21.12.04 р. у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок у тому числі картковий рахунок, вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом, або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1. і пп.9.2.2. п. 9.2 ст.9 зазначеного Закону у частині оподаткування процентів, набувають чинності з 01.01.2010 року. Отже проценти на вклад до небанківських фінансових установ (кредитних спілок) підлягають оподаткуванню з 01.01.2010 року.

Таким чином, з норми пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" випливає, що виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" з 01.01.2010р., а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19 640,00 грн. є неправомірним та безпідставним.

До 01.01.2005, тобто до внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", виплата процентів на пайові внески членам кредитних спілок не підлягала оподаткуванню у зв'язку з тим, що кредитна спілка була на рівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків.

Згідно з редакцією пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яка діяла до 01.01.2005, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.

За таких обставин є правильними висновки суду про те, що на час прийняття податкового повідомлення-рішення нараховані проценти на пайові внески членів кредитної спілки, не були об'єктом оподаткування, тому ДПІ в м. Житомирі неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0004751702/2 від 03.07.2008 року.

Перевіркою ДПІ встановлено, що на порушення пп. 4 1.1. п.4.1 ст.4 та пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кредитною спілкою "Поліський кредит" занижено суму доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню у розмірі 3622 грн., а саме до складу доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню, не включено суму безоплатно отриманих послуг за користування меблями та оргтехнікою, а також суми повернутих членами кредитної спілки судових витрат, які внесено в касу та розрахунковий рахунок, що призвело до ненадходження до бюджету податку в сумі 906 грн.

Податковий орган виходив з того, що підприємством на момент проведення перевірки не надано платіжних документів, які б свідчили про повну оплату послуг за користування меблями та оргтехнікою згідно договорів оренди. Оскільки вказані суми було сплачено позивачем у вересні 2008 року, згідно договорів оренди строки внесення орендної плати визначено помісячно, як кредиторська заборгованість орендна плата позивачем не обліковувалась на час проведення перевірки, тому відповідач правомірно дійшов висновку про безоплатність наданих послуг з оренди меблів та оргтехніки.

Відповідно до пп.7.11.4. п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок у вигляді внесків на потреби, передбачені законодавством та пасивних доходів, отриманих з джерел, визначених законодавством про кредитні спілки.

Перелік доходів неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування, визначено пп.7.11.4 Закону. Цей перелік є вичерпним. Судові витрати до цього переліку не віднесено.

Відповідно до пп.7.11.9 п.7.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі, коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших, ніж визначено підпунктами 7.11.2-7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. Чого позивачем здійснено не було.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності винесення ДПІ в м. Житомирі податкового повідомлення-рішення №000022/22/0 від 03.07.2008 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 р. - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 20.11.09 р.

Головуючий суддя Судді: