Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-32223/08 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"05" листопада 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Данилової М.В.
Бистрик Г.М.
при секретарі:Бондар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційні скарги представника Державної податкової адміністрації у м.Києві та представника Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації у м.Києві, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000072309/2 та рішення про результати розгляду скарги №2123/10/25-214 від 23.05.2008 року
ВСТАНОВИВ:
ТОВ з 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ в Оболонському районі м.Києва (відповідач 1) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000072309/2 та рішення ДПА у м.Києві (відповідач 2) про результати розгляду скарги №2123/10/25-214 від 23.05.2008 року
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення №0000072309/2 від 30.05.2008 р. Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва та рішення про результати розгляду скарги №2123/10/25-214 від 23.05.2008 р. Державної податкової адміністрації у м. Києві.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, представниками ДПА у м.Києві та ДПІ в Оболонському районі м.Києва подано апеляційні скарги, в яких:
представник ДПА у м.Києві просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права;
представник ДПІ в Оболонському районі м.Києва просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ зі 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ»згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №596917 зареєстровано в Оболонській районній у місті Києві державній адміністрації 10.11.1998 року, ідентифікаційний код №30183690.
Видами діяльності за КВЕД є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами; оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; оптова торгівля іншими продуктами харчування; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.
ДПІ в Оболонському районі м.Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ з 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт про порушення, зокрема, вимог п.1.2 Рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.1994 року №7 «Про введення збору за право використання символіки м.Києва», ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», ст. 263 ГК України в результаті чого встановлено заниження збору за право використання місцевої символіки в сумі на 133110,63 грн..
На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072309/0 від 05.02.2008 року та визначено позивачу суму податкового зобовязання за платежем: збір за право використання місцевої символіки в сумі 195592,43 грн. (133110,63 грн. за основним платежем та 62481,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
ТОВ «Шаллер-Київ»оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення та рішенням відповідача 1 від 31.03.2008 року було частково задоволено скаргу, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000072309/0 від 05.02.2008 року.
На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги винесено податкове повідомлення-рішення №0000072309/1 від 03.04.2008 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: збір за право використання місцевої символіки у розмірі 189959,79 грн. (126299,86 грн. за основним платежем та 63659,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Як зазначив представник позивача та підтверджується матеріалами справи, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0000072309/0 від 05.02.2008 року та №0000072309/1 від 03.04.2008 року, а також рішення про результати розгляду первинної скарги №7766/10/25-008 від 31.03.2008 року до відповідача 2, який рішенням від 23.05.2008 року за №2123/10/25-214 скаргу залишив без задоволення.
Згідно рішення ДПА у м.Києві було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072309/2 від 30.05.2008 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: збір за право використання місцевої символіки у розмірі 189959,79 грн. (126299,86 грн. за основним платежем та 63659,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції ст.12,19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори», п. 1.2 Положення про збір за право на використання символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 N 149/3240, Про внесення змін та доповнень до рішення XVI сесії XXI скликання Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.94 N 7 «Про введення збору за право на використання символіки міста Києва», з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори»встановлено, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних памяток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 12).
Приписом ст. 18 визначено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Відповідно до Рішення Київської міської Ради XII сесія IV скликання N 149/3240 від 09.03.2006 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94 N 7 "Про введення збору за право на використання символіки м. Києва", до місцевої символіки відносяться назви і зображення обєктів та історичних памяток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 N 39 Переліком назв обєктів та історичних памяток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних памяток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції (крім найменувань, які слугують для визначення місцезнаходження); зображення обєктів історичних памяток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо (п.1.2). Платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших субєктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження (ст.3).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказаними нормативно-правовими актами визначається платник збору за право на використання місцевої символіки - юридичні особи і громадяни, які використовують цю символіку з комерційною метою. Використання місцевої символіки з комерційною метою є обовязковою умовою сплати збору за право на використання такої.
З Протоколу зборів Фірми «Норберт Шаллер Гез.м.б.Х»«Про плани розвитку мережі підприємств «Шаллер Лібенсміттельтехник»на території колишнього СРСР і країн Балтики»від 11 вересня 1995 року»вбачається, що для уніфікації найменувань новостворюваних юридичних осіб з метою визначення їх місцезнаходження встановити наступний формат найменування: організаційно-правова форма «Шаллер - (назва населеного пункту місця реєстрації)».
З метою просування торгового знаку «Шаллер Лібенсміттельтехник»і забезпечення єдиного оформлення документообігу мережі створюваних підприємств, діловодство, проведення комерційної діяльності, рекламних заходів і маркуваня товарів проводити тільки з використанням єдиного зареєстрованого торгового знаку фірми «Шаллер Лібенсміттельтехник».
З рекламної продукції, наданої позивачем, наявна рекламна лише ТМ «Шаллер Лібенсміттельтехник», а м.Київ зустрічається лише в посиланні на адресу юридичної особи - позивача.
За таких обставин є правильними висновки суду про те, що позивач не занижував суми збору за право використання місцевої символіки м.Києва в розмірі 126299,86 грн., оскільки у назві позивача «Київ»використовується лише з метою визначення його місцезнаходження, без комерційної мети.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачі як субєкти владних повноважень не довели правомірності прийнятих ними рішень.
Суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення ДПІ в Оболонському районі м.Києва податкового повідомлення-рішення №0000072309/2 та рішення ДПА у м.Києві про результати розгляду скарги №2123/10/25-214 від 23.05.2008 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника Державної податкової адміністрації у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2008 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі - 06.11.09 р.
Головуючий суддя Судді:
Судове рішення № 9010656, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-32223/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: