Постанова № 901043, 30.07.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                   Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                     суддя Бунякіна Г.І.

Категорія:                                                                                   Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

оскарження рішення, дій                                                          суддя Григоров А.М.

                                                      ПОСТАНОВА

                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30липня 2007 року№22-а-870/07

         Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Сіренко О.І.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Спесивцева О.В.

за участі:

представник позивача – Шапошник Р.Ф., Бобрусь С.П.

представник відповідача – Фісун Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції  на постанову Господарського суду Полтавської області від              12 квітня 2007року  по справі № 3/77

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехНафтСервіс» СП                        

до                    Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції

про               визнання неправомірними дій Кременчуцької ОДПІ в частині складання акту №23 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТехНафтСервіс» СП; визнання недійсним та скасування рішення КОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТехНафтСервіс» СП оформлене в формі акта №23 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТехНафтСервіс» СП,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехНафтСервіс» СП, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій Кременчуцької ОДПІ в частині складання акту №23 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТехНафтСервіс» СП; визнання недійсним та скасування рішення КОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТехНафтСервіс» СП оформлене в формі акта №23 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТехНафтСервіс» СП.

Постановою господарського суду Полтавської області від 12.04.2007 року по справі №3/77 задоволено позовні вимоги ТОВ "ТехНафтСервіс" СП.

Кременчуцька ОДПІ не погоджується із зазначеною постановою, вважаючи, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм матеріального права:

На підставі здійснення моніторингу платників податку на додану вартість. включених до Реєстру платників ПДВ, за ініціативою Кременчуцької ОДПІ 13.02.2007 року Позивачу анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість шляхом складення документу у формі висновку, в якому викладені факти, які свідчать, що ТОВ "ТехНафтСервіс" не має права на збереження статусу платника податку, зокрема:

низьке податкове навантаження (по податку на прибуток - 0,01 %, по ПДВ -0.11 %);

підприємство зареєстровано за юридичною адресою м. Кременчук, вул. Тельмана, 32, кв.83, чим порушено ч.1 ст.383 Цивільного Кодексу України:

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва " та ст.6 Житлового Кодексу України: "Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється", та не знаходиться за юридичною адресою. А згідно з нормами ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-ІУ зі змінами та доповненнями, за незнаходження підприємства за юридичною адресою за даними державних реєстраторів здійснюється скасування державної реєстрації через господарський суд;

при основному виді діяльності оптова торгівля паливом відсутні складські приміщення для зберігання товару та недостатня кількість трудових ресурсів - 6 осіб; сума отриманих керівником доходів ставить під сумнів джерела отримання коштів для формування статутного фонду підприємства; декларує мільйонні обсяги реалізації, проте за 2006 рік сплачено податків всього 38,6 тис. грн., в т.ч. до Державного бюджету 29,7 тис. грн.;

мінімізує сплату податків.

Приймаючи оскаржувану постанову господарським судом Полтавської області не враховано, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним із завдань органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів установлених законодавством.

Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено, що органи ДПС у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом Закон), а саме статтею 9 чітко визначено порядок реєстрації та анулювання осіб як платників податку на додану вартість.

Анулювання реєстрації осіб як платників податку на додану вартість відбувається у випадках, передбачених п.п. "а" - "г" п.9.8 ст.9 Закону, зокрема п.п. "в" визначено: "Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування,   які   визначають   особливий   порядок   нарахування   чи   сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин". Законодавцем чітко передбачено, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість може відбутися з будь-яких інших причин, тобто підстави вказані в Законі не є вичерпними.

Тобто, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до норм п. 9.8 ст. 9 Закону податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г".

Господарським судом Полтавської області не взято до уваги що відповідно до п.п.25.2.1 п. 25.2 ст.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за №208/4429: "Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених підпунктами "б"— "г"' пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийнятими за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

...документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону)...".

Документом є матеріальний носій запису з зафіксованою на ньому інформацією, яка за своїм змістом та формою свідчення є джерелом відомостей, що мають певне юридичне значення.

Як  зазначає скаржник, Кременчуцькою ОДПІ при здійсненні анулювання реєстрації Позивача в якості платника ПДВ було повністю дотримано норми Закону та Положення щодо обов'язку прийняти самостійне рішення про анулювання такої реєстрації.

Порушення норм процесуального права

Господарським судом Полтавської області порушено норми п.3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови оголошено в судовому засіданні 12.04.2007 року, а повний текст постанови надійшов до Кременчуцької ОДПІ лише 25.04.2007 року.

  Враховуючи вище викладене скаржник, Кременчуцька ОДПІ, просить скасувати   постанову   господарського   суду   Полтавської   області   від 12.04.2007 року по справі №3/77 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

  В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.

  Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує.

  Перевіривши матеріали справи , обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає , що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково.

  Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги.

  Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції наступне.

   Як вбачається з матеріалів справи,  позивач звернувся до суду з позовом до КОДПІ про визнання неправомірними дій Кременчуцької ОДПІ в частині складання акту №23 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „ТехНафтСервіс" СП; визнання недійсним та скасувати рішення КОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „ТехНафтСервіс" СП оформлене в формі акта №23 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „ТехНафтСервіс" СП.

Позивач вважає що прийняття ДПС спірного документа та вчинення дій, направлених на виключення його з реєстру платників податку на додану вартість є за межами норм чинного законодавства.

Спірний акт №23, затверджений начальником Кременчуцької ОДПІ, не може бути розцінений судом як прийнятий з дотриманням норм чинного законодавства, а також дії ДПС - по виключенню ТОВ „ТехНафтСервіс" СП  із реєстру платників податку, вчиненні на виконання останнього, з огляду на наступне:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „ТехНафтСервіс СП стоїть на обліку в Кременчуцькій ОДПІ як платник податків та платник ПДВ. Про останню обставину підтвердженням є свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №23697050 на бланку ф. №2-Р серія НБ №175755.

Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" №165/97 ВР від 03.04.1997р. (зі змінами і доповненнями) реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання. Анулювання ж реєстрації платника ПДВ за цією нормою визначено у таких випадках:

платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8 (1) цього Закону;

особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачені Законом України „Про податок на додану вартість" є вичерпним і розширенню не підлягає.

Як вбачається з акту №23 від 13.02.2007р., що є предметом спору у цій справі, і відповідно до пп. 25.2.2 п.25 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затв. наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р., є рішенням податкового органу про анулювання платника ПДВ, підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ „ТехНафтСервіс" СП м. Кременчук послужили висновки комісії, за якими:

„(1) ліквідація згідно пп. „в" п. 9.8 Закону України „Про податок на додану вартість", що підтверджено паспортом платника, відомостями Держкомпідприємництва, оперативною інформацією КВ ПМ УПМ ДПА у Полтавській області;

(2) платник подає податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать, що платник не має права на збереження статусу платника податку на додану вартість." (цитується дослівно за актом).

Наведені в спірному акті висновки щодо підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ не відповідають приписам п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про Податок на додану вартість»", а пп. „в" цієї норми (до якого відсилається в оспорюваному акті КОДПІ) звучить як : „особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин". Тобто, ні про яку ліквідацію в цій нормі не йдеться взагалі.

Сама побудова зазначеної норма (пп. „в" п. 9.8 ст. 9 ЗУ „Про ПДВ") визначає три підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, про які зазначалось вище.

Документальні докази, надані як ДПС в підтвердження висновків за спірним актом, так і самим платником-позивачем засвідчують, що:

ТОВ „ТехНафтСервіс" СП не подавало заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не ліквідується, не реєструється платником єдиного податку, не стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом; відсутнє рішення суду, що звільняє ТОВ „ТехНафтСервіс" СП від сплати податку на додану вартість, а також відсутні інші причини, що звільняють товариство від сплати податку на додану вартість; ТОВ „ТехНафтСервіс" СП надає до Кременчуцької ОДПІ декларації з податку на додану вартість, які є підтвердженням наявності оподаткованих поставок, обсяги яких зобов'язують навпаки мати статус платника ПДВ. Про це засвідчують і матеріали перевірки КОДПІ - акт від 04.08.2006р. , залучений до матеріалів справи. За таких обставин у Кременчуцької ОДПІ були відсутні законні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю „ТехНафтСервіс" СП та прийняття рішення щодо такого, оформивши його комісійним актом №23 від 13.02.2007р. Незаконними є також і дії відповідача по виключенню товариства-позивача з реєстру платників ПДВ. Сам факт виключення з Реєстру платників ПДВ зафіксований КОДПІ в акті №23 про анулювання реєстрації. Доводи КОДПІ щодо інших підстав, викладених в запереченнях, для анулювання  реєстрації  позивача  як платника  ПДВ  є  за  межами   норм  чинного законодавства. Наведені обставини повністю підтверджені в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Але, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, згідно до статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III ( 3096-14 ) від 07.03.2002р.  із скарг за  неправомірні  дії  органів  державного управління   і службових осіб, що ущемляють права громадян сплачується 0,2  неоподатковуваного  мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн., однак  судом першої інстанції  було стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТехНафтСервіс" СП  - 102,00 грн. судового збору, за таких обставин в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови  стосовно розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200,п. 4 ст. 202, 205, 206, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції  задовольнити частково.

                В частині стягнення з державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТехНафтСервіс" СП ( м. Кременчук, вул. Тельмана, 32), код ЄДРПОУ 31998456, ІПП 319984516036 - 102,00 грн. судових витрат в вигляді державного мита, сплаченого по пл. дорученню №100 від 26.02.2007р. постанову Господарського суду Полтавської областіскасувати. Стягнути з державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТехНафтСервіс" СП ( м. Кременчук, вул. Тельмана, 32), код ЄДРПОУ 31998456, ІПП 319984516036 - 3,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

                В іншій частині постанову Господарського суду Полтавської області від12 квітня 2007року  по справі № 3/77– залишити без змін

 Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Повний текст буде виготовлено та підписано 03 серпня 2007 року

                    Головуючий                                                       Сіренко О.І.       

                               Судді                                                          Григоров А.М.

                                                                                                   Подобайло З.Г.