Ухвала суду № 901042, 07.08.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 9/40-9/41-9/42-9/43                                Головуючий 1 інстанції: Тимошенко К.В.

  Категорія:                                                                                       Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          07 серпня 2007 р.                                                 Справа № 22-а-860/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В..

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача –  Головашич С.М.

1.відповідача  - не з'явився

2.відповідача  - Кішко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача, Карлівської МДПІ на постанову господарського суду Полтавської області від 14.03.2007р. по справі№9/40-9/41-9/42-9/43

за позовом   Карлівської МДПІ

до                   1. ПСП "Колос"

                       2. ЗАТ "Карлівка-Агро"

про                 визнання недійсними договорів

встановила:

Позивач, Карлівська МДПІ, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" та Закритого акціонерного товариства "Карлівка-Агро" з позовом, у якому просить визнати недійсними договори, укладені між відповідачами від 05.10.2004р. № 178 щодо купівлі-продажу 30 т. насіння соняшника на загальну суму 45 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7500 грн.; від 21.08.2004р. № 94 щодо купівлі-продажу ячменю на загальну суму 7800 грн., у т.ч. ПДВ - 1300 грн.; від 11.10.2004р. № 191 щодо купівлі-продажу насіння соняшника на загальну суму 27 465,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4578 грн.; від 04.10.2004р. № 175/1 щодо купівлі-продажу пшениці 4 класу на загальну суму 56 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 333,33 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 14.03.2007р. по справі№9/40-9/41-9/42-9/43 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з вказаною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, якою просить постанову господарського суду Полтавської області від 14.03.2007р. по справі№9/40-9/41-9/42-9/43 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, вважає, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін судова колегія встановила наступне:

ЗАТ "Карлівка-Агро" з 08.09.2002р. перебуває на обліку у Карлівській МДПІ як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів, і з 17.02.2003р. є платником ПДВ, про що видане свідоцтво №23656916.

Позивачем була проведена виїзна позапланова документальна перевірка, за результатами якої складено акт № 41/23-32217726 від 15.09.2006р. "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства закритим акціонерним товариством "Карлівка-Агро", код ЗКПО 32217726 при здійсненні господарських взаємовідносин з приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" код 31559524 за період з 01.03.2003р. по 30.06.2006р.". Перевіркою було встановлено порушення ЗАТ "Карлівка-Агро" пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р., в результаті чого до складу валових витрат в Декларації про прибуток підприємства відповідачем включено витрати, понесені у зв'язку з придбанням насіння сільськогосподарських культур у ПСП "Колос" на суму 728,5 тис. грн.

В ході перевірки було встановлено, що між відповідачами укладені договори на придбання насіння с/г культур. При цьому, ДПІ був направлений запит на проведення зустрічної перевірки ПСП "Колос". У відповідь на запит ДПІ Фрунзенському районі м. Харкова було одержано відповідь, що ПСП "Колос" не подає звітів з квітня 2004 року і знаходиться в розшуку, а також було одержано копію акту перевірки місцезнаходження № 249/15-126 від 11.11.2005р., відповідно до якого ПСП "Колос" за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться, а також у вказаний період податки до бюджету не сплачувало.

Позивач    просить    визнати    вказані    договори    недійсними,    посилаючись на невідповідність їх  вимогам закону та вважаючи їх такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому позивач посилається на наступні обставини.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановленому законодавством.

Як було встановлено позивачем, ПСП «Колос» не звітується до ДПІ за місцем реєстрації з квітня 2003р., податки до бюджету в період з 01.08.2004р. по 01.05.2005р. від нього не надходили, за адресою, вказаною в установчих документах, він не знаходиться, а тому перебуває в розшуку. Вказане підтверджується листами Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова №5066/7/29-070 від 10.11.2005р., №5335/7/29-070 від 29.11.05р., №4790/7/23-195 від 25.10.2005р., актом перевірки місцезнаходження від 11.11.2005р. №249/15-126 (копії-в матеріалах справи).

Крім того, позивач має в розпорядженні письмові пояснення засновника та директора ПСП «Колос» Шуляк О.В. про те, що з квітня 2003р. господарської діяльності вона не здійснювала, жодних документів не підписувала, нікого на це не уповноважувала. В матеріалах справи є також висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Полтавській області від 18.09.2006р. №730 та від 07.09.2006р. №696, з яких слідує, що підписи на вищевказаних податкових накладних та договорах виконані не Шуляк О.В., а іншою особою.

На підставі цього, позивач стверджує, що вказані договори були укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. В підтвердження цього він посилається на встановлені факти відсутності платника податків і зборів - ПСП «Колос» за юридичною адресою, неподання звітності до контролюючих органів, наявність пояснень керівника ПСП «Колос» та висновків експерта, стверджуючи, що це є достатнім доказом спрямованості умислу суб’єкта підприємницької діяльності на приховування від оподаткування прибутків та доходів, а відтак - підтвердженням укладення спірних договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї з сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

На підставі цього позивач просив суд визнати недійсними спірні угоди. Основними доказами, покладеними позивачем в обґрунтування своїх вимог, є, по-перше, ухилення відповідачем-1 від сплати податків і зборів, по-друге, відсутність його за юридичною адресою та підписання документів (договорів та податкових накладних) не повноважною особою.

Судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні виходячи з наступного.

Позивачем не доведено суперечливості угод вимогам закону або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що дії сторін по спірним угодам здійснені з дотриманням порядку проведення господарських відносин. В угодах відсутні будь-які умови про обов'язки чи відповідальність сторін щодо сплати податків. Зі змісту угод не випливає мета на ухилення від сплати податків та намір сторін діяти відповідним чином, а зі змісту ст.207 ГК України саме мета, завідомо суперечлива інтересам держави і суспільства, є підставою для можливого визнання угоди недійсною. Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Господарський суд Полтавської області правомірно зазначив, що наявність  чи відсутність умислу є предметом доказування в кримінальному процесі. У матеріалах справи відсутні відомості про порушення кримінальної справи ні по факту несплати податків відповідачем-1, ні по факту фальсифікації підписів на вказаних договорах та накладних, ні порушеної стосовно керівника відповідача-1 Шуляк О.В.

Позивачем не доведено, що дані угоди укладалися з метою ухилення від оподаткування чи з будь-якою іншою метою, що суперечить інтересам держави чи суспільства. Договори були виконані належним чином відповідно до їх умов: відповідач-1 поставив сільськогосподарську продукцію, відповідач-2 - оплатив кошти за поставлений товар нарахувавши та включивши до декларацій за звітні періоди податок на додану вартість відповідно до чинного податкового законодавства.  Вказане підтверджується матеріалами справи.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відсутність за юридичною адресою і неповідомлення місцезнаходження однією зі сторін угоди, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про укладення угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і  не можуть бути підставою для визнання угоди недійсною.

Позивачем не надано доказів щодо визнання недійсними статутних та  інших документів відповідача-1 в судовому порядку, а отому слід вважати, що  він має цивільну правоздатність та право на укладання цивільно-правових угод (ст.ст. 23-26 ЦК України).

Не можуть бути використані у якості доказів по даній справі  надані позивачем висновки спеціаліста №730 від 18.09.2006р. та №696 від 07.09.2006р. у яких зазначено, що підписи від імені керівної особи ПСП «Колос» у спірному договорі виконані не гр. Шуляк Ольгою Вікторівною, а іншою особою,  (за відсутності інших варіантів підпису) оскільки сторона по угоді не зобов’язана перевіряти достовірність підпису з боку контрагента по цій угоді.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 199,  200,  205, 206, 209,  254 КАС України  

                                                       ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 14.03.2007р. по справі№9/40-9/41-9/42-9/43 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Карлівської МДПІ залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2007р.

Головуючий суддя                             підпис                       Філатов Ю.М.

               Судді                              підпис                       Водолажська Н.С.

                                                      підпис                         Шевцова Н.В.

Згідно з оригіналом                                                Ю.М. Філатов