Ухвала суду № 901039, 17.07.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м .Харків, вул. Володарського, 46 (1 корпус)

Справа 22-а-792/07

Категорія – скасування податкового повідомлення-рішенняГоловуючий 1 інстанції – Яризько В.О.

. Доповідач – Шевцова Н.В.,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 липня 2007 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого – судді             Філатова Ю.М.

Суддів                                      Шевцової Н.В., Водолажської Н.С. 

за участю секретаря                Волошиної Я.В.

представників позивача: Чижової Л.П., Хроленко Л.Я.

представників відповідача: Літкевич О.В., Сліденко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції  у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову  господарського суду Харківської області  від 18.04.2007 року по справі № АС-42/108-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Плесан»  м. Харків

доДержавна податкова інспекція  у Комінтернівському районі м. Харкова

проскасування податкового повідомлення – рішення,- 

                                                                В С Т А Н О В И Л А :

                Товариство з обмеженою відповідальністю „Плесан” (надалі по тексту позивач, ТОВ „Плесан”) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова (надалі по тексту відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова), в якому просив суд скасувати прийняте відповідачем, податкове повідомлення-рішення від 26.12.2006 року за №0002723220\0 про визначення ТОВ „Плесан” податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 6581662 гривень 50 копійок, в тому числі 3290831 гривень 25 копійок основного платежу та 3290831 гривень 25 копійок штрафних санкцій, та скасувати рішення відповідача від 21.02.2007 року за №1912\10\25-014, яке прийнято за результатами розгляду скарги, як такі, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

ПостановоюГосподарського суду Харківської області від 18.04.2007 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова №0002723220\0 від 26.12.2006 року. Скасовано рішення, прийняте ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за результатами розгляду первинної скарги ТОВ „Плесан” №1912\10\25-014 від 21.02.2007 року. Стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ „Плесан” державне мито 3 гривні 40 копійок.  

            Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у позові. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.п.1.28.2 п.1.28 ст.1, п.п.4.2.5 п.4.2 ст.4, п.п.7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

                    Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

                    Перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Судом першої інстанції встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Плесан" відповідачем було складено акт від 19.12.2006 року за № 983/23-204/31150619. На підставі висновків акту прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 26.12.2006 року за № 0002723220/0 про визначення податкових зобов'язань ТОВ "Плесан" з податку на прибуток у сумі 6 581 662,50 грн., в тому числі сума податку - 3 290 831,25 грн., фінансові санкції - 3 290 831,25 грн.

                Позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку, але рішенням відповідача за результатами розгляду скарги №1912/10/25-014 від 21.02.2007 року в задоволенні скарги було відмовлено. Нове податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги не приймалось.

                         Підставою для такого нарахування податкових зобов’язань став факт продажу позивачем акцій на суму 13163325,00 грн. на користь ТОВ "Блік і К", раніше отриманих в якості внеску в статутний фонд в обмін на корпоративні права від учасника товариства нерезидента "Кристалмакс ЛТД". На думку відповідача, при отриманні позивачем таких акцій, позивачем не було понесено ніяких витрат, а тому при їх подальшому продажу необхідно було нарахувати та сплатити податок на прибуток в розмірі 25% від суми продажу, вважаючи, що валовий дохід від такого продажу є чистим прибутком позивача відповідно до вимог п.п.7.6.1 п.7.6. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

               Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Плесан" від 28.10.2004 року за №32 проведено емісію (випуск) корпоративних прав ТОВ "Плесан" на користь "Кристалмакс ЛТД" у розмірі 13163299,20 грн. Внесок до статутного фонду (капіталу) ТОВ "Плесан" здійснений "Кристалмакс ЛТД" відповідно до акту прийому-передачі від 26.11.2004 року у вигляді акцій ВАТ "Нафтохімобладнання", вартість яких на момент внеску склала 13163299,20 грн.

            У відповідності з договором купівлі-продажу цінних паперів від 29.10.2004 року № ДО-1054 ТОВ "Плесан" зобов'язалося передати право власності на зазначені акції на користь ТОВ "Блік і К" за загальною вартістю 13163325,00 грн. Грошова компенсація вартості акцій отримана у розмірі 13163325,00 грн., що підтверджується випискою банку від 29.10.2004 року, акції передані покупцю відповідно до акту виконання зобов’язань від 30.11.2004 року та виписки про оборот на рахунках у цінних паперах від 30.11.2004 року №048005.

             Згідно з даними податкового обліку за 4 квартал 2004 року ТОВ "Плесан" включено до складу витрат по операціях з цінними паперами (корпоративними правами) вартість придбаних у "Кристалмакс ЛТД" корпоративних прав (акцій) у розмірі 13163299,20 грн. Одночасно до складу доходів цього ж періоду від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) ТОВ "Плесан" включено вартість акцій (корпоративних прав), переданих за договором від 29.10.2004 року № ДО-1054, у розмірі 13163325,00 грн. В податковому обліку прибуток від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) ТОВ "Плесан" визначено у розмірі 25,80 грн., тобто як різниця між доходами і витратами по операціях з цінними паперами (корпоративними правами), проведених у 4 кварталі 2004 року (13163325,00-13163299,20 = 25,80 грн.). Дана сума не вказувалася в податковій декларації з податку на прибуток за 4 квартал і 2004 рік у цілому, оскільки діючий на той момент порядок складання декларації, встановлений ДПА України, передбачав вимір показників у тис. грн. з одним десятковим знаком.

           Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що норми п.п.7.6.1 п.7.6. тс.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податків, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку. Крім того, суд першої інстанції задовольняючи позов зазначив, що під витратами позивача на придбання акцій слід розуміти вартість емітованих корпоративних прав, у обмін на які було отримано акції ВАТ „Нафтохімобладнання”.

                        Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

           Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

                 Порядок оподаткування операцій з цінними паперами визначено п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, п.п.7.6.1 зазначеної статті визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінрезультатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінрезультат переноситься на зменшення фінрезультатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст. 6 Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінрезультату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Склад витрат наведено у п.п.7.6.3 ст.7 Закону, відповідно до якого під витратами розуміється сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, що виникає у зв'язку з таким придбанням.

Статтею 139 Господарського кодексу України визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Таким чином, корпоративні права відповідають поняттю майнових прав та визначення майна, наведеному в ст.139 ГК України та ст.190 ЦК України.

Виходячи з наведеного, під витратами позивача на придбання акцій слід розуміти вартість емітованих корпоративних прав, у обмін за які було отримано акції ВАТ "Нафтохімобладнання".

Колегія суддів, звертає увагу, що така ж думка викладена і в листі ДПА України від 13.04.2005р. за №7109/7/15-1117,в якому зазначено, що акції та ТМЦ, які внесено до статутного фонду підприємства-емітента в обмін на його корпоративні права є прямою інвестицією, сума якої не включається до складу валового доходу цього емітента відповідно до п.п.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому не враховує вартість отриманих акцій і в складі витрат на придбання таких акцій при визначенні фінансового результату від операцій з цінними паперами.

             Крім того, колегія суддів, зазначає, що відповідно до п."д" п.п.4.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке   податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було, змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом,  наданих органом стягнення, податкові роз'яснення  не  мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

 Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо не прийняття посилання відповідача на неможливість застосування до спірних правовідносин, роз’яснення  викладеного в листі ДПА України від 13.04.2005 року за №7109/7/15-1117, оскільки його було прийнято вже після здійснення позивачем спірної операції, тому, що позиція сторін зі спірного питання до надання такого роз’яснення і в перевіряємий період законодавчо не була чітко врегульована, про що свідчить і різна думка посадових осіб ДПА України, які наведенів наданих сторонами листах.

 При цьому, колегія суддів звертає увагу на п.п.4.4.1 ст.4 зазначеного Закону, відповідно до якого, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат вартість акцій внесених до статутного фонду.

                      Отже, суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

                       Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

                Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

   Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 18.04.2007 року  по справі № АС-42/108-07  -  без змін.

             Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                                 Ю.М.  Філатов

             Судді                                                                                                                 Н.В. Шевцова

                                                                                                                           Н.С. Водолажська