Ухвала суду № 901012, 19.07.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 1113\07                          Головуючий 1 інстанції:Мамалуй О.О.

Категорія : визнання недійсними                    Доповідач: Подобайло З.Г.

рішень                                              

Ухвала

Іменем України

19 липня 2007 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді       - Сіренко О.І.

                               Суддів       - Подобайло З.Г.

                                                 - Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання – Спесивцевої О.В.

та осіб, які беруть участь у справі:

представники позивача –Василик О.А., Процько О.Б., Солодовник О.Д.

представники відповідача  - Лукашина І.А., Фалько Л.В., Серік Д.В., Білецька Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 17 травня 2007року по справі № АС-27/826-07

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Автрамат»

до                   Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м. Харкові

                             Відділення державного казначейства у м. Харкові

про                визнання недійсними рішень

за участю прокуратури Харківської області

                                                  встановив :

Позивач,  відкрите акціонерне товариство „Автрамат", звернувся до  господарського суду з адміністративним  позовом до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, до відділення Державного казначейства у м. Харкові , після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення  СДПІ №0001680811/0, №0001690811/0, №0001670811/0, №0001660811/0, №0001720811/0, №0001710811/0, №0001700811/0 від 17.11.2006, №0000050840/0, №0000060840/0 від 19.01.2007р., зобов'язати першого відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в місті Харкові виконати вимоги пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , скласти та направити відділенню державного казначейства в місті Харкові висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у розмірі 1314670,01 грн., зобов'язати другого відповідача - відділення Державного казначейства в місті Харкові  перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок відкритого акціонерного товариства "Автрамат" в сумі 1314670,01 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від  17.05.07р. по справі № АС-27/826-06позовні вимоги задоволено частково. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення №№ 0001680811/0, 0001690811/0, 0001670811/0, 0001660811/0, 0001720811/0, 0001710811/0, 0001700811/0 від 17.11.2006 р., та №№0000050840/0, 0000060840/0 від 19.01.2007р., зобов'язано СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові виконати вимоги п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - скласти та направити відділенню державного казначейства в місті Харкові висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у розмірі 849366,01 грн., зобов'язано ВДК у м. Харкові перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок відкритого акціонерного товариства "Автрамат" в сумі 849366,01 грн., в задоволенні решти позовних вимог (стосовно зобов'язання відповідачів до відшкодування 465304,0 грн.) – відмовлено, стягнуто з державного бюджету на користь позивача  ВАТ „Автрамат" витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові не погодився з постановою суду, надав апеляційну скаргу, в якій просить  його апеляційну  скаргу  на  постанова  господарського  суду Харківської області від 17.05.07р. по справі № АС-27/826-06 задовольнити., скасувати постанову господарського суду Харківської області від 17.05.06р.в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в позові Відкритого акціонерного товариства "Автрамат" повністю.

Апелянт вважає  постанову суду першої інстанції винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права : ч.1 ст.159 КАС України, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р., оскільки судом першої інстанції не було враховано те, що  в ході проведення позапланових виїзних перевірок з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за липень 2005 р., серпень 2005 р., лютий 2005 р., березень 2006 р., квітень 2006 р., червень 2006 р., липень 2006 р., серпень 2006 р., вересень 2006р., жовтень 2006р, листопад 2006р. фахівцями СДПІ ВПП було встановлено правомірність задекларованих підприємством суми ПДВ до відшкодування з бюджету, але  з метою запровадження ефективного механізму попередження безпідставного відшкодування з Держбюджету України сум ПДВ та відокремлення в обліку сумнівних до відшкодування сум ПДВ на виконання наказів Державної податкової адміністрації "Відносно здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам" від 24.04.2003 р. № 196-ДСК , "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ" від 12.11.2002 р. № 538, які наказують органам державної податкової служби забезпечити у ході проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуги , якою, в розумінні п. 1.2.5 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 р. N 350,  є  перевірка, що проводиться податковим органом по основних постачальниках, що мали правові відносини з платником ПДВ та їх контрагентами по ланцюгу поставки товарів, з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення основними постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ, результати яких повинні враховуватися податковим органом при проведенні перевірок суб»єктів підприємницької діяльності, незважаючи про відсутність визначеності таких видів перевірок  та підстав їх проведення в Законі України «Про податок на додану вартість», так як  поняття такої перевірки визначено Держаною податковою адміністрацією України .

Апелянт звертає  увагу суду, що судом першої інстанції взагалі не були досліджені правові підстави, що послужили винесенню податкових повідомлень-рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування, оскільки судом не було прийнято до уваги, що СДПІ ВПП у м. Харкові на підтвердження сум податкового кредиту ВАТ "Автрамат" та декларування  (включення до складу податкових зобов'язань декларацій з ПДВ) сум ПДВ основними постачальниками (контрагентами) по ланцюгу, були направлені запити для проведення зустрічних перевірок постачальників товарів, які перебувають на обліку в ДПІ Харківської області та інших областях України, з питання своєчасності нарахування та перерахування ПДВ. На адресу СДПІ ВПП надійшли відповіді від інших ДПІ щодо неможливості проведення зустрічних перевірок з деякими суб'єктами господарювання (суб'єкти господарювання не знаходяться за юридичною адресою, визнано банкрутами, знято з обліку у ДПІ за місцезнаходженням (юридичною адресою), або взагалі суб'єкти господарювання не мали господарські взаємовідносини з контрагентами по ланцюгу), які були постачальниками продукції (товарів) по ланцюгу. Апелянт звертає  увагу суду, що у акті позапланової невиїзної перевірки з питання правомірності декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету за лютий 2006р. ВАТ "Автрамат" було встановлено, що по контрагенту на  другому, третьому та четвертому ланцюгу поставки товарів за його місцезнаходженням не можливо здійснити перевірку, оскільки підприємства ТОВ "Союзпром-України"  та ТОВ "АНС" за рішеннями Господарського суду м. Київа визнано банкрутом, тобто у зв'язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок з суб'єктами господарювання по ланцюгу постачання до виробника та імпортера, СДПІ ВПП у м. Харкові не може встановити фактичну надмірну сплату ПДВ по ланцюгу (декларування та перерахування контрагентами по ланцюгу сум ПДВ), а як слідство підтвердити у повному обсязі суми бюджетного відшкодування ВАТ „Автрамат". У зв'язку з неможливістю встановити фактичну надмірну сплату ПДВ контрагентами по ланцюгу постачання, СДШ ВПП у м. Харкові були складені акти позапланових перевірок з питання достовірності декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету за лютий 2006 р., березень 2006 р., квітень 2006 р., червень 2006р., липень 2006, серпень 2005 р., липень 2005р., квітень 2005 р., травень 2005 р., березень 2005 р., литий 2005 р., що і призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування.

Також, СДПІ ВПП у м. Харкові зазначає, що існування зобов'язань по сплаті ПДВ в ціні товару, ще не дає підстави на отримання бюджетного відшкодування при відсутності надмірної сплати ПДВ по ланцюгу постачання.

Щодо посилання позивача та висновку суду першої інстанції на те, що норма п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями є декларативною, СДПІ ВПП у м. Харкові з приводу такого твердження з посилання на п.1.8 ст.1 , пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 пп. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ,п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України, звертає увагу суду, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, а ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що контрагенти по ланцюгу постачальників продавця (основний постачальник є ТОВ "Полтаваметпром"), якому позивач перерахував відповідні суми податку на додану вартість, а саме ТОВ "Союзпром-Україна, ТОА "АНС", ТОВ "Левада-Аванті", ПП "ЧАТ", ПП"ОСТОВ", які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідних податкових періодах не здійснювали господарську діяльність, оскільки були визнанні банкрутами, або зняті з обліку у ДШ за місцезнаходженням, не мають місце документи, що підтверджують фінансово - господарську діяльність, що відповідно дає підстави зазначати, що вищезазначені контрагенти в податкових деклараціях з податку на додану вартість в графі податкове зобов'язання не відображало та, відповідно, податку до бюджету не сплачувало.

Позивач, ВАТ «Автрамат» проти доводів апеляційної скарги позивач заперечує в повному обсязі, вважає Постанову господарського суду Харківської області від 17 травня 2007 року такою, що прийнята з дотриманням всіх норм процесуального та матеріального права, а апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові не обґрунтованою, яка не підлягає задоволенню з підстав, викладених в запереченнях.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем до податкового органу відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» надані податкові декларації за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2005 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006 року, січень 2007 року , в яких відображені суми, що підлягають  відшкодуванню з бюджету. Згідно вимог п.п. 7.7.4, 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Автрамат» подало СДПІ податкові декларації та заяви про повернення повної суми бюджетного відшкодування, а також направило відповідачу (ВДК)  копії декларацій з відміткою податкового органу про їх прийняття.

Податковим органом були проведені перевірки правомірності декларування  та відображення підприємством в деклараціях цих сум  про що складені акти перевірок, які знаходяться в матеріалах справи: за лютий 2005 року, акт перевірки №269/13-311-18 від 12.04.2005 р., за березень 2005 року №371/13-311-18 від 10.05.2005р., за квітень 2005 року №487/13-311-18 від 15.07.2005 р., за травень 2005 року №487/13-311-18 від 15.07.2005 р.,  за липень 2005 року №585/40-0-18 від 29.09.2005 р., за серпень 2005 року №662/40-0-18 від 10.11.2005 р., за лютий 2006 року №634/40-018/00236027 від 14.04.2006 р.,  за березень 2006 року №970/40-018/00236027 від 05.06.2006 р., за квітень 2006 року №970/40-018/00236027 від 05.06.2006 р., за червень 2006 року №1488/40-018/00236027 від 28.08.2006 р.,  за липень 2006 року №1944/40-018/00236027 від 27.10.2006 р.,  за серпень 2006 року №1944/40-018/00236027 від 27.10.2006 р., за вересень 2006 року, жовтень 2006 р. №2354/40-018/00236027 від 12.12.2006 р., за листопад 2006 року №333/40-018/00236027 від 10.02.2007 р. Вищепереліченими актами підтверджується, що постачальник, з яким ВАТ «Автрамат» безпосередньо укладав договори, фактично сплатив до бюджету суму податку на додану вартість, яка була передбачена в ціні договорів.

За результатами отриманих відповідачем відповідей від податкових інспекцій інших районів Харкова, Харківської області та  інших  міст і областей України, суму бюджетного відшкодування , заявлену позивачем у податкових деклараціях зменшено відповідачем (СДПІ) через неможливість  проведення зустрічної перевірки осіб, які не є контрагентами (постачальниками) ВАТ «Автрамат»:

актом перевірки №2126/40-018/00236027  за серпень 2005 р., №2125/40-018/00236027  за  червень, липень 2005 р. зменшено бюджетне відшкодування через відсутність за юридичною адресою ТОВ "Левада-Аванті" – підприємства на третьому ланцюзі;

актом перевірки №2122/40-018/00236027  за лютий 2005 р. зменшено бюджетне відшкодування  через відсутність за юридичною адресою ТОВ "Союзпром-Україна" на третьому та четвертому ланцюзі, ТОВ "АНС" на другому та третьому ланцюзі, Ходорівської філії ПЗПП "Заготвтормет" на четвертому ланцюзі;

актом перевірки №2123/40-018/00236027 за березень 2005 р. зменшено бюджетне відшкодування через неможливість проведення зустрічних перевірок (відсутність за юридичною адресою, визнання банкрутом) ТОВ "Левада-Аванті", ТОВ "Союзпром-Україна", КМП "Воік", ТОВ "АНС" , безпосередньо з якими позивачем договори не укладались;

актом перевірки №2124/40-018/00236027 за квітень-травень 2005 р. зменшено бюджетне відшкодування через неможливість проведення зустрічної перевірки (відсутність за юридичною адресою, визнання банкрутом, припинення держреєстрації) ТОВ "Левада-Аванті", КМП "Воік", ТОВ "Союзпром-Україна", ПП ЧАТ", ПП "ОСТОВ", ПП "Українські ресурси" безпосередньо з якими позивачем договори не укладались;

актами перевірки №2128/40-018/00236027 за лютий 2006 р., №2127/40-018/00236027 за березень-квітень 2006 р. зменшено бюджетне відшкодування через відсутність за юридичною адресою ТОВ "Амада", ТОВ "Сателіт-Стандарт" на третьому ланцюзі;

 актами перевірки №45/40-018/00236027 за червень 2006р., №46/40-018/00236027 за липень 2006 р. зменшено бюджетне відшкодування через відсутність за юридичною адресою ТОВ "Амада" та ТОВ «Сателіт стандарт" на третьому ланцюзі.

У вказаних актах зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі вказаних актів начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були прийняті 17 листопада 2006 року  у відношенні ВАТ «Автрамат» податкові повідомлення-рішення №0001720811/0 про завищення бюджетного відшкодування за лютий 2006 року в сумі 41062,0 грн. , №0001710811/0 про завищення бюджетного відшкодування за березень,   квітень  2006  року  в  сумі  57837,0  грн. ,  №0001700811/0  про  завищення бюджетного  відшкодування за серпень 2006 року в сумі 38389,0 грн.,  №0001690811/0 про завищення бюджетного відшкодування за липень 2005 року в сумі 27202,0 грн. ,   №0001680811/0 про завищення бюджетного  відшкодування за квітень,  травень  2005   року  в   сумі   145209,0   грн., №0001670811/0 про завищення бюджетного відшкодування за березень 2005 року в сумі 88898,0 грн. , №0001660811/0 завищення бюджетного відшкодування за лютий 2005 року в сумі 31000,01 грн.  та від 19 січня податкові повідомлення-рішення №0000060840/0 про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2006 року в сумі 62229,0 грн. , №0000050840/0 про завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року в сумі 32399,0 грн.

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями (далі Закону) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.1.5 ст.1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Згідно 1.6 ст.1 Закону податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Згідно 1.7 ст.1 Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно 1.8 ст.1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Підпунктом 7.7.1 пункти 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду і сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від’ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від’ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від’ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від’ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону можна дійти висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Наказами та розпорядженнями Державної податкової адміністрації України (накази “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ” від 12.11.2002 № 538/ДСК, “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичними особами” від 24.04.2003 № 196/ДСК) рекомендується не надавати довідок органам державного казначейства для проведення відшкодування без проведення зустрічних перевірок платників податків, з якими вступав у взаємовідносини суб’єкт, що вимагає відшкодування.

Колегія суддів зазначає,  що посилання відповідача (СДПІ) на неможливість підтвердження сум податку, що підлягає відшкодуванню позивачу  з бюджету  без врахування вказаних наказів  ДПА  України щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача та не дослідження судом першої інстанції правових підстав щодо прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень за результатами отримання відповідей від інших ДПІ щодо неможливості проведення перевірок  постачальників продукції (товарів) по ланцюгу до виробника є необґрунтованими , оскільки :

по-перше: такі дії податкового органу не передбачені ні Законом України «Про податок на додану вартість», ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні», податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом;

зазначені накази не зареєстровані в Міністерстві юстиції України;

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Доказів порушення позивачем за спірні період та суми порядку ведення податкового обліку, віднесення  позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних контрагентами з порушеннями в розумінні пп..7.2.6 Закону,  віднесення сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету з порушенням пп. а) 7.7.2 п.7 ст. 7 Закону відповідачем (СДПІ) не встановлено, доказів не виконання контрагентами позивача , з якими позивач безпосередньо мав господарські взаємовідносини, свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету податковим органом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо  таке і було встановлено, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що Закон України "Про податок на додану вартість", інші нормативно-правові акти України не містять такої підстави для зменшення сум бюджетного відшкодування, як неможливість здійснення зустрічної перевірки постачальників по ланцюгу до виробника.

Крім того, визнання банкрутом та подальша ліквідація юридичної особи - постачальника контрагента позивача - не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до п. 1.8 Закону бюджетне відшкодування повертається платнику податків у випадках, визначених цим законом. Порядок визначення бюджетного відшкодування, передбачений п. 7.7 ст. 7 Закону, а також підтвердження сум податкового кредиту податковими накладними, оформленими в належному порядку, згідно п. 7.2.6 Закону ВАТ «Автрамат» дотримано та відсутність в СДПІ підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в апеляційному суді, що акти перевірок відповідача на підставі яких прийняті спірні рішення не містять обґрунтування розміру зменшення бюджетного відшкодування, в них відсутні посилання на розмір суми, яка не підтверджується належним чином, а міститься лише посилання на факт відсутності за юридичною адресою або банкрутства постачальника, який не є контрагентом ВАТ «Автрамат», навіть без зазначення конкретної суми ПДВ, яка фактично не надійшла до бюджету від цього постачальника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення пп. 7.4.1, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мало місця, оскільки з питання достовірності визначення сум податкового кредиту та нарахування сум бюджетного відшкодування відповідачем (СДПІ) здійснювались відповідні перевірки, якими сума визначеного бюджетного відшкодування була підтверджена, всі вимоги цих норм закону ВАТ «Автрамат» виконані.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно зазначено, що розмір сум бюджетного відшкодування, які СДПІ вважає завищеними, не обґрунтований, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що за даними податкових декларацій позивача за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2005 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006 року визначено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, яке не відшкодоване відповідачами: у розмірі   31000,01 грн. по декларації за лютий 2005 року, підтверджена актом перевірки №269/13-311-18 від 12.04.2005; у розмірі   88898,00 грн. по декларації за березень 2005 року, підтверджена актом перевірки №371/13-311-18 від 10.05.2005; у розмірі   77043,00 грн. по декларації за квітень 2005 року, підтверджена актом перевірки №487/13-311-18 від 15.07.2005; у розмірі   68166,00 грн. по декларації за травень 2005 року, підтверджена актом перевірки №487/13-311-18 від 15.07.2005; у розмірі   27202,00 грн. по декларації за липень 2005 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності визначення задекларованих до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість №585/40-0-18 від 29.09.2005; у розмірі   38389,00 грн. по декларації за серпень 2005 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №662/40-0-18 від 10.11.2005; у розмірі   41062,00 грн. по декларації за лютий 2006 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №634/40-018/00236027 від 14.04.2006; у розмірі   39877,00 грн. по декларації за березень 2006 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №970/40-018/00236027 від 05.06.2006; у розмірі   17960,00 грн. по декларації за квітень 2006 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №970/40-018/00236027 від 05.06.2006; у розмірі   139386,00 грн. по декларації за червень 2006 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №1488/40-018/00236027 від 28.08.2006; у розмірі   51333,00 грн. по декларації за липень 2006 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №1944/40-018/00236027 від 27.10.2006; у розмірі   42826,00 грн. по декларації за серпень 2006 року, підтверджена актом позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування від'ємного значення, достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №1944/40-018/00236027 від 27.10.2006; у розмірі   8832,00 грн. по декларації за вересень 2006 року, підтверджена довідкою про результати виїзної планової перевірки з питань правомірності декларування від'ємного значення та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку за вересень, жовтень 2006 р. №2354/40-018/00236027 від 12.12.2006; у розмірі   148277,00 грн. по декларації за жовтень 2006 року, підтверджена довідкою про результати виїзної планової перевірки з питань правомірності декларування від'ємного значення та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку за вересень, жовтень 2006 р. №2354/40-018/00236027 від 12.12.2006; у розмірі   29115,00 грн. по декларації за листопад 2006 року, підтверджена довідкою про результати виїзної планової перевірки з питань правомірності декларування від'ємного значення та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку за листопад 2006 р. №333/40-018/00236027 від 10.02.2007 р.

  Судом першої інстанції правомірно встановлено, що частково суми були відшкодовані позивачу, що підтверджується висновками, направленими СДПІ до ВДК та які залучені до матеріалів справи.

Але СДПІ, незважаючи на те, що в акті №45/40-018/00236027 встановлено завищення  суми бюджетного відшкодування на 62229,0 грн. при задекларованій сумі відшкодування 331005,0 грн. (різниця - 268776,0 грн.), в акті №46/40-018/00236027 - завищення 32399, грн. при задекларованій сумі відшкодування 174187 грн. (різниця - 141788,0 грн.), СДПІ не здійснила передбачених п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону дій щодо складання та направлення до органу держказначейства висновку щодо суми бюджетного відшкодування ПДВ в частині підтвердженої суми.

Через незаконність рішень відповідача (СДПІ) та  не вчинення ним дій відповідно вимог  Конституції України ( ст.. 19) та Закону відшкодування вказаних сум бюджетної заборгованості на розрахунковий рахунок позивача відповідачами не проведено , чим порушено право ВАТ «Автрамат» на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до вимог пп.7.7.5 , пп..7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суму 465304,00 грн. не заявлено позивачем до відшкодування по декларації за січень 2007 року (рядки 25, 26 декларації), отже,  у  задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів направити висновок та відшкодувати цю суму  правомірно відмовлено.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не  підлягає.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

 Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                         ухвалила :

          Апеляційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 17 травня 2007року по справі № АС-27/826-07 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 17 травня 2007року по справі № АС-27/826-07  залишити без змін.

           Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                    Сіренко О.І.                                                                                                   

 Судді                                                                            Подобайло З.Г.

                                                                                       Мельникова Л.В.

 Ухвала в повному обсязі виготовлена 24 липня 2007р.

                                ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

                             адміністративного суду                                             Подобайло З.Г.