Постанова № 9009445, 17.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2009 року Справа № 35/385-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф.- доповідача

суддів: Стрелець Т. Г., Головко В.Г.,

при секретарі: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Плетенець К.В., довіреність від 21.09.09; Чіканьов Д.М., довіреність від 21.09.09;

від відповідача: Повстень Ю.М., довіреність від 16.01.09.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецогнеупор” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.09 р. у справі №35/385-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецогнеупор”, м. Енергодар, Запорізької області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області

про стягнення 174 246,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 р. року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 113 048,21 грн. передплати; 20749,29 грн. нарахованих на цю суму інфляційних втрат, 3 198,32 грн. трьох процентів річних та 37 608,4 грн. неустойки у розмірі 8% за недопоставку продукції.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2009 р. у даній справі (суддя Широбокова Л.П.) частково задоволено позов щодо стягнення з відповідача 31 124,20 грн. боргу, 154,94 грн. інфляційних втрат, 289,07 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції взяв до уваги ціну товару, обумовлену у договорі, відхиливши посилання позивача на зміну ціни товару у видаткових накладних. Враховуючи визначену у договорі ціну товару та кількість, яка була фактично поставлена відповідачем, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишок суми передплати, на яку був недопоставлений товар, у розмірі стягнених 31 124,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову щодо стягнення 113 048,21 грн. передплати; 3 198,32 грн. трьох процентів річних та 20749,29 грн. інфляційних втрат. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування доводів позивач посилається на те, що ціною, за якою фактично поставлявся товар позивачу була саме та, що визначена у видаткових накладних, а зменшення ціни було обумовлено тим, що відповідачем не здійснювалось завантаження товару на транспорт, як обумовлено договором, а також не проводились переробка, очистка, сортування товару.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства та просить залишити його без змін.

По справі оголошувалась перерва до 17.12.09 р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору поставки №15/47-08 від 21.07.2008 р., відповідач зобов’язався поставити позивачу відходи вогнетривких матеріалів, а саме: відходи шамота за ціною 130,00 грн. (з ПДВ) за одну тону на загальну вартість 130 000,00 грн.; відходи дінаса за ціною 130,00 грн. (з ПДВ) за одну тону загальною вартістю 130 000,00 грн. та відходи періклазу за ціною 730,00 грн. (з ПДВ) за одну тону, а у кількості по 1000 тон кожного найменування. У специфікації до договору від 21.07.2008 р. було змінено кількість товару до 500 тон кожного найменування, ціна у специфікації залишилась незмінною. Відповідно до умов оплати та поставки товару, що визначені у специфікації, постачальник зобов’язався здійснити відвантаження товару протягом 30-ти календарних днів з моменту надходження від покупця 50% передплати, а інші 50% від суми договору, тобто 247 500,грн.. покупець сплачує після 100% поставки товару, асортимент та кількість якого визначені у специфікації.

Відповідно до п. 4.2 договору поставка здійснюється залізничним транспортом на базисних умовах EXW (м. Вільногірськ). Залізничний тариф за доставку товару відшкодовується покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків. При цьому відповідно до п. 2.1 договору в ціну товару входить оплата послуг навантаження відходів у розмірі 30 грн. за одну тону (з ПДВ).

Згідно виписки з банківського рахунку про рух коштів (а.с. 13), позивачем 25.07.08 р. сплачено відповідачу у якості передплати 247 500,00 грн.

Відповідно до видаткових накладних №ВС-0008772 від 19.08.2008 р. , №ВС-0008770 від 26 серпня 2008 р. , ВС-0009384 від 11.09.2008 р., №ВС0010696 від 22.10.2008 р., №ВС-0010754 від 23.10.2008 р., №ВС0010924 від 29.10.2008 р. та №ВС-0004770 від 03.06.2009 р відповідачем відвантажено позивачу товару на загальну суму 54 451,79 грн. При цьому згідно цих видаткових накладних відходи шамота та дінаса були поставлені по ціні 108,3333 грн. (без ПДВ) за тону. За ціною у 108,3333 грн. без ПДВ у відповідності до видаткових накладних №ВС-0008770 від 26 серпня 2008 р., №ВС0010696 від 22.10.2008 р., №ВС-0010754 від 23.10.2008 р. №ВС0010924 від 29.10.2008 р. відповідачем відвантажено позивачу відходи періклаза, замість 730,00 грн. з ПДВ за І тону, що визначені у специфікації.

У грудні 2008 р. відповідачем повернено частину передплати у розмірі 80 000,00 грн., що обґрунтовується позивачем направленням вимоги про повернення передплати (згідно претензії від 14.11.2008 р. №74) у зв’язку з неможливістю відповідача поставити товар через його відсутність на складах підприємства. Часткове повернення передплати відповідає матеріалам справи (а.с 110) та не оспорюється сторонами.

Позивачем заявлено позов про повернення залишку передплати у розмірі 113048,21 грн., на яку недопоставлено товар, виходячи з його ціни, визначеної у накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема договору на виконання робіт та надання послуг №24/1-05-08-2008 р. від 05.08.2008 р., укладеного позивачем з ТОВ “КомплектАЕРО”, а також договору перевезення №123/а від 01.07.2008 р., укладеного позивачем з приватним підприємцем Нематулаєвим А.Е., та актів про виконання робіт (надання послуг), товарно-транспортних накладних, складених на виконання вказаних договорів, сортування відходів виробництва на сортувальній площадці ТОВ “Вільногірське скло”, відібрання відходів періклаза та їх переробка (очистка від супроводжуючого засмічення), складування відібраних відходів виробництва та підготовка їх до навантаження в транспортні засоби, а також навантаження відходів періклаза для подальшого перевезення були здійснені за рахунок позивача.

Відповідно до частин першої та другої ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором зокрема пропорційного зменшення ціни.

Оскільки предметом договору поставки були відсортовані відходи періклазу, які використовуються у вторинній переробці, а згідно матеріалів справи відібрання відходів періклаза, їх переробка (очистка від супроводжуючого засмічення), складування відібраних відходів та підготовка їх до навантаження, а також навантаження відходів періклаза були здійснені за рахунок позивача, тоді як це, у тому числі оплата послуг з навантаження товару згідно п.2.1 договору, покладалось на відповідача, судова колегія приходить до висновку про наявність у позивача права вимагати пропорційного зменшення ціни товару.. Відтак судова колегія вбачає достатньо підстав вважати, що зменшення ціни товару (відходів періклазу) згідно видаткових накладних відбулось внаслідок зазначених обставин, у тому числі у зв’язку з передачею позивачеві невідсортованого товару та не було наслідком помилки, на що послався відповідач.

При цьому зменшення ціни товару письмово узгоджене сторонами, оскільки відповідні видаткові накладні, що були видані відповідачем, містять підписи сторін, у тому числі підпис керівника відповідача, що скріплений печаткою.

Зазначені вище обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому відповідно до частини третьої зазначеної статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Оскільки відповідачем не було поставлено товар у відповідній кількості та у строк протягом 30 календарних днів з моменту внесення передплати, що узгоджені сторонами у специфікації до договору, сума передплати, на яку непоставлено товар підлягає поверненню, а також вбачаються підстави для нарахування на суму неповернутої попередньої оплати на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, які згідно розрахунку склали 3 198,32 грн. та 20 749,29 грн. відповідно.

Судова колегія не погоджується з доводами відповідача про відсутність вимоги позивача про повернення попередньої оплати, оскільки часткове повернення ним передплати у грудні 2008 р. вказує на наявність такої вимоги та не спростовує обов’язку позивача повернути попередню оплату з нарахованими на цю суму процентами та інфляційними.

Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування положень постанови Ради Міністрів СССР №888 від 25.07.1988 р. та нарахування згідно пункту 57 8% неустойки ґрунтується на законі.

Враховуючи зазначене судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції згідно ст. 104 ГПК України та задоволення позову щодо стягнення 113 048,21 грн. передплати; 20749,29 грн. нарахованих на цю суму інфляційних втрат, 3 198,32 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову щодо стягнення 8% неустойки в позові слід відмовити. Судові витрати по справі на підставі ст. 49ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецогнеупор” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.09 р. у справі №35/385-09 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”(51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул.. Промислова,31; код ЄДРПОУ 30809384) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецогнеупор” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Енергетиків, 14; код ЄДРПОУ 35215889) 113 048,21 грн. передплати; 20749,29 грн. інфляційних втрат, 3 198,32 грн. трьох процентів річних; 2054,94 грн. витрат на сплату держмита та 247,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т. Г. Стрелець

Суддя

В.Г. Головко 22.12.09 р. З оригіналом згідно пом. судді: В.А.Гвоздікова