Ухвала суду № 9008409, 08.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р. Справа № 3/173

За позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідача Приватного підприємства «Березень»

про стягнення заборгованості в сумі 12386 грн. 30 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : підприємець ОСОБА_1

від відповідача : не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ :

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «Березень»про стягнення грошової заборгованості за поставку дизельного палива на підставі усного правочину та накладної в розмірі 12386 грн. 30 коп. з яких 12288 грн. 00 коп. основний борг та 98 грн. 30 коп. індекс інфляції. В судовому засіданні позивач підтримала вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки у засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5255726.

Відповідно до ст.75 Господарського кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено поставку дизпалива Приватному підприємству «Березень»у кількості 4240 літрів на загальну суму 26288 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №290 від 11.08.2009 року на суму 26288 грн. 00 коп., та довіреністю №94 від 11.08.2009 року, що містять підписи та відтиски печаток сторін.

Відповідачем частково оплачено суму боргу в розмірі 14000 грн. 00 коп, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 24-27).

На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 12288 грн. 00 коп.

З метою врегулювання розрахунків позивачем 08.10.2009 року надіслано відповідачу вимогу про погашення боргу за поставлену продукцію на суму 14288 грн. 00 коп., залишену останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед Приватним підприємцем ОСОБА_1

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 08.10.2009 року по 21.10.2009 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 98 грн. 30 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Позивачем при подачі позову сплачено державне мито в розмірі 150 грн. 00 коп. Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито розміри ставок державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З урахуванням вищевикладеного надмірно сплачене державне мито в сумі 26 грн. 14 коп., підлягає поверненню позивачу.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12288 грн. 00 коп. основного боргу, 98 грн. 30 коп. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу внаслідок неправильних дій сторони та доведення справи до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Березень» (33000, м.Рівне, вул. Княгині Ольги, буд. 4а, р/р №26005730254931 в АКБ «УСБ»м.Львів, МФО 325019, код ЄДРПОУ 22582066) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (35400, Рівненська обл., АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Кредобанк»м. Рівне, МФО 333670, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість в сумі 12288 грн. 00 коп. основного боргу; 98 грн. 30 коп. інфляційних витрат; 123 грн. 86 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати довідку на повернення державного мита в сумі 26 грн. 14 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «14» грудня 2008 року