Рішення № 9008411, 14.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р. Справа № 14/161

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера"

до відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив-агрофірма "Мир"

про стягнення в сумі 137 490 грн. 60 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Лейко Є.В.

Від відповідача : в.о.голови Половко В.А.

В засіданні оголошувалась перерва з 08 по 14.12.2009 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося в господарський суд з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу - агрофірми "Мир" в якому просить стягнути з останнього за невиконання зобов"язань по договору купівлі-продажу №1197-К від 11 червня 2008 року: 21 565,18 грн. - суму індексації; 25 640,36 грн. - суму пені за порушення термінів оплати; 90 285,07 грн. - відсотки по товарному кредиту та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу №1197-К від 11 червня 2008 року він поставив відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 401 303,78 грн., однак останній в порушення умов договору їх вартість оплатив тільки частково в сумі 50 000,00 грн..

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов в яких вимог позивача не визнає посилаючись на те, що частину засобів захисту рослин він повернув позивачу та те, що договір купівлі-продажу №1197-К від 11 червня 2008 року, на підставі якого здійснювалася поставка, є недійсним, так як підписаний виконавчим директором СВК "Агрофірма "Мир"" з перевищенням повноважень.

До винесення рішення зі спору відповідач подав клопотання в якому просить зупинити дану справу, так як він подав до Господарського суду Рівненської області позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1197-К від 11 червня 2008 року.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Однак відповідач не надав суду доказів того, що компетентним судом розглядається інша справа, яка пов"язана з справою №14/161. Сам факт подання позову до суду, без доказів прийняття його судом до провадження, не є підставою для зупинення провадження у справі.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, як продавець, та Сільськогосподарський виробничий кооператив - Агрофірма “Мир”, як покупець, 11 червня 2008р. уклали договір купівлі-продажу №1197-К (надалі в тексті - Договір). Згідно пп.1.4, 5.1-5.2 Договору продавець зобов’язувався передати, а покупець зобов’язувався прийняти та сплатити вартість Засобів захисту рослин (надалі в тексті –ЗЗР) в кількості, асортименті, датою поставки, за ціною і умовами оплати, які містяться у Специфікаціях, що є невід’ємними частинами Договору. За домовленістю сторін окрема партія товару може бути поставлена покупцю, тоді витрати на доставку включаються у вартість; право власності на товар переходить до покупця в момент прийняття товару.(пп.5.1-5.4 Договору). Сторони узгодили продаж товару на умовах товарного кредиту та індексацію його вартості в разі збільшення офіційного курсу долара США більше як на 2%.(пп.4.1-4.6 Договору). Договір діє до 31.12.2008р.(п.11.1 Договору). Від імені ТзОВ “Агросфера” Договір підписано комерційним директором Широких О.С., а від імені СВК-Агрофірма “Мир” – директором Поліщук М.І., скріплено відбитками печаток сторін. Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.

На виконання Договору ТзОВ “Агросфера” передало, а СВК-Агрофірма “Мир” прийняв Засоби захисту рослин на загальну суму 401 303 грн. 78 коп. (разом з ПДВ).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 20.06.2008р. на рахунок Позивача 50 000 грн..

Факт поставки Засобів захисту рослин на виконання договору купівлі-продажу №1197-К та не виконання зобов"язань стосовно повної оплати їх вартості зі сторони СВК-Агрофірми “Мир” встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 08.04.2009 року у справі №11/45, в якій брали участь ТзОВ “Агросфера” та СВК-Агрофірма “Мир”, і яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року, а відтак, на підставі статі 35 ГПК України, не потребує повторного доведення.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем свого обов'язку оплатити вартість отриманого товару ТОВ «Агросфера» звернулось до господарського суду Рівненської області про стягнення суми основного боргу у розмірі 351 303,78 грн.. Рішенням господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2009 року стягнуто з СВК АФ «Мир» на користь ТОВ «Агросфера» суму основного боргу у розмірі 351 303,78 грн., суму індексації у розмірі 184 347,53 грн., нараховану станом на 28 січня 2009 року, суму пені за порушення термінів оплати у розмірі 15 938,60 грн., нараховану за період з 20 листопада 2008 року по 28 січня 2009 року, суму відсотків по товарному кредиту у розмірі 24 239,96 грн., за період з 20 листопада 2008 року по 28 січня 2009 року. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року рішення господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2009 року залишене без змін.

Стаття 6 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 вказаного вище Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Цивільний кодекс України статтею 692 регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу. Так, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, якщо Відповідач прострочив виконання зобов'язання і не здійснив оплату товару у встановлений у Договорі термін, Позивач вправі вимагати оплату товару і після спливу терміну платежу, визначеного Договором.

Тобто, дата платежу - це зазначена в договорі дата виконання покупцем обов'язку оплатити товар, а якщо оплата товару прострочена, це є дата, коли покупець вправі вимагати оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 2 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

У відповідності зі статтею 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 3.2. Договору, загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Специфікації підписані в рамках Договору передбачають асортимент, кількість, умови оплати Товару, а також вартість Товару, як у іноземній валюті (долар США), так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання Договору).

Частиною 2 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом».

Частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України (Ціна товару) передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати, тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

У відповідності з пунктом 4.6. Договору сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його курсу встановленому НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1- офіційний курс долара США на дату платежу; А0- офіційний курс долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.

Саме пунктом 4.6. Договору сторони передбачили спосіб перегляду ціни на товар та визначили показники які зумовлюють зміну ціни на товар.

Таким чином, індексація - це механізм підвищення вартості товару (зміна ціни на товар) у зв'язку з настанням певних обставин. В даному випадку, такими обставинами є збільшення офіційного курсу гривні до долара США на дату платежу.

Крім того, частина 2 статті 533 Цивільного Кодексу України передбачає, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Фактично нарахована Позивачем індексація за своєю правовою природою є сумою основного боргу та зменшенню на вимогу Відповідача не підлягає.

Визначені вище норми права, свідчать про правомірність застосування індексації при виконанні умов договору в частині розрахунку за поставлений товар.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2009 року стягнуто з СВК АФ «Мир» індексацію нараховану станом на 28 січня 2009 року у розмірі 184 347,53 грн., позивачем правомірно проведено донарахування у частині сплати індексації за період з 28 січня по 12 жовтня 2009 року в сумі 21 565,18 грн..

У зв'язку з тим, що Відповідач не виконав умови оплати Товару по Договору, то в силу вступають положення щодо відповідальності передбачені чинним законодавством та пункту 7.1. Договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 7.1. Договору (Відповідальність сторін) у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Специфікаціях до Договору, він (Покупець) сплачує Продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2009 року стягнуто з СВК АФ «Мир» пеню за порушення термінів оплати у період з 20 листопада 2008 року по 28 січня 2009 року у розмірі 15 938,60 грн. та небажання Відповідача розраховуватись і надалі, позивачем правомірно нараховано пеню за період з 29 січня по 19 травня 2009 року в сумі 25 640,36 грн...

Згідно Закону України № 283/97-ВР Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме пункту 1.11.2. товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Також суть продажу товару в кредит передбачена в статті 694 ЦК України, зокрема в частині п'ятій. Відповідно до вказаної статті якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати.

За згодою сторін пунктом 4.2. Договору передбачено дві платності товарного кредиту:

- перша частина платності товарного кредиту передбачена п.4.2. Договору, відповідно до якого Покупцю надано Товарний кредит на умовах сплати 0,01% річних за користування Товарним кредитом на період з дати відвантаження товару до 20 листопада 2008р.

- друга частина платності товарного кредиту передбачена п. 7.2. договору та застосовується у разі несплати Покупцем суми боргу, у встановлений договором термін, у зв'язку з чим розмір процентної ставки збільшується від 0,01% річних до 0,1% за кожний день прострочення оплати

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, порушені умови сплати, передбачені п. 4.2. Договору, передбачають відповідальність та тягнуть за собою зміну процентної ставки за користування товарним кредитом. Крім того передбачені у п.7.2 Договору проценти не є штрафом та пенею, тобто не є неустойкою, а є процентами за користування товарним кредитом, встановленими ч.5 ст. 694 ЦК України та п.7.2. Договору, та стягуються незалежно від наявності вини Боржника - Відповідача. Зазначені проценти по своїй правовій природі являються боргом, а отже зменшення їх розміру на вимогу Боржника є неможливим.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2009 року стягнуто з СВК АФ «Мир» відсотки по товарному кредиту у період з 20 листопада 2008 року по 28 січня 2009 року у розмірі 24 239,96 грн. та небажання Відповідача розраховуватись і надалі, позивачем правомірно нараховані відсотки по товарному кредиту за період з 29 січня по 12 жовтня 2009 року в сумі 90 285,07 грн...

Заперечення відповідача є необгрунтованими, так як рішенням господарського суду Рівненської області від 08.04.2009 року у справі №11/45, в якій брали участь ТзОВ “Агросфера” та СВК-Агрофірма “Мир”, і яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року, встановлено, що договір купівлі-продажу №1197-К від 11 червня 2008 року зі сторони СВК-Агрофірма “Мир” підписано уповноваженою особою. Крім того відповідач не надав суду доказів того, що він повертав продукцію позивачу. Посилання відповідача на те, що докази повернення продукції знаходяться в матеріалах справи №11/45 є необгрунтованими, так як при розгляді вказаної справи як господарським судом Рівненської області так і Львівським апеляційним судом в результаті дослідження поданих відповідачем доказів (накладних на повернення товарно-матеріальних цінностей позивачу на суму 166883,42 грн.), встановлено, що такі не є належними доказами у справі, і що зі змісту цих накладних вбачається, що товар відповідачем було повернено не позивачу, а гр.Кутенець Ю.С., якого позивач не уповноважував на отримання матеріальних цінностей від відповідача у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того суд зазначає, що відновний матеріал №725-2009 Рівненського РВУ МВС України у Рівненській області не є, з огляду на зазначене вище, в розумінні ст.34 ГПК України, належним і допустимим доказом у даній господарській справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з рахунку Сільськогосподарського виробничого кооперативу-агрофірми "Мир" (вул. Перемоги 9,Чудниця,Гощанський район, Рівненська область,35425 р/р 260083014556 ОПЕ РВ Рівненського обласного управління Ощадбанку МФО 333368 ЗКПО 03775859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (вул. Собінова 1, Дніпропетровськ, 49083, код ЄДРПОУ 31320991) за невиконання зобов"язань по договору купівлі-продажу №1197-К від 11 червня 2008 року: 21 565,18 грн. - суму індексації; 25 640,36 грн. - суму пені за порушення термінів оплати; 90 285,07 грн. - відсотки по товарному кредиту, 1 374,90 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "18" грудня 2009 р.