Рішення № 90065664, 26.06.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/1517/20

Провадження №2/487/1373/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2020 року м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді – Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання – Табунщик К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу №487/1517/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Універсальна біржа "Південь" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просили визнати дійсним договір купівлі-продажу, який був укладений Універсальною біржею «Південь» 12 березня 2002 року за №3752 та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 27.03.2002 року за реєстраційним написом та реєстровим №17209 і записом в реєстрову книгу №96, за яким ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках, по Ѕ частки за кожним, придбали у ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 – батько ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 .. Після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим позивачі звернулись до приватного нотаріуса: ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а ОСОБА_2 із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь свого сина. Наразі ОСОБА_1 бажає отримати свідоцтво про право на спадщину на вищезазначену квартиру, проте на час укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за №3752 від 12.03.2002 року діяв ЦПК УРСР в редакції 1963 р., який не передбачав нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованих на товарних біржах, тому нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі такого свідоцтва. У зв`язку з чим позивачі звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачі та їх представник до судового засідання не з`явились, представник позивачів надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за своєї відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечували проти заочного порядку розгляду справи.

До судового засідання відповідач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву до суду не надала. Заяв про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило.

Третя особа до судового засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомили.

З відома позивачів суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані позивачами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до переконання про можливість задоволення позовних вимог.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України норми ЦК України застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання чинності Цивільним кодексом. України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР 1963 р., якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Як було роз`яснено п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28. 04. 1978 р. № 3 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», у випадку виконання угоди повністю або частково однією із сторін, та якщо друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження. Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню чи вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції на час укладання угоди, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Крім того відповідно до п.49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року і чинної на момент укладення договору між сторонами, - договір-купівлі продажу, зареєстрований на біржі є документом, що підтверджує право власності на жилий будинок, що відчужується.

В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2002 р. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким останні набули право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Під час укладення договору сторони дійшли згоди про всі його істотні умови та виконали всі зобов`язання одна перед одною за цим договором (арк. спр. 11).

Даний договір було зареєстровано на Універсальній біржі «Південь» за №3752, а також в ММ БТІ 27.03.2002 року за реєстровим №17209.

Відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року, що діяла на час виникнення правовідносин), договір купівлі-продажі квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин України.

Як було встановлено вище, покупцями було виконано всі умови договору в повному обсязі, зокрема вони: оплатив продавцю вартість квартири, прийняли її у власність та, на виконання вимог норм, що діяли на час виникнення права власності, зареєстрував біржовий договір у КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації».

27.09.2019 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (арк. спр.6).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 є чоловіком ОСОБА_2 (арк. спр.7).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 (арк. спр.8).

Позивачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті батька та чоловіка, проте вони не мають можливості оформити свої спадкові права, скільки договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально, а на теперішній час його нотаріальне посвідчення не є можливим (лист приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області від 11.02.2020 р. №29/02-31) (арк. спр.10).

Оскільки факт купівлі-продажу квартири і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено, останній не містить протизаконних умов, на даний час нерухоме майно, з приводу якого виник спір, не значиться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 263,265,280-283, 289,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Універсальна біржа "Південь" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , зареєстрований на Універсальній біржі «Південь» за №3752 12.03.2002 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Універсальна біржа «Південь», ЄРДПОУ 30333858, м.Миколаїв, вул.Садова, 3.

Головуючий суддя І.В.Боброва