Рішення № 9005916, 20.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/60320.11.09 За позовом           Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп’ютерних технологій»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача Переходько В.О. –предст.,

Від відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп’ютерних технологій»про стягнення 6 645,56 грн. основного боргу та 563,75 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 5/163 від 01.05.2002 щодо оплати отриманих Відповідачем послуг охорони майна за вказаним Договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.05.2002 між Державним закритим акціонерним товариством «ОХОРОНА-Комплекс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп’ютерних технологій» (далі –Відповідач, Замовник) укладено Договір № 5-163 на охорону об’єкта за допомогою ПЦО (далі –Договір).

Згідно з угодою від 14.02.2007 № 5/163-2002/72 Дп № 5об/2007 про заміну сторони в Договорі від 01.05.2002 № 5/163 всі права і обов’язки за останнім Договором починаючи з 01.03.2007 перейшли до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (далі –Позивач, Виконавець).

Так, відповідно до умов Договору Позивач прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення за допомогою ПЦО охорони майна на об’єкті, що зазначений у дислокації (додаток № 1 до Договору), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Клименко, 6, а Відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих Позивачем послуг охорони.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 5-163 про охорону об’єкта за допомогою ПЦО від 01.05.2002 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору Позивачем було надано послуги охорони майна на об’єкті за допомогою ПЦО відповідно до актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг на суму 6465,56 грн., а Відповідачем було проведено розрахунки не в повному обсязі та прострочено термін оплати відповідно до Договору.

Оплата за Договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому здійснюються заходи охорони об’єкта, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Виконавця (п 3.3 Договору).

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 6465,56 грн. Оплата за надані Відповідачу послуги в сумі 6 465,56 грн. не здійснена. Доказів повної оплати за надані послуги, про які заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати за надані Позивачем послуги, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп’ютерних технологій»суми основного боргу в розмірі 6465,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.4 Договору Сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за надані послуги, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення з Відповідача 563,75 грн. пені.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп’ютерних технологій»(03037, м. Київ, вул. І.Клименко, 6 код 19069499) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код 08596920) 6 465,56 грн. заборгованості, 563,75 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.12.2009