Рішення № 9005755, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/49707.10.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Прилуцький м’ясокомбінат» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного

співробітництва»

про           стягнення заборгованості у сумі 23100,00 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Балабуха В.Б.–предст.,

Від відповідача Колесник Л.П.-предст.          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Прилуцький м’ясокомбінат»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»з позовом про стягнення заборгованості у сумі 23100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Позивачем взятого на себе зобов’язання за Договором доручення № 998-ВЗ від 09 жовтня 2008 року.

05 жовтня 2009 року Відповідачем через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання, в якому Відповідач просить суд позов Закритого акціонерного товариства «Прилуцький м’ясокомбінат»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»про стягнення заборгованості у сумі 23100,00 грн. задовольнити, та надати Відповідачу відстрочку по сплаті боргу на два з половиною календарних місяців, починаючи з наступного дня, що слідує від дати прийняття рішення Господарським судом міста Києва.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

09 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Прилуцький м’ясокомбінат»(далі –Позивач, Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(далі –Відповідач, Повірений) укладено Договір доручення № 998-ВЗ (далі –Договір доручення).

Стаття 1000 Цивільного кодексу України визначає, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до умов Договору доручення, зокрема, п. 1.1 Повірений зобов’язується від імені та за рахунок Довірителя виконати юридичні дії: надати інформацію та консультаційно –довідкове обслуговування з питань «Побудови системи фінансового планування на підприємстві»у країні Великобританії (країна перебування), відповідно до Додатку № 1 до Договору доручення № 998-ВЗ від 09 жовтня 2008 року.

Пунктом 2 Додатку № 1 до Договору доручення № 998-ВЗ від 09 жовтня 2008 року передбачено перелік послуг, які Повірений надає представнику Довірителя, а саме:

-          надає інформаційно –довідкове обслуговування з питань «Побудови системи фінансового планування на підприємстві»з 07.11.2008 по 17.11.2008 у країні - Великобританія;

-          надає представнику довірителя інформацію щодо оформлення документів для одержання віз на в’їзд до Великобританії на необхідний термін та від імені представника Довірителя подає в консульство Великобританії в Україні, надає представнику Довірителя візову підтримку;

-          забезпечує 07.12.2008 зустріч представника Довірителя в аеропорту м. Лондон та поселення в готелі;

-          забезпечує 11.12.2008 зустріч представника Довірителя в аеропорту м. Едінбург та поселення в готелі;

-          забезпечує перевезення представника Довірителя на території Великобританії з 07.12.2008 по 12.12.2008;

-          забезпечує представника Довірителя медичним страхуванням на час перебування у Великобританії.

-          Повірений зобов’язується від імені та за рахунок Довірителя придбати авіаквитки для перельоту до Великобританії та в зворотному напрямку.

Відповідно до п. 4.2 Договору доручення, Довіритель повинен до 20 жовтня 2008 року сплатити Повіреному 23110,00 грн.

Позивачем на виконання п. 4.2 Договору доручення відповідно до платіжного доручення № 6937 від 17 жовтня 2008 року згідно рахунку № 1110 від 09.10.2008 перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача суму у розмірі 23100 грн. 00 коп.

24 листопада 2008 року Відповідачем було направлено на адресу Позивача листа, в якому Відповідач повідомив, що не може виконати умови Договору доручення в зв’язку з зміненням умов виконання зобов’язання з причин зміни вартості транспортних послуг, різкої зміни курсу національної валюти по співвідношенню до долара США, не підтвердження попереднього бронювання партнерами Відповідача з Великобританії, та зобов’язався протягом 15 банківських днів повернути кошти у повному розмірі, що були сплачені Позивачем за Договором доручення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

24 листопада 2008 року між Відповідачем та Позивачем було укладено Угоду про розірвання Договору доручення № 998-ВЗ від 09 жовтня 2008 року (далі – Угода про розірвання Договору доручення).

Згідно з п. 3 Угоди про розірвання Договору доручення Відповідач зобов’язався повернути Позивачу на його розрахунковий рахунок суму у розмірі 23110, 00 грн.

28.11.2008 Позивач відповідно до свого листа № 170 звернувся до Відповідача з проханням в зв’язку з невиконанням умов Договору доручення Відповідачем повернути на розрахунковий рахунок кошти у розмірі 23110, 00 грн., які були перераховані ним відповідно до платіжного доручення № 6937 від 17 жовтня 2008 року.

Відповідач в свою чергу листом № 5-27/02/09 від 27 лютого 2009 року запропонував Позивачу в рахунок повернення грошових коштів зарахувати суму у розмірі 23110, 00 грн. в рахунок авансового платежу за будь –яку іншу ділову поїздку в квітні місяці 2009 року з наступним складанням нової угоди за згодою Позивача.

Позивачем у своїй відповіді № 24 від 11.03.2009 року на лист № 2-27/02/09 повідомив, що відмовляється від пропозиції Відповідача та просив виконати Відповідача умови викладені у п. 3 Угоди про розірвання Договору доручення № 998-ВЗ та повернути кошти у повному обсязі.

В матеріалах справи знаходиться копія Акту звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем за період з 01.01.2008 по 11.03.2009, відповідно до якого вхідне сальдо Відповідача перед Позивачем складає 23110,00грн.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем за Договором доручення № 998-ВЗ від 09 жовтня 2008 року належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний Відповідачем, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми боргу за Договором доручення № 998-ВЗ від 09 жовтня 2008 року визнаються судом обґрунтованими, доведеними належним чином, а отже такими, що підлягають задоволенню в сумі 23110,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З приводу заявленого Відповідачем клопотання про відстрочку сплати боргу на 2,5 календарних місяці, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки судове рішення не набрало законної сили.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства за обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових,15, поштова адреса: 03062, м. Київ, вул. Стрійська, 6, код ЄДРПОУ 33751568, р/р 260040080001 у ТОВ КБ «ЄВРОБАНК») на користь Закритого акціонерного товариства «Прилуцький м’ясокомбінат»(17500, Чернігівська область, м. Прилуки, юридична адреса: вул. Дружби народів 34, код ЄДРПОУ 32275840, р/р 2600530001275 в Прилуцькому відділені ВАТ «Держощадбанк України», ФМО 343154), 23110,00 грн. (двадцять три тисячі сто десять гривень) грн. 00 коп. заборгованості, 231,00 (двісті тридцять одна) грн. 10 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                             О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 09.12.2009