Рішення № 9004966, 17.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2009 р. Справа № 2/1720

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Вільчинська Н.І. (довіреність від 16.11.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" (м. Обухів Київської області)

до Приватного підприємства "Промислова компанія "НІЛ" (м. Житомир)

про стягнення 22 644,57 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 22644,57грн. , з яких: 20980,32грн. боргу за надані послуги по декларуванню товарів замовника, що переміщаються через митний кордон України; 1404,85грн. пені; 196,50грн. 3% річних; 62,90грн. інфляційних посилаючись на те, що послуги позивачем були надані, однак всупереч умовам договору відповідач за них не розрахувався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" (виконавець) та Приватним підприємством "Промислова компанія "НІЛ" (замовник) був укладений договір №157/09 за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання за плату надати замовнику митні послуги по декларуванню товарів замовника, що переміщаються через митний кордон України.

Дадатком №1 до договору сторони погодили тарифи на розміщення, зберігання та митне оформлення вантажів, який є невід'ємною частиною договору (а.с17-19).

14.05.09 сторони доповнили п.1 договору, зазначивши , що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за плату надати послуги, крім того, по зберіганню під митним контролем товарів замовника на митному ліцензійному складі та забезпечення їх збереження.

Згідно п.10.1 договору, він набуває сили з моменту його підписання і діє протягом п'яти років, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору виконавцем в травні 2009 року були надані послуги з оформлення декларацій, послуги терміналу, підготовка документів до відповідних державних органів, проходження карантинного контролю, зберігання товару відповідача на митно-ліцензійному складі на загальну суму 20980,32грн.

Замовник, згідно п.2.5.2 договору, прийняв на себе зобов'язання відшкодовувати виконавцеві витрати, пов'язані з митним оформленням товару, а також оплачувати послуги згідно з тарифами, вказаними в додатку №1 до договору.

Ціна за послуги виконавця (позивача) встановлюється відповідно до тарифів, зазначених у додатку №1 (п.3.1 договору).

За п.3.3 договору, рахунки виставляються виконавцем за фактом виконання послуг, які підтверджуються актами виконаних робіт. Акт виконаних робіт вважається прийнятим та не підлягає оскарженню, якщо він не був опротестований протягом 5 календарних днів з моменту його отримання.

Акти виконаних робіт були направлені замовнику кур'єрською поштою та отримані ним 27.05.09,29.05.09,05.06.09 (а.с.47,69,72).

Надіслані акти виконаних робіт замовником підписані не були, замовник у встановлений договором строк не оскаржив їх, тому надані за договором послуги вважаються відповідно до п.3.3 договору, прийнятими та підлягають оплаті.

Для оплати за виконані роботи позивач виставив відповідачу рахунки №РЕ-0519/15 від 19.05.09 на суму 3724,30грн., №РЕ-0519/16 від 27.05.09 на суму 415,52грн., №РЕ-0519/17 від 19.05.09 на суму 2664,00грн., №РЕ-0525/07 від 25.05.09 на суму 2394,00грн., №РЕ-0527/01 від 27.05.09 на суму 9000,00грн.,№РЕ-0529/34 від 29.05.09 на суму 2782,50грн. (а.с.22,31,32,43,59,71) .

Рахунки підлягають оплаті замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту їх отримання (п.3.4 договору).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, відповідач за надані послуги не розрахувався.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 20980,32грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.3.5 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 1404,85 грн.(а.с.4).

Пунктом 3,5 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати рахунків , замовник оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених рахунків за кожен день прострочення оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 62,90 грн. інфляційних та 196,50 грн. 3% річних .

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що сума 3% річних в сумі 196,50грн. підлягає задоволенню, а у стягненні інфляційних нарахувань необхідно відмовити , оскільки у період за який нарахована сума інфляційних, липень-серпень 2009, індекс інфляції не перевищив 100% (а.с.5).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 22581,67грн., з яких: 20980,32грн. боргу; 1404,85грн. пені; 196,50грн. 3% річних. В решті позову слід відмовити.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Промислова компанія "НІЛ" (10029,м. Житомир, вул.Чапаєва,7; код 34216368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" (08700, м. Обухів Київської області, вул.Будьонного, 33; код 24893416) - 20980,32грн. боргу, 1404,85грн. пені, 196,50грн. 3% річних; 225,82грн. витрат на оплату державного мита, 235,34грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.