Рішення № 9004965, 09.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" грудня 2009 р. Справа № 15/1535

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Завадського В.Б. - представника за довіреністю № 455 від 05.05.2009р.

від відповідача: Склярова Д.М. - представника за довіреністю б/н від 03.12.2009р. (був

присутній в судовому засіданні 03.12.2009р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Коростенське лісомисливське підприємство" (м. Коростень)

про стягнення 271 399, 19 грн.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви з 03.12.2009р. до 08.12.2009р, з 08.12.2009р. до 09.12.2009р.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення на його користь з відповідача 271399,19грн., із яких: 220170,40 грн. основного боргу, 26860,75грн. інфляційних, 4397,38 грн. - 3 % річних, 19970,66 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача подав уточнення до позовної заяви відповідно до яких, просить стягнути з Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 264968,39грн. із яких: 220170,40грн. основного боргу, 26860,75грн. втрат від інфляції, 4397,38грн. - 3% річних, 10510,87грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 09.12.2009р. не направив. 08.12.2009р. від ДП "Коростенське лісомисливське господарство" факсимільним зв'язком надійшло клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2009р. позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основної заборгованості та в частині стягнення штрафних санкцій у разі правомірного їх нарахування, про що зазначив у відзиві від 03.12.2009р. (а.с.56).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2008р. між Державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство" (відповідач у справі) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" (позивач у справі) було укладено договір №129 на виконання робіт по будівництву лісогосподарської дороги "Ковбащина - Лісівщина" Житомирської області (а.с.57-60).

Відповідно до п. 1.1. договору №129, замовник (відповідач) доручає, а генеральний підрядник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати роботи по будівництву лісогосподарської дороги "Ковбащина-Лісівщина" Житомирської області, надалі за текстом - роботи, на свій ризик власними і залученими силами визначеними проектно-кошторисною документацією та здати роботи замовникові в обумовлений договором терміни.

Згідно із ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договірна ціна робіт за даним договором визначається на основі кошторису, є динамічною і складає 885170,40грн. Ціни на роботи встановлюються в національній валюті України (п. 2.1. договору № 129).

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов договору №129 від 23.05.2007р., позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 885170,00грн., зокрема:

- у червні 2008р. на суму 302598,00грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008р.: на суму 153896,40грн. (а.с.21-22), на суму 31066,80грн. (а.с.23-25), на суму 568,80грн. (а.с.26-27), на суму 117066,00грн. (а.с.28-29) та довідкою про виконання підрядних робіт та витрат за червень 2008р. на суму 302598,00грн. (а.с.20);

- у липні 2008р. на суму 106772,40грн, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р.: на суму 61821,60грн. (а.с.30(зворотній бік) - 32), на суму 44950,80грн. (а.с.33-34) та довідкою про виконання робіт та витрат за липень 2008р. на суму 106772,40грн. (а.с.30).

- у серпні 2008р. на суму 131847,60грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 131847,60грн. (а.с.36-38) та довідкою про виконання робіт та витрат за серпень 2008р. на суму 131847,60грн. (а.с.35).

- у вересні 2008р. на суму 343952,00грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 343952,00грн. (а.с.39(зворотній бік) та довідкою про виконання робіт та витрат за вересень 2008р. на суму 343952,00грн. (а.с.39).

Зазначені акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про виконання робіт форми КБ-3, оригінали яких оглянуто судом, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Пунктом 4.2. договору № 129 від 23.05.2008р. сторони погодили, що замовник здійснює щомісячні проміжні платежі за виконані роботи на підставі "Актів приймання виконаних підрядних робіт " (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма КБ-3) згідно п. 2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.02 № 237/5. Акт виконаних робіт готує генеральний підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше трьох робочих днів до закінчення місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів до першого числа, перевіряє акт і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 20 днів після підписання відповідного акту.

Відповідач за виконані позивачем будівельні роботи належним чином та в повному обсязі не розрахувався, провів часткову оплату за виконані роботи по будівництву дороги, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 665000,00грн., що підтверджується наданими позивачем виписками з особового рахунку: за 11.06.2008р. на суму 213600,00грн., за 27.06.2008р. на суму 51951,12грн., за 29.07.2008р. на суму 37046,88грн., за 30.07.2008р. на суму 106772,40грн., за 26.09.2008р. на суму 255629,60грн. (а.с.68-73).

Таким чином, відповідачем було проведено у повному обсязі розрахунки за виконані роботи у червні, липні та серпні 2008 року на загальну суму 541218,00грн., та частково проведено розрахунки за виконані позивачем будівельні роботи у вересні 2008р. на суму 123782,00грн.

Непогашеною залишилась у відповідача перед позивачем заборгованість за виконані роботи по будівництву дороги за вересень 2008р. в сумі 220170,00грн.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що згідно з п. 4.3 договору №129 кінцеві розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються через 20 днів після підписання Акту здавання об’єкту в експлуатацію. Акт здавання об’єкту в експлуатацію був підписаний 22.09.2008р.

В судовому засіданні 03.12.2009р. представник позивача пояснив, що загальний Акт здавання об’єкта в експлуатацію не підписувався, роботи здавались підрядником та приймались замовником по актах приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за червень, липень, серпень та вересень.

Згідно з п. 4.3 договору № 129 від 23.05.2008р. кінцеві розрахунки за виконані роботи з генеральним підрядником здійснюються через 20 (двадцять) днів після підписання Акту здавання об’єкту в експлуатацію.

В матеріалах справи відсутній підписаний 22.09.2008р. сторонами Акт здавання об’єкта в експлуатацію, а тому безпідставним є посилання позивача на п. 4.3 договору № 129 від 23.05.2008р. як підставу проведення кінцевих розрахунків.

Як вже зазначалось, непогашеним залишився борг відповідача за роботи, виконані у вересні 2008р. на суму 220170,00грн. (акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р.).

Наявний в матеріалах акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. не містить дати його підписання. В довідці про виконання підрядних робіт та витрат за вересень 2008р., також, відсутня дата підписання.

За таких обставин, при визначені дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р., господарський суд враховує умови п. 4.2. договору № 129 від 23.05.2008р., яким сторони погодили, що акт виконаних робіт готує генеральний підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше трьох робочих днів до закінчення місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів до першого числа, перевіряє акт і підписує його в частині фактично виконаних робіт.

Таким чином, акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. підписано 31.10.2008р. - в останній день погодженого сторонами строку.

За умовами п. 4.2 договору №129, оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 20 днів після підписання відповідного акту.

Отже, за виконані позивачем будівельні роботи у вересні 2008р., відповідач мав провести розрахунки з позивачем у повному обсязі в строк до 20.11.2008р. Проте, у визначений строк відповідач розрахунків з позивачем у повному обсязі не провів, непогашеним залишився борг в сумі 220170,00грн.

29.04.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу (претензію) про оплату заборгованості за виконані будівельні роботи в сумі 220170,40грн. (а.с. 13), яку останнім було отримано 05.05.2009р. Факт отримання 05.05.2009р. ДП"Коростенське лісомисливське господарство" зазначеної вимоги підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 11).

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, заборгованість за виконані будівельні роботи не погасив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 220170,00грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,40грн. основної заборгованості суд відмовляє за необґрунтованістю.

Крім суми основного боргу, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 26860,75грн. інфляційних нарахувань за період з жовтня 2008 по серпень 2009р., 4397,38грн. - 3% річних за період з 13.10.2008р. по 01.09.2009р. та 19970,66грн. пені за період з 13.10.2008р. по 01.09.2009р.

Розглядаючи питання про правомірність вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, 3% річних та пені, господарський суд враховує таке.

Як встановлено судом, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 220170,00грн. за виконані роботи у вересні 2008р. згідно акту приймання виконаних робіт за вересень 2008р. (а.с. 39 (зворотній бік). Зобов’язання по проведенню розрахунків на суму 220170,00грн., згідно з умовами п. 4.2 договору №129, відповідач мав виконати в строк до 20.11.2008р.

Оскільки, відповідач у визначений строк розрахунки з позивачем не провів, то правомірним є нарахування інфляційних, 3% річних та пені починаючи з 21.11.2008р. на суму заборгованості 220170,00грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності з Рекомендацією Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Згідно з проведеного судом розрахунку, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 23166,73грн., нарахованих за період з грудня 2008р. по серпень 2009р. (включно) на суму заборгованості 220170,00грн. Вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 3694,02грн. є безпідставними, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.6), розмір 3% річних нарахований за період з 13.10.2008р. по 01.09.2009р. за 243 дні на суму 220170,40грн. та становить 4397,38грн.

Господарський суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних встановив, що за період з 21.11.2008р. по 01.09.2009р. (285 днів) правомірним є нарахування 3% річних в сумі 5155,38грн. Проте, позивач просив стягнути з відповідача суму 3% річних в розмірі 4397,38грн., що є його правом.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4397,38грн.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача пені, слід зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 18.5 договору № 129 від 23.05.2008р. передбачено, що замовник несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань у розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В уточненнях до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 10510,87грн. пені нарахованої за період з 13.10.2008р. по 31.03.2009р. на суму заборгованості 220170,40грн.

Перевіривши розрахунок здійснених позивачем нарахувань, зважаючи на вищевикладені встановлені обставини щодо дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. та умов його оплати, з врахуванням здійснених відповідачем платежів, суд зазначає, що правомірним є нарахування пені в сумі 9474,28грн., нарахованої за період з 21.11.2008р. по 31.03.2009р. (131 день) на суму заборгованості 220170,00грн.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 9474,28грн.

Вимоги в частині стягнення 1036,59грн. пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Як вбачається з письмового відзиву на позовну заяву, відповідач суму основного боргу визнав. Вказує на те, що заборгованість виникла у зв’язку із тяжким економічним становищем в якому перебуває підприємство.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підлягають задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 220170,00грн. основної заборгованості, 23166,73грн. інфляційних нарахувань, 4397,38грн. - 3% річних та 9474,28грн. пені. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 0,40грн. основного боргу, 3694,02грн. інфляційних та 1036,59грн. пені необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, 625 ЦК України, ч. 1ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" ( 11500, м. Коростень, провулок 3-й Шатрищанський, 3, ідентифікаційний код 00991841)

на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278):

- 220170,00грн. основної заборгованості;

- 23166,73грн. інфляційних нарахувань;

- 4397,38грн. - 3% річних;

- 9474,28грн. пені;

- 257,21грн. витрат по сплаті державного мита;

- 223,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути позивачу суму зайво сплачених, згідно з платіжним дорученням №2123 від 08.10.2009р. судових витрат в розмірі 79,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: "21" грудня 2009р.

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3- сторонам.