Рішення № 90017675, 24.06.2020, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 722/694/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2020 року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді Телешмана О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дєдової В.С.

представник позивача ОСОБА_1 - в судове засідання з`явився.

відповідач ОСОБА_2 - в судове засідання не з`явився.

представник відповідача Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області - Поляк М.В. в судове засідання не з`явилася.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про скасування рішення сесії Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області в частині передачі безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2020 року в даній справі ухвалено заочне рішення яким позов ОСОБА_3 задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення 10 сесії VI скликання Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області № 46/10-12 від 25.06.2012 року «Про передачу у власність земельних ділянок» в частині затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок та передачу безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею - 0,0713 га., (кадастровий номер земельної ділянки 7324082000:01:001:0742) в селі Вашківці Сокирянського району Чернівецької області із земель сільськогосподарського призначення.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 7324082000:01:001:0742) серії ЯМ № 640767 від 26.11.2012 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення 10 сесії VI скликання Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області № 46/10-12 від 25.06.2012 року. «Про передачу у власність земельних ділянок».

Судом не вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву до закінчення судових дебатів заяву про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав повністю та вважає, що заперечення представника відповідача Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області - адвоката Поляк М.В. не обґрунтовані, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду від16.04.2020 року в справі № 727/4597/19 адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Представника відповідача Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області - адвоката Поляк М.В. в судове засідання не з`явилася, проте надіслала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Суд вважає, що з відповідачів на користь позивача слід стягнути 13262,50 гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 1409,60 грн., в рівних частках виходячи з такого.

Так, відповідно до ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2, ч.3,4,6 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі склали 13262,50 гривень, що підтверджується договорами про надання правничої допомоги (а.с. 14 -17, а.с.250), актом прийому - передачі наданих послуг від 01.05.2018 року та квитанцією про оплату послуг адвоката ( а.с.125-127).

Витрати на професійну правничу допомогу на суму, зазначену адвокатом Іванічеком О.І., витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, наявні підстави для задоволення заяви позивача щодо ухвалення додаткового рішення.

Відповідачі не заявляли клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу та не надавали суду доказів неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Суд відхиляє доводи представник відповідача Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області -адвокат Поляк М.В. про те, що надана представником позивача - адвокатом Іванічеком О.І. квитанція від 01.05.2018 року не є достатнім та належним підтвердженням отримання адвокатом гонорару від клієнта виходячи з такого.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно зі статтею 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1. Розділу 1 Положення "Про форму та зміст розрахункових документів" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення №13) положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення №148). Підпунктом 10 пункту 3 Положення №148 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд в постанові від 16.04.2020 року по справі № 727/4597/19 дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Враховуючи, викладене вище, суд вважає, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню повністю і суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 та Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути по 6631,25 гривень судових витрат у вигляді витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та по 704,80 грн. судових витрат пов`язаних зі сплатою позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10,12, 133,137-142, 264, 265, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Іванічека Олександра Івановича щодо ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Стягнути з Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (код 04417889) на користь позивача ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 ) 6631(шість тисяч шістсот тридцять одну) гривню 25(двадцять п`ять) копійок судових витрат у вигляді витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та 704 (сімсот чотири) гривні 80(вісімдесят) копійок судових витрат пов`язаних зі сплатою позивачем судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий) на користь позивача ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 ) 6631(шість тисяч шістсот тридцять одну) гривню 25(двадцять п`ять) копійок судових витрат у вигляді витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та 704 (сімсот чотири) гривні 80(вісімдесят) копійок судових витрат пов`язаних зі сплатою позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 24.06.2020 року.

Суддя