Ухвала суду № 90012219, 23.06.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6050/14-ц

Провадження № 6/524/66/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., при секретарі судового засідання Бельченко Н.Л., за участі: представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи - позивача - стягувача ПАТ «Укргазбанк» - Старостенко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року до суду звернувся заявник ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначав, що у приватного виконавця Скрипника В.Л. на виконанні перебувають виконавчі листи, видані Автозаводським районним судом м. Кременчука по справам № 524/3319/16-ц та № 524/6050/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 447 від 13 грудня 2006 року у розмірі – 10 481,42 дол. США та 326,60 дол. США заборгованості за процентами.

Вказує, що на даний час підстав для продовження виконання виконавчого провадження по виконавчим листам по справі № 524/6050/14-ц не має, оскільки залишок несплаченої суми заборгованості має стягуватись в рамках виконавчих проваджень по виконавчим листам по справі № 524/3319/16-ц.

З посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 524/3319/16-ц зазначає, що у ній повністю було встановлено як змінювалася заборгованість за кредитним договором від 13 грудня 2006 року. Зменшення заборгованості сталася внаслідок передачі стягувачу заставного автомобіля та подальшої її реалізації банком.

Вважає, що по справі № 524/3319/16-ц має стягуватися заборгованість з ОСОБА_3 в сумі 3860 дол. США із врахуванням сплачених сум. Щодо нього стягнення має бути припиненим повністю, що слідує із постанови Верховного Суду від 05 вересня 2019 року по цій справі.

Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 524/6050/14-ц, виданий 18 січня 2019 року Автозаводським районним судом м. Кременчука на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості по кредитному договору № 447 від 13 грудня 2006 року у розмірі 10 481,42 дол. США та 326,60 дол. США заборгованості за процентами.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року за клопотанням заявника ОСОБА_1 було залучено до участі у справі заінтересованою особою Автозаводським відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Витребувано від приватного виконавця Скрипника В.Л. матеріали виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 524/6050/14-ц.

18 лютого 2020 року до суду від ПАТ «Укргазбанк» надійшов відзив на заяву (т. 1 а.с. 239-244).

Представник Банку вказував, що при здійсненні виконавчих дій по виконанню рішення суду у справі № 524/6050/14-ц в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по поверненню кредиту рішення суду було виконане частково та із стягнутих судом 10 481,42 дол. США погашено 6 941,98 дол. США, непогашеною залишилася сума у розмірі – 3 539, 44 дол. США.

Оскільки рішення суду не було виконане в повному обсязі, виконавчий лист було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю Скрипнику В.Л., який відкрив виконавче провадження.

Вказують, що заявником не доведено факту добровільного виконання обов`язку за виконавчим листом.

Звертають увагу, що не відповідають обставинам справи також і твердження заявника щодо необхідності погашення залишку заборгованості з боржника ОСОБА_3 по цивільній справі № 524/3319/16-ц, оскільки, як вбачається із рішень апеляційної та касаційної інстанцій у даній справі предметом позовних вимог по справі були вимоги про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та пені за неналежне виконання зобов`язань за договором, які виникли після ухвалення рішення від 01.12.2014 року по справі № 524/6050/14-ц.

Отже, на думку банку, обов`язок ОСОБА_3 встановлений рішенням суду від 03.08.2016 року по справі № 524/3319/16-ц не пов`язаний з обов`язком заявника, що залишився невиконаним за листом № 524/6050/14-ц від 18.01.2019 року.

Просив відмовити у задоволенні заяви.

03 березня 2020 року до суду від заявника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на заяву (т. 2 а.с. 1-3).

Заявник вказував, що, звертаючись до суду із позовом про стягнення коштів в рамках справи № 524/6050/14-ц банк скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості за кредитом. Відтак, банк, на думку заявника, після свого звернення до суду не мав та не має права на стягнення відсотків за кредитом, оскільки, кредитний договір втратив свою чинність. Тому, банк вправі проводити стягнення лише присуджених залишків тіла кредиту, відсотків, тощо тільки на дату припинення дії договору (на дату довгострокового стягнення суми кредиту).

Звертає увагу, що банк надав до свого відзиву копії відповідей на запити приватного виконавця Скрипника В.Л. з однієї з яких вбачається, що заборгованість на 23 січня 2020 року складала – 3719 дол. США, а згідно довідки від 07 лютого 2020 року борг вже становить - 3539,44 дол. США.

Просив заяву задовольнити.

20 березня 2020 року до суду від ПАТ «Укргазбанк» надійшли письмові заперечення (т. 2 а.с. 18-21) та письмові пояснення по справі (т. 2 а.с. 24-26).

Вказували, щодо невідповідності сум поточної заборгованості за кредитним договором наданим на запит приватного виконавця була допущена арифметична помилка, яка була виправлена і виконавцю повідомлена дійсна сума заборгованості, яка складає - 3719,73 дол. США. Оскільки, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2014 року по справі № 524/6050/14-ц зафіксована заборгованість за договором, яка існувала станом на 26 травня 2014 року, виконання зобов`язань до зазначеної дати жодним чином не впливають на виконання судового рішення за яким виданий виконавчий лист.

Просили відмовити у задоволенні заяви.

31 березня 2020 року до суду від заявника ОСОБА_1 надійшла відповідь на заперечення та письмові пояснення ПАТ «Укргазбанк» (т. 2 а.с. 39-40).

17 квітня 2020 року до суду від ПАТ «Укргазбанк» надійшли письмові пояснення по справі (т. 2 а.с. 54-55).

27 квітня 2020 року до суду від заявника ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі (т. 2 а.с. 64-65).

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 подану заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обставини та підстави викладені в ній. Зазначив, що заявник просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, який було видано на виконання рішення суду стосовно заявника.

Представник заінтересованої особи - ПАТ «Укргазбанк» Старостенко М.А. просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на обставини, які були зазначені у письмових запереченнях та поясненнях на заяву.

Заявник ОСОБА_1 не прибув у судове засідання з невідомих причин. Був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом направлення виклику засобами рекомендованого поштового зв`язку та через свого представника. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомляв.

Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , представник Автозаводського ВДВС у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. у судове засідання не прибули з невідомих причин. Були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Начальник Автозаводського ВДВС у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. просили розглянути заяву відповідно у відсутності представника та приватного виконавця. ОСОБА_3 про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Суд, вислухавши пояснення представників заявника та заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що у липні 2014 року ПАТ «Укргазбанк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 447 від 13 грудня 2006 року, укладеним із позичальником ОСОБА_3

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2014 року позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь банку у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 447 від 13 грудня 2006 року, станом на 26 грудня 2014 року, на загальну суму 11 037,2 дол. США та з ОСОБА_3 на користь банку у повернення сплаченого судового збору – 1293,03 грн.

16 квітня 2015 року ПАТ «Укргазбанк» звернулося до суду за видачею виконавчих листів для примусового виконання рішення(т. 1 а.с. 105).

12 липня 2017 року до суду від ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на рішення суду від 26 листопада 2014.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року було скасовано рішення Автозаводського суду м. Кременчука від 26 листопада 2014 року. Ухвалено нове рішення, яким позов банку було задоволено частково (т. 1 а.с. 178-183).

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Укргазбанк» по кредитному договору № 447 від 13 грудня 2006 року заборгованість по кредиту у розмірі – 10 481,42 дол. США та 326,60 дол. США заборгованості про процентах.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку 2672,66 грн. боргу по пені, з яких - 927,46 грн. стягнуто солідарно з ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку - 1293 грн. сплаченого судового збору.

Крім того, 11 травня 2016 року ПАТ «Укргазбанк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 447 від 13 грудня 2006 року на загальну суму 3 886,60 дол. США за процентами та пенею (архівна справа № 524/3319/16-ц).

Рішенням суду від 03 серпня 2016 року було задоволено позов банку. Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 447 від 13 грудня 2006 року у сумі – 3886,60 доларів США, що складається із поточної заборгованості про процентах – 80,12 дол. США, простроченої заборгованості по процентах – 1970,96 дол. США, пені за несвоєчасне погашення кредиту – 1284,76 дол. США, пені за несвоєчасне погашення процентів – 550,76 дол. США.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року заочне рішення суду від 03 серпня 2016 року було скасовано в частині задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_1 та постановлено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_1 (справа № 524/3319/16-ц).

Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року касаційну скаргу ПАТ «Укргазбанк» було залишено без задоволення, рішення апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року було залишено без змін.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилався на відсутність підстав для виконання виконавчого листа № 524/6050/14-ц, оскільки, на його думку, залишок несплаченої суми заборгованості має стягуватися в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 524/3319/16-ц. Вказував, що зменшення заборгованості в справі № 524/3319/16-ц в порівнянні із сумою у справі № 524/6050/14-ц сталася внаслідок передачі стягувачу заставного автомобіля та подальшої його реалізації банком.

Таким чином, на його думку, залишок заборгованості в сумі 3860 дол. США має стягуватися з ОСОБА_3 , а не з нього – ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи судом було встановлено, що постановою головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Норець М.В. від 01 березня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 50347593 з виконання виконавчого листа № 524/6050/14-ц, виданого 07 травня 2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку боргу у розмірі - 11 037,22 дол. США (т. 1 а.с. 248).

Відповідно до Протоколу № 255105 від 10 травня 2017 року (т. 2 а.с. 27) та листа Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (т. 2 а.с. 29), автомобіль КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_1 , було продано з прилюдних торгів в рамках виконання виконавчого листа № 524/6050/14-ц. та було перераховано на користь ПАТ «Укргазбанк» грошові кошти у розмірі - 183 668,83 грн.

Із листа наданого банком головному державному виконавцю Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О. (т. 2 а.с. 31) постає, що 29 травня 2017 року банком на суму 183 668,83 грн. було куплено про проведено списання заборгованості за виконавчим провадженням у розмірі – 6 971,57 дол. США.

Із письмових пояснень ПАТ «Укргазбанк» від 30 березня 2020 року, з посиланням на лист Автозаводського ВДВС у місті Кременчук від 17 березня 2020 року за № 60820, постає, що в рамках відкритого виконавчого провадження № 50347593, виконавчий лист № 524/6050/14-ц, на користь банку було перераховано загалом - 7 113,92 дол. США (т. 2 а.с. 36-38).

Після скасування апеляційним судом рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2014 року, постановою головного державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О. від 10 липня 2018 року було закінчено виконавче провадження (т. 1 а.с. 259).

Однак, як вже зазначалося судом раніше, апеляційним судом Полтавської області 18 жовтня 2017 року по цій же справі № 524/6050/14-ц було ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь банку боргу по кредиту у розмірі – 10 481,42 дол. США та 326,60 дол. США по процентах.

Виконавчий лист за № 524/6050/14 на виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року у справі №524/6050/14 стосовно заявника – боржника ОСОБА_1 було видано Автозаводським районним судом міста Кременчука 18 січня 2019 року (т.2 а.с. 214-215).

Судом встановлено, що 23 вересня 2019 року ПАТ «Укргазбанк» звернулося до приватного виконавця Скрипника В.Л. із заявою про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання рішення (т. 2 а.с. 187-189).

Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. від 01 жовтня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 60183722 (т. 2 а.с. 186) із виконання виконавчого листа № 524/6050/14-ц, виданого 15 серпня 2019 року Автозаводським районним судом м. Кременчука.

Своїм листом від 07 лютого 2020 року за № 522/109/2020 (т. 2 а.с. 126) ПАТ «Укргазбанк» повідомив приватного виконавця Скрипника В.Л. про залишок заборгованості по боржнику ОСОБА_1 , який складає – 3 539,44 дол. США.

Щодо такої ж суми боргу у - 3 539,44 дол. США зазначено банком і у своєму відзиві на заяву ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 239-243).

Судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на день звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в сумі 10 481,42 дол. США заборгованості по кредиту та 326,60 дол. США заборгованості по процентам повністю не виконане. На час розгляду справи судом виконавчий лист перебуває на виконанні у приватного виконавця Скрипника В.Л. за зверненням ПАТ «Укргазбанк».

Згідно ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою в завершенні судового провадження, а тому боржником мають бути наданні належні та допустимі докази на підтвердження того, що його обов`язок перед кредитором відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням рішення суду або з інших причин.

Згідно із ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально-правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).

При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

До матеріально-правових обставин відносяться добровільне виконання боржником чи іншою особою рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Отже, закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом, є належним виконавчим документом і обов`язок боржника не припинився.

Звернувшись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 не було суду надано жодних доказів, які б в розумінні ч. 2 ст. 432 ЦПК України давали підстави для її задоволення, а саме відсутності зобов`язань позичальника чи іншої особи щодо погашення кредитної заборгованості за рішенням суду.

Суд не може взяти до уваги посилання заявника на те, що залишок несплаченої заборгованості в розмірі - 3860 дол. США має стягуватись не з нього, а з ОСОБА_3 в рамках виконання виконавчого листа по справі № 524/3319/16-ц і що ці обставини підтверджені, на думку заявника, у Постанові Верховного Суду, з огляду на наступне.

Так, у травні 2016 року ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме поточної заборгованості за процентами, простроченої заборгованості за процентами та пені.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 серпня 2016 року у справі № 524/3319/16-ц було стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 447 від 13 грудня 2006 року у розмірі – 3886,60 дол. США, що складається із поточної заборгованості по процентам – 80,12 дол. США, простроченої заборгованості по процентам – 1970,96 дол. США, пені за несвоєчасне погашення кредиту – 1284,76 дол. США, пені за несвоєчасне погашення процентів – 550,76 дол. США.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року заочне рішення суду від 03 серпня 2016 року в частині задоволення позовних вимог банку до поручителя ОСОБА_1 було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вимог банку про стягнення із поручителя ОСОБА_1 .

При цьому, у своєму рішенні апеляційний суд зазначив, що предметом спору по даній справі № 524/3319/16-ц є стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом після постановлення судом рішення про дострокове стягнення кредиту і Кредитором (банком) було пропущено шестимісячний строк на звернення до суду після набрання чинності судового рішення про дострокове стягнення з поручителя як солідарного боржника кредитної заборгованості.

Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року було залишено без змін.

Касаційний суд у своїй постанові зазначив, що, звертаючись до суду у липні 2014 році банк використав своє право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України та пені за порушення умов договору, звернувшись до суду із відповідним позовом у справі № 524/6050/14-ц, зокрема, про примусове солідарне стягнення заборгованості в судовому порядку із боржника та поручителя.

У справі, що переглядалася касаційний судом (справа № 524/3319/16-ц), суд установив, що у даній справі відсутні підстави для стягнення спірної заборгованості на користь банку із поручителя.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Отже, саме відповідно матеріалів справи № 524/3319/16-ц у заявника ОСОБА_1 відсутні будь-які боргові зобов`язання перед Банком.

Натомість, які було встановлено судом, згідно матеріалів даної справи та справи № 524/6050/14-ц ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі - 3 539,44 дол. США. Доказів сплати такої заборгованості ні заявником ОСОБА_1 , ні його представником ОСОБА_2 суду надано не було.

Крім того, не надано доказів сплати такого боргу і боржником ОСОБА_3 .

Заявник та його представник помилково вважають, що у заявника відсутні боргові зобов`язання перед банком по виконавчому листу по справі № 524/6050/14-ц і що має виконуватися лише виконавчий лист, який було видано на виконання рішення суду у справі № 524/3319/16-ц. Суд наголошує на тому, що дані справи мали різні предмети спору.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст. ст. 77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, ні заявником, ні його представником не надано суду доказів щодо відсутності у заявника обов`язку щодо виконання рішення суду у справі за № 524/6050/14-ц.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по справі №524/6050/14-ц таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено наявність обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в розумінні положень ст. 432 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 260,261, 263, 268, 353-354, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа за № 524/6050/14-ц, виданого 18 січня 2019 року Автозаводським районним судом міста Кременчука на виконання стосовно ОСОБА_1 рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 жовутня 2017 року у справі № 524/6050/14-ц за позовом ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересовані особи:

-ПАТ «Укргазбанк», код за ЄДРПОУ – 23697280, юридична адреса: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

-Автозаводський ВДВС у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), код за ЄДРПОУ: 34987562, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, буд. 15/4;

-приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, місце знаходження: м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, буд. 15/4.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24 червня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).

Суддя: