Рішення № 9000612, 17.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 грудня 2009 р.           Справа 11/252-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»,

м. Монастирище Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»,

ст. Липовець Вінницької області

про повернення майта та стягнення неустойки в розмірі 16775,36 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача - П. Стус за довіреністю № 572 від 16.12.2009р.;

від відповідача - не з‘явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов’язання товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»майно (дизельне пальне) в кількості 48094,5 літрів та стягнення з товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»неустойки в розмірі 16775,36 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.06.2009р. між сторонами укладено договір відповідального зберігання у відповідності до якого позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання дизельне пальне в кількості 52894,5 літрів загальною вартістю 230620 грн.. 03.08.2009р., за накладною, відповідачем повернуто із зберігання 4800 літрів дизельного пального.

Відповідачу було надіслано вимогу про повернення майна в кількості 48094,5 літрів, яку останній отримав 15.09.2009р. Проте, станом на 07.10.2009р. майно відповідачем не повернуто, що є підставою для нарахування неустойки у відповідності до п. 4.3 договору.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 17.11.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання, установчих документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 99532. До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 23.11.2009р., тобто у останнього було достатньо часу для реалізації прав визначених статтею 22 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

19 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»(за договором Депонент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»(за договором Виконавець) укладено договір відповідального зберігання.

Розділом 1 договору визначено, що Депонент передає, а Виконавець приймає на відповідальне зберігання дизельне пальне (далі майно) в кількості 52894,5 літрів. Майно передається згідно акту прийому-передачі, який є невід’ємною частиною договору. Вартість майна, переданого на зберігання складає 230620 грн. Термін зберігання визначено три місяці.

На виконання умов договору позивач згідно акту прийому-передачі від 19.06.2009р. передав відповідачу майно, яке останній прийняв згідно довіреності серії ЯПЛ № 076101 від 19.06.2009р..

Як свідчать матеріали справи, відповідач за накладною № 2/0809 від 03.08.2009р. повернув позивачу із зберігання 4800 літрів дизельного пального.

Пунктом 2.1.3 договору визначено, що Виконавець зобов’язаний повернути майно по першій вимозі в 5-ти денний термін.

04.09.2009р. позивачем направлено відповідачу претензію за № 370 в якій виклав вимогу про повернення майна в кількості 48094,5 літрів. Зазначену претензію відповідач отримав 15.09.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 63088.

Водночас, матеріали справи та пояснення представника позивача свідчать, що станом на день розгляду справи в суді, відповідачем не повернуто майно.

Частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В силу ст. 938 цього Кодексу зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

У відповідності до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд дійшов виковку, що вимога про повернення майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 16775,36 грн. неустойки за період з 22.09.2009р. по 07.10.2009р..

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.3 договору визначено, що у випадку неповернення майна Депоненту за першою вимогою Виконавець повинен виплатити Депоненту неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки.

Перевіривши правильність нарахування неустойки, судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 16775,36 грн. неустойки.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене вище, позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 1324 від 03.11.2009р. зайво сплачено 19 грн. 30 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»(22544, Вінницька область, ст. Липовець, вул. Привокзальна, код 32025932) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»(19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 3, код 34323974) майно (дизельне пальне) в кількості 48094,5 літрів, передане на відповідальне зберігання згідно договору б/н. від 19.06.2009р..

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»(22544, Вінницька область, ст. Липовець, вул. Привокзальна, код 32025932) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»(19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 3, код 34323974) 16775 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят п’ять) грн. 36 коп. –неустойки; 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 67 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»(19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 3, код 34323974) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 19 (дев’ятнадцять) грн. 30 коп.

6.          Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 18.12.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 3)

3- відповідачу - (22544, Вінницька область, ст. Липовець, вул. Привокзальна, 1а)