Рішення № 9000075, 10.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2009Справа №2-23/6260-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи», м. Київ

До відповідача Фізичної особи-підприємця Сулейманової Есми Сейтхалілівни, м. Сімферополь

про стягнення 7 429,98 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Божко О.М., представ. за доруч. № 38/20с-243 від 16.11.2009 р.

Від відповідача – Сулейманова Е.С., паспорт ЕТ 078468

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 423/552 від 03.07.2009 р. у сумі 7429,98 грн., а саме: 5666,50 грн. основного боргу; 85,00 грн. збитків, пов’язаних з інфляцією; 475,55 грн. пені; 69,63 грн. 3% річних; 1133,30 грн. штрафних санкцій; також просить стягнути з відповідача судові витрати: 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.12.2009 р. позовна заява прийнята до розгляду і порушено провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти позову не заперечував, позовні вимоги визнав в повному обсязі, відзив на позов не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд

Встановив :

03.07.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи» (постачальник) та Фізична особа-підприємець Сулейманова Есма Сейтхалілівна (покупець) уклали договір поставки №423/552, відповідно до п. 1.1. якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника чи шляхом внесення грошових коштів до каси постачальника. Підставами для сплати продукції, отриманої покупцем за договором, є видаткова накладна, ТТН форми № 1-ТН/алкогольні напої/, чи договір.

Покупець бере на себе зобов’язання оплачувати кожну партію продукції, яку він набуває за договором, не пізніше 7-ми календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 11533,56 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-52-003136 від 03.08.2009 р. на суму 7370,76 грн. та №РН-52-003137 від 03.08.2009 р. на суму 4162,80 грн. Відповідачем, як виконання зобов’язань за договором, було сплачено 2100,00 грн. (фіскальні чеки № 5613 від 18.08.2009 р., № 5708 від 19.08.2009 р., № 5874 від 21.08.2009 р., № 6042 від 22.08.2009 р.). Відповідачем було повернено невикористаний товар на суму 3567,06 грн. 23.10.2009 р. відповідачем було сплачено 200,00 грн. основної заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, остаточний борг фізичної особи-підприємця Сулейманової Е.С. перед ТОВ «Універсальні дистриб’юторські системи» за договором поставки №423/552 від 03.07.2009 р. склав 5666,50 грн., що підтверджено матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає стягненню.

Пунктом 3.3. договору передбачено відповідальність відповідача в разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених договором, у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочення. Якщо прострочення оплати складає більше 30 календарних днів, покупець повинен сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості товару, оплата якого прострочена.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 475,55 грн. та штраф у розмірі 1133,30 грн. згідно розрахунку, які розраховані вірно та підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем у розрахунку інфляційні витрати у розмірі 85,00 грн. та 3% річних у розмірі 69,63 грн. є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Згідно п. 3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997 р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін – за згодою цього представника.

За згодою представників позивача та відповідача в судовому засіданні 10.12.2009 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.12.2009 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сулейманової Есми Сейтхалілівни (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Братська, 10, ідентиф. код 2478118126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи» (юр. адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, 103, літера «А»; пошт. адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; п/р 2600916412 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 300335, ідентиф. код 36411407) 5666,50 грн. основного боргу; 85,00 грн. збитків, пов’язаних з інфляцією; 475,55 грн. пені; 69,63 грн. 3% річних; 1133,30 грн. штрафних санкцій; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.