Рішення № 9000018, 24.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2009Справа №2-1/5982-2009 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (95000, АДРЕСА_1),

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_3, (95000, АДРЕСА_2),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),

про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача - не зявився, повідомлений належним чином,

від відповідача - не зявився, повідомлений належним чином,

від третьої особи - не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до підприємця ОСОБА_3 про визнання дійсним укладеного 02.09.2009р. договору купівлі-продажу магазину літер «А» загальною площею 44,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3, визнання права власності на магазин літер «А» загальною площею 44,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3. Також, позивач просить зобовязати КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на вищевказаний обєкт.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника за наявними матеріалами.

КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», також направило клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами.

Приймаючі до уваги наявність заявлених позовних вимог до КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» щодо зобовязання провести державну реєстрацію права власності, суд вважає за необхідне виключити реєструючий орган зі складу третіх осіб та залучити його до участі у справі іншим відповідачем у порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу.

Розглянувши матеріали справи, дослідив надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В :

02.09.2009р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого відповідач продав, а позивач купив магазин літер «А» загальною площею 44,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_3

Відповідно до пункту 1 договору, продавець передає у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти обєкт та сплатити за нього грошову вартість обумовлену сторонами.

Право власності на обєкт виникає у покупця після підписання сторонами акту прийому передачі, (пункт 3 договору).

Також, у зазначеному пункті сторони обумовили, що продавець зобовязується протягом місяця підготувати усі необхідні документи для нотаріального оформлення правочину.

Як свідчать матеріали справи, 02.09.2009р. позивачем у повному обсязі здійснено оплату придбаного обєкту нерухомості, (аркуш справи 14).

02.09.2009р. між сторонами у справі підписаний акт прийому-передачі спірного майна.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 638, 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Аналіз змісту укладеного 02.09.2009р. договору купівлі-продажу нерухомого майна свідчить про досягнення сторонами погодження по всім істотним умовам, як з необхідних для даного виду договору, що передбачені главою 54 ЦК України. Зокрема, сторонами досягнуто згоди щодо предмету, ціни, порядку оплати та передачі майна, прав та обовязків, відповідальності сторін тощо.

Невиконання відповідача своїх зобовязань за договором частині підготовки необхідних документів для нотаріального посвідчення договору, дає суду підстави для висновку про ухилення відповідача від такого посвідчення договору, а тому заявлений позов в частині визнання дійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2009р. підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання права власності на придбане за договором майно, також, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частинами 3-4 статті 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В свою чергу, згідно п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №671, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Таким чином, неправомірна відмова однієї із сторін правочину від його нотаріального посвідчення, навіть за умови визнання такого правочину дійсним у судовому порядку, перешкоджає іншій стороні правочину (набувачу) набути право власності та, таким чином, не визнає його право на це майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК Українки власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України, частиною 2 ст.20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема це визнання наявності права.

Оскільки підприємець ОСОБА_3 не визнає право власності підприємця ОСОБА_2 на нерухоме майно, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав останнього у судовому порядку шляхом визнання такого права.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності юридичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України підлягає обовязковій державній реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових на нерухоме майно та їх обмежень (абзац 2 ст.2 Закону).

Обовязок щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно пунктом 5 Прикінцевих положень вказаного Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав і формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру покладено саме на бюро технічної інвентаризації, що тягне задоволення позову також і в частині зобовязання відповідача зареєструвати право власності позивача, яке визнане судовим рішенням.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Виключити зі складу третіх осіб Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації».

Залучити до участі у справі іншим відповідачем Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11).

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу магазину літер «А» загальною площею 44,0 кв.м., що розташований по вул. Київська, 163 В у м. Сімферополі, укладений 02.09.2009р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, дійсним.

Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, (95000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на магазин літер «А» загальною площею 44,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_3

Зобовязати Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95000, АР Крим м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 03347537) провести за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, (95000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державну реєстрацію права власності на магазин літер «А» загальною площею 44,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_3

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.