Рішення № 8999998, 14.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2009Справа №2-29/5607-2009 За позовом – Підприємства профспілки «Дитячий санаторно – оздоровчий центр «Маяк» всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» (97493, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, буд. 107, код ЄДРПО України 35236736).

До відповідача – Фізичної особи – підприємця Васильєва Сергія Ілліча (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської, буд. 6, кв. 47, Ідентифікаційний код 3181719653).

Про розірвання договору та стягнення 5000,00 рн.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Наумов О. К., довіреність б/н від 01.09.2009р., ю/к.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Підприємство профспілки «Дитячий санаторно – оздоровчий центр «Маяк» всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Васильєва Сергія Ілліча про розірвання договору №69 від 01 березня 2009р. укладеного між Підприємством профспілки «Дитячий санаторно – оздоровчий центр «Маяк» всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» і Фізичною особою – підприємцем Васильєвим С.І. та стягнення боргу в сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує свої зобов’язання по договору про надання послуг.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

встановив:

01.03.2009р. між підприємством профспілки «Дитячий санаторно – оздоровчий центр «Маяк» всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» (замовник) та Фізичною особою – підприємцем Васильєвим С.І. (виконавець), укладений договір (а.с. 11-12).

Відповідно до п. 1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання консультаційних робіт по інвентаризації відходів на підставі всього комплексу наявної інформації, заповнення відповідної норми реєстрової карти, складання паспортів відходів та затвердження цих документів у відповідних органах державної влади.

Пунктом 2 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний виконати роботи, обумовлені у договорі.

Замовник зобов'язаний надати весь комплекс наявної інформації, включаючи матеріали первинної облікової документації, дані прибутково-видаткових документів, дані спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Якщо обсяг або складність робіт передбачає більший термін виконання робіт, це обумовлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3 договору сторони передбачили, що вартість робіт залежить від об'єму роботи та визначається додатком №1. Виконавець на підставі даних, отриманих від замовника, зобов'язаний визначити вартість робіт, які він планує виконати, та надати замовнику рахунок на свої послуги. Замовник, після отримання акту виконаних робот, повинен оплатити у повному обсязі всю суму робіт. Сума робіт за домовленістю між виконавцем та замовником складає 10170,00 грн.

Суд встановив, що платіжним дорученням № 297 від 05.05.2009р. позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 5000 грн. (а.с. 15).

Позивач посилається на те, що відповідач не виконав за договором не яких робіт та не ініціював продовження строку дії договору.

Суд встановив, що позивач спрямував на адресу відповідача повідомлення про необхідність з'явитися до ПП ДСОЦ «Маяк» щодо розірвання договору, а також повернення авансу у суми 5000 грн. Однак на час розгляду справи договір не розірваний та кошти відповідачем не повернуті.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 32 ГПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд встановив, що відповідач не приступив до виконання вказаного вище договору, у зв’язку з чим, виконання зобов'язання відповідачем втратило інтерес для позивача.

За викладених обставин, враховуючи те, що відповідач не представив суду належних доказів, які спростовують доводи позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 49, ст.82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір №69 від 01 березня 2009р., укладений між Підприємством профспілки «Дитячий санаторно – оздоровчий центр «Маяк» всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» та Фізичною особою – підприємцем Васильєвим Сергієм Іллічем.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Васильєва Сергія Ілліча (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської, буд. 6, кв. 47, ідентифікаційний код 3181719653) на користь Підприємства профспілки «Дитячий санаторно – оздоровчий центр «Маяк» всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» (97493, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, буд. 107, код ЄДРПО України 35236736) заборгованість в сумі 5000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.