Рішення № 89997077, 05.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року справа №320/4117/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, третя особа - ТОВ "Фінансова Компанія "Прайм Альянс", про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, третя особа - ТОВ "Фінансова Компанія "Прайм Альянс", в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича від 12 березня 2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61516557 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛПРОМРУКАВ», як заробітна плата ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок № НОМЕР_2 , IВАN НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Позивач вважає, що внесенням оскаржуваної постанови відповідач порушив його право на вільне володіння, користування та розпорядження грошовими коштами на банківському рахунку, який по суті є зарплатним та має особливий статус використання. Крім того, оскаржувана постанова прийнята відповідачем із порушеннями процедури, а також без достатніх правових підстав, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, на подання відзиву проти позову не скористався.

До суду від третьої особи жодних заяв, клопотання чи пояснень по суті позову не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є боржником на підставі виконавчого напису № 519 від 05.02.2020 року, що видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., про звернення стягнення з мене на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Прайм Альянс» заборгованості за Кредитним договором № МФ-2551700001451 від 27.10.2017 року у розмірі 24734.00грн. ( двадцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні 00 копійок) та сплачені витрати за вчинення виконавчого напису у розмірі 400,00грн..

Стягнення боргу проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем.

12.03.2020 року приватним виконавцем Говоровим П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Позивачу не було відомо про відкриття виконавчого провадження № 61516557. Лише коли він не зміг отримати свою заробітну плату та звернувся з даним питанням до банківської установи, то дізнався про відкриття вищевказаного виконавчого провадження та стягнення коштів з його та на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в AT « РайфайзенБанк Аваль», МФО 380850 був накладений арешт на підставі постанови приватного виконавця Говорова П.В. про арешт коштів боржника від 12.03.2020р.

Позивач зазначає, що жодних постанов про відкриття виконавчого провадження №61516557 та про накладення арешту на кошти, майно боржника не надходило.

01.04.2020 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копій матеріалів виконавчого провадження № 61516557.

28.04.2020 року позивачем отримано копії матеріалів виконавчого провадження № 61516557, зокрема і оскаржувану постанову про арешт коштів боржника.

В позивача за місце роботи, ТОВ «БІЛПРОМРУКАВ», проводиться відрахування із заробітної плати у розмірі 20 % на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесену 06.04.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. при примусовому виконанні виконавчого напису № 519 від 05.02.2020 року. Отже на підставі вищевказаної постанови в позивача із заробітної плати утримується 20% на користь стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Прайм Альянс», а решту заробітної плати позивач повинен отримувати без обмежень.

Починаючи з березня 2020 року АТ « Райффайзен Банк Аваль» здійснює блокування будь-яких видаткових операцій із карткового рахунку № НОМЕР_2 та проводить лише операції із зарахування грошових коштів на вказаний рахунок.

Накладення арешту на спеціальний банківський рахунок суд вважає незаконним, з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Однак, відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати , яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітків.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст.115, ч.5 ст.97 КЗпП України, ст.22, ч.ч.1,6 ст.24,ч.3 ст.15 Закону України « Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Отже, накладення арешту на спеціальні рахунки боржника які призначені для виплати пенсії, заробітної плати грубо порушує конституційні права громадян.

Статтею 57 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача. В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати пенсії, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян. Вищевказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові ВГСУ, справа № 905/3472/15, 29.11.16.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю». Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»:

Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Стаття 28. Надсилання документів виконавчого провадження

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Стаття 68. Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1,2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

Отже, постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 12.03.2020 року про арешт коштів боржника позбавила боржника права на розпорядження заробітною платою, а саме її залишком після звернення стягнення, тобто відповідачем фактично звернено стягнення на 100 відсотків заробітної плати позивача, що суперечить чинному законодавству.

До того ж, позивач зазначає, що має на утриманні непрацездатну матір - ОСОБА_2 , 1954 р. н., яка потребує матеріальної допомоги, оскільки її мінімальної пенсії не вистачає на харчування, лікування та оплату комунальних послуг.

Суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, засновану на принципах Європейської конвенції з прав людини, що узгоджується із приписами ст. 19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тобто забезпечувати відповідні гарантії проти свавільного порушення прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб.

Позитивні зобов`язання сформульовані Європейським судом під час застосування окремих статей Конвенції, зміст яких визначає усталена судова практика ЄСПЛ.

Основною характеристикою позитивних зобов`язань держави виступає те, що по суті, вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше - вжити прийнятних (розумних) та належних засобів для захисту цих прав.

Розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії).

Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі Звежинський проти Польщі (заява № 34049/96).

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryalcbz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Щодо поновлення строку звернення до суду:

Оскаржувану Постанову про арешт коштів боржника від 12.03.2020 року винесену відповідачем при примусовому виконанні виконавчого напису № 519 від 05.02.2020 року, що видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., позивачем отримано 28.04.2020 року, що підтверджується копію супровідного листа від 24.04.2020 № 9985, копію конверту та роздруківкою ДП « Укрпошти» відстеження відправлення № 0820504466334.

Статтею 74 Закону України « Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби в судовому порядку.

Законом України « Про виконавче провадження» передбачено ряд виконавчих документів на підставі яких здійснюється примусове виконання рішень. Серед них є і виконавчі написи. Порядок оскарження рішень та дій виконавця врегульований статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка вказує на те, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Оскарження рішень та дій виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду. Аналогічні положення містяться і в ч.1 ст.287 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з приписом п.1.ч.2 ст.287 КАСУ позовну заяву може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений такий же строк й для оскарження рішень та дій виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАСУ, якщо строк для подання позову був пропущений з поважних причин, то суд може його поновити.

КАСУ не містить вичерпного переліку підстав, які відносяться до поважних і є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” із змінами, в Україні запроваджено карантин до 24 квітня 2020 року через сплатах у світі короновірусу.

В місті Біла Церква Київської області введено з 17.03.2020 року карантин, відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради « Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування розташованих у місті Біла Церква, з метою попередження розповсюдженню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID - 19» від 16 березня 2020 року за № 153.

17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненнюі поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)», відповідно до якого було внесено зміни у ч.2 ст.14-1 Закону України « Про торгово-промислові палати в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998,№13, ст.52), а саме: після слів «введення комендантської години» доповнено словами» карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України,». Тобто на державному рівні визначено віднесення карантину до форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8). Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Отже, враховуючи вищевикладене суд вважає, що строк позивачем пропущений з поважних причин.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були неправомірними, право позивача порушено, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп., тому суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо повного задоволення позовних вимог, присуджує позивачу понесених витрат з оплати судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича (посвідчення №0050 видане 20.06.2017 р. Міністерством юстиції України, місце роботи; вул. Соборна, 193, оф.7, м. Ірпінь, Київська обл., 08205) від 12 березня 2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61516557 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛПРОМРУКАВ», як заробітна плата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунок № НОМЕР_2 , IВАN НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича (посвідчення №0050 видане 20.06.2017 р. Міністерством юстиції України, місце роботи; вул. Соборна, 193, оф.7, м. Ірпінь, Київська обл., 08205) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.