Постанова № 8999105, 22.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/691

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          09 год.40 хв.           № 2а-12183/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовомСпеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

до Зактире акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплрцентраль"

простягнення заборгованості у розмірі 6683750,20грн.

за участю представників сторін:

відповідач, Мельник Е.О., відповідач, Гордієнко Ю.В., позивач, Бондаренко Ю.В., На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.12.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків з позовом до Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»про стягнення податкового боргу в розмірі 6683750,20 грн. та просила про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2009 р. по справі № 2а-12183/09/2670 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач –СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, вказує на те, що у відповідача існує податковий борг, який виник на підставі несплати ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»суми, яка визначена в податковому повідомленні –рішенні від 20.02.2006 р. № 0000761604/2 в розмірі 6683750,20 грн.

Відповідач - ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», проти позову заперечує з огляду на те, що відповідачем було оскаржене податкове повідомлення –рішення від 20.02.2006 р. № 0000761604/2 в судовому порядку і на даний час справа знаходиться на розгляді в Вищому адміністративному суді України. А також, відповідачем було подане клопотання про зупинення провадження у справі № 2а-12183/09/2670, яке не було задоволене судом під час судового розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «Дар теплоцентраль»(далі - ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ») взяте на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП), про що свідчить довідка від 23.01.2008 р. за № 12 .

На виконання вимог п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ»зареєстроване як платник податку на додану вартість в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 16.09.1997р. №100092670 (НБ №061613), присвоєний індивідуальний податковий номер платника ПДВ -216610226655.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (надалі - Закон України № 2181-ІІІ), активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Загальна сума податкового боргу ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ»станом на 21.09.2009р. становить 6 683 750,20 грн.

Щодо підстав виникнення податкового боргу, суд зазначає наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій зі склом оптичним марки БК-10 з Закритим акціонерним товариством Енергогенеруюча Компанія «ДАРТЕЦ» за період з 01.01.2003 р. по 31.03.2005 р. За результатами перевірки був складений акт від 23.08.2005 р. №464/16-4/21661022 (далі по тексту - Акт) та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000761604/2 від 20.02.2006р. щодо донарахування податку на додану вартість у розмірі 4 961 974,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2 480 987,00 грн.

При проведенні позапланової документальної перевірки ЗАТ «ЕК «ЕК «ДАРТЕЦ»було враховано, що ДПА у м Києві порушена кримінальна справа №70-256 за фактом умисного ухилення службовими особами ЗАТ "ЕК «ДАРТЕЦ " у 2003-2004 роках від сплати податків.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи №70-256, виробником придбаного Позивачем скла БК-110 являється «Ізюмський казенний приладобудівний завод». Виробництво скла БК-110 здійснювалось до 1995 року. На даний час заготовки є неліквідними і можуть вільно реалізовуватись. Постачальник скла оптичного для ЗАТ ЕК «ДАРТЕЦ»- ТОВ „Агроконтакт" не входить до списку реєстру покупців скла оптичного.

До перевірки, також, був долучений висновок товарознавчої експертизи «Ізюмського казенного приладобудівного заводу»від 06.08.2004р., згідно якого фактична вартість 1 кг скла оптичного марки БК-110 становить 13,50 грн. Тобто, облікова вартість І куб.см. скла становить 0,0421 грн. Це дає змогу зробити висновок про завищення ціни оптичного скла до його облікової вартості в 574 рази (ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ»придбавав скло оптичне за ціною 24,98 грн. за І куб.см.).

Не погоджуюсь з рішенням органу державної податкової служби, ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000761604/2 від 20.02.2006р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2008 р. по справі №7/181 позов ЗАТ ЕК «ДАРТЕЦ»задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009р. №22а-17649/06 - апеляційна скарга СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог ЗАТ "ЕК "ДАРТЕЦ" відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20.02.2006р. №0000761604/2, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 7 442 961,00 грн. (4 961 974,00 грн. - основний платіж та 2 480 °87,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) є узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає сплаті відповідно до вимог чинного законодавства.

Тобто, сума податкового зобов'язання на суму 7 442 961,00 грн. виникла у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції по справі №7/181 (№22а-17649/08 копія в матеріалах справи).

Законом України № 2181-ІІІ, передбачений порядок направлення платникам податків податкових вимог. Так, перша податкова вимога надсилається - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

У відповідності до п. 6.2.1. Закону України 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 1.3 Закону України 2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до Указу Президента від 04.03.1998р. №167/98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунками з бюджетами та державним цільовими фондами" (надалі - Указ) - податкова застава є способом забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості. Під податковою заборгованістю в Указі треба розуміти суми сплачених у встановлені терміни податків, зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів у бюджети і державні цільові фонди, пені, штрафів і інших санкцій, передбачених законодавством і застосовуваних у встановлених законом порядку за несвоєчасну сплату податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів у бюджети і державні цільові фонди, що підлягають стягненню в безперечному порядку. Законом № 2181-III встановлено, що податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Таким чином, нове визначення податкової застави надає йому більшої подібності із заставою як способом забезпечення зобов'язань.

Податкова застава не потребує письмового оформлення, і податковий орган тільки повідомляє платника податків про перебування всього його майна в заставі. Потрібно мати увазі, що відповідно до ст. 6 Указу вимоги органів державної податкової служби щодо майна і майнових прав, що перебувають у податковій заставі, мають переваги у разі, якщо на це ж майно і права не поширюються інші права, оформлені у встановленому законом порядку до виникнення податкової застави.

Відповідно до Порядку стягнення на рухоме майно може бути звернено не раніше трьох місяців з дня виникнення податкової застави, протягом яких платник податків має право користуватися і володіти майном, проте відчужувати його він може тільки за згодою податкового органу, яка може бути отримана і від податкового органу тільки за умови направлення виручки від реалізації майна на погашення заборгованості. Оскільки терміни реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, пов'язані з виникненням податкової заборгованості, необхідно мати на увазі, що терміни погашення податкового зобов'язання передбачені п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІП. Так, відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону, погоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у терміни, визначені п. 5.3 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІП у випадку, якщо платник податків не сплачує погоджену суму податку у встановлені терміни, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога, у якій також міститься і повідомлення про місцезнаходження майна платника податків у податковій заставі, направляється платнику не раніше першого робочого для після закінчення граничного терміну сплати відповідного податку. Таким чином, податкова застава виникає з моменту направлення платнику податків податкової вимоги. Відповідно до частини 6 пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІП податкова вимога, що розміщена з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважається не направленою платнику податків.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до абз. «б»пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІП друга податкова вимога надсилається - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, відповідно до вимог абз. «б»пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІП податковим керуючим було надіслано на адресу ЗАТ "ЕК "ДАРТЕЦ" другу податкову вимогу від 10.08.2009р. №2/44 на суму податкового боргу 6 683 750,20 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковим органом з урахуванням вимог чинного законодавства, було вчинено всі передбачені заходи щодо погашення податкового боргу, а саме направлено першу податкову вимогу від 06.07.2009р. №1/38 (вручено 09.07.09р.) на загальну суму 7 108 546,79 грн. (за основним платежем 4 961 974 грн., штрафні (фіксовані) санкції 2 480 987,00 грн.); направлено лист щодо надання переліку активів для опису в податкову заставу від 06.07.2009р. №7235/10/24-025; 16.07.2009р. податковим керуючим за фактичною адресою , складено акт відмови від надання активів для їх опису та реєстрації податкової застави; 17.07.2009р. зареєстровано податкову заставу в реєстрі обтяжень (активи платника податків на загальну суму 142170093,58грн., що відповідає двократному розміру податкового боргу); направлено другу податкову вимогу №2/44 відЮ.08.2009р. (вручено 12.08.09р.); направлено лист щодо виділення активів для продажу від 10.08.2009р. №9069/10/24-025; здійснено 25.08.09р. вихід на перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі; 28.08.09р. складено акт відмови від надання документів для проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі; 01.09.09р. запрошено на нараду с питання погашення податкового боргу голову правління ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ»Коляду Ю.І. ; прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу від 14.09.2009р. №6/24-022;          14.09.2009р. здійснено вихід на підприємство для перевірки стану збереження активів та для виділення активів для продажу в рахунок погашення податкового боргу (складено акт не допуску на територію підприємства). Станом на 22.12.2209 р. відповідачем податковий борг не сплачений. Стосовно розбіжностей щодо суми податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню від 20.02.2006р. №0000761604/2 - 7 442 961,00 грн. та сумою податкового боргу визначеного першою податковою вимогою від 06.07.2009р. №1/38 - 7 08 546,79 грн. та другою податковою вимогою від 10.08.2009р. №2/44 - 6 683 750,20 грн., суд зазначає наступне. Відповідно до п. 7.7 ст.7 Закону України №2181-ІІІ, яким визначено, що податковий борг сплачується попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, прядку календарної черговості його виникнення направлялись в погашення цього податкового боргу.

Норми п.п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181-ІІІ передбачають пріоритети погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Зазначена норма регулює порядок та черговість, встановлену для платників податку щодо погашення ними податкового боргу та сплати податкового зобов'язання у добровільному порядку або у разі стягнення відповідних сум - у примусовому порядку.

Так, п.7.7 ст.7 Закону України № 2181-ІІІ встановлює пріоритет, як для платника так і для податкового органу, а саме: податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань по відповідному податку, що означає, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу) спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати.

Судом встановлено, що ЗАТ «ЕК «ДАРТЕЦ» має податковий борг, у зв'язку з

узгодженням суми податкового зобов'язання, яке не сплачено у встановлені законодавством строки, та згідно облікової картки платника податку - має переплату, податковий орган зараховує таку переплату в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за №22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом –з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Як встановлюють п. 11 ст. 10 та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України; подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач при стягненні податкового боргу з відповідача діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про наявність податкового боргу у відповідача. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним податкового зобов’язання по податку на прибуток, податку на додану вартість та з податку на частину прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення з ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»в розмірі 6683750,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.           Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(02094, м. Київ, вул.. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022, р/р 26003312258 в ТОВ «Фортуна банк»МФО 300904) з будь-якого рахунку, що буде виявлено державним виконавцем під час виконання судового рішення податковий борг в розмірі 6683750,20 грн. (шість мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі сімсот п’ятдесят грн. 20 коп.) на р/р 35214001000696 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26088707. Стягувач Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків (03680, м. Київ, вул.. Лєваневського, 2).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.