Постанова № 8999037, 25.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 8/146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          14 год. 50 хв.           № 2а-3526/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом 1)          Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АКВ Гарант»

До1)          Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

Провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000752200/2 від 28.01.2009 р.

За участю представників сторін

від позивача: Томасевич Я.В. за дов. № 167-5/08 від 08.12.2008 р., Єршов Є.А. за дов. № 26-2/09 від 16.02.2009 р.

від відповідача: Мельник Р.В. за дов. № 70/10-021 від 29.09.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АВК Гарант»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000752200/2 від 28.01.2009 р.

          Представники позивача адміністративний позов підтримали, просили вимоги задовольнити, вважають, що сума податку на прибуток в розмірі 59117 грн. визначена у спірному податковому повідомленні-рішенні є безпідставною та застосована незаконно, адже підприємством позивача було подано до відповідача уточнюючі розрахунки за 9 місяців 2006 року та ІV квартал 2006 року з коригуванням суми податкових зобов’язань відповідно «+»59117 грн. та «-»72206 грн.

          Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає оскаржуване рішення обґрунтованим і прийнятим без порушення чинного законодавства, зазначає, що позивачем було безпідставно здійснено розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2006 рік з урахуванням податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку попереднього періоду (9 місяців 2006 року), адже відповідно до п. 1.5 Порядку № 146 податок на доходи (прибуток) за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Позовні вимоги заявлено про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000752200/2 від 28.01.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

          Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва на підприємстві позивача було проведено перевірку, за результатами якої складено Акт від 15.08.2008 р. № 58/22-025/22887185 «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Страхова компанія «АКВ Гарант»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2008 р.».

          В результаті перевірки були встановлені наступні порушення:

          - п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від страхової діяльності за 2006 рік на суму 59117 грн.;

          - п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг».

          Позивачем були подані заперечення та пояснення по акту перевірки, але вони не були взяті до уваги, натомість податковим органом абзац 1 викладено в такій редакції:

          п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від страхової діяльності за 2006 рік на суму 59117 грн. та податок на прибуток від страхової діяльності за 1 квартал 2007 року на суму 297455 грн. висновки акту перевірки будуть враховані при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

          Позивач не погоджуючись з позицією податкової інспекції, направило до контролюючого органу відповідну скаргу за вих. № 117-4/08 від 05.09.2008 р.

          Згідно рішення № 147/10/25-114 від 16.01.2008 р. про результати розгляду скарги ЗАТ «Страхова компанія «АКВ Гарант»від 18.11.2008 р. № 158-2/08 Державна податкова адміністрація у м. Києві частково задовольнила вимоги скаржника, скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі № 0000752200/0 від 27.08.2008 р. (№ 0000752200/1 від 21.11.2008 р.).

          Неузгодженою залишилась сума податку на прибуток в розмірі 59117 грн. та штрафні санкції в розмірі 29558 грн.

          В подальшому позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 28.01.2009 р. № 0000752200/2, де ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі рішення ДПА у м. Києві про розгляд скарги від 16.01.2009 р. № 147/10/25-114 встановлено порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з чим позивачу було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 88675 грн., у т.ч. основний платіж –59117 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –29558 грн.

Позивач не погодився з вимогами, що пред’явлені у рішенні податкової інспекції та вважає, його таким, що не відповідає чинному законодавству України, порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому звернувся до суду з позовом за їх захистом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується:

-          за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону;

-          за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Податковий орган вважає, що позивачем було порушено вимоги вищевказаної статті, в результаті чого останнім було занижено податок на прибуток від страхової діяльності за 2006 рік на суму 59117 грн., з такою позицією відповідача суд не погоджується, адже позивачем ще до перевірки були виявлені помилки у визначенні суми валових внесків, сплачених за договорами перестрахування з резидентами (стр. 02 Декларації страховика).

Відповідно до вимог п. 5.1. ст. 5 та п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач направив окремі уточнюючі розрахунки за 9 місяців 2006 року та ІV квартал 2006 року з коригуванням суми податкових зобов’язань відповідно «+»59117 грн. та «-»72206 грн.

Уточнюючий розрахунок є самостійною формою звітності, на підставі якої орган податкової служби вносить зміни у дані електронної бази податкової звітності (особовий рахунок платника податків).

Подання уточнюючих розрахунків за кожний період вимагають методичні рекомендації , які затверджено наказом N 766 від 11.12.2006 р. ДПА України (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової адміністрації України N 761 від 05.12.2008 р.).

Пунктом 5 Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України № 761 від 05.12.2008 р. визначено рекомендації щодо документальних невиїзних перевірок уточнених розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

Уточнений розрахунок подається за звітний податковий період, у якому виявлено помилки. Так, наприклад, якщо помилки виявлені у І кварталі, то уточнений розрахунок подається за І квартал, якщо помилки виявлені у II кварталі, то за півріччя, якщо у ІІІ, то за 3 квартали, якщо у IV, то за рік.

Позивачем було подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 9 місяців 2006 року (вх. № 164561 від 23.10.2006 р.) з наступними показниками:

- код ряд. 01 (сума валових внесків, одержаних платником або нарахованих на його користь за договорами страхування і перестрахування, у тому числі комісійних винагород цедента, отриманих від перестраховика) - 104 040 192 грн.;

-          код ряд. 02 (сума валових внесків, сплачена платником за договорами перестрахування з резидентами) - 98 595 442 грн.; - код ряд. 05 (скоригований оподатковуваний дохід від страхової діяльності) -5 444 750 грн.;

- код ряд. 06 (нарахована сума податку за ставкою 3 %) - 163 343 грн.

          Згідно з поданим позивачем до ДШ у Святошинському районі м. Києва уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 9 місяців 2006 р. (вх. № 2831 від 07.02.2008 р.):

-          код ряд. 02 (сума витрат зайво врахована в обчисленні валових витрат) становить - (-) 1 970 558 грн.;

-          код ряд. 04 (сума заниженого об'єкта оподаткування р. 1 - р. 2 - р.) становить -(+) і 970 558 грн.;

-          код ряд. 07 (сума недоплати, нарахована у зв'язку з виправленням помилки р. 4 х р. 5- р. 6 або р. 7.2 - р. 7.1) становить - (+) 59 117 грн.;

-          код ряд. 8 (сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки р. 7 х 0,05) - 2 956 грн.

ЗАТ «СК «АКВ Гарант»подано до ДШ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2006 р. (вх. № 237957 від 06.02.2007 р.) з наступними показниками:

- код ряд. 01 (сума валових внесків, одержаних платником або нарахованих на його користь за договорами страхування і перестрахування, у тому числі комісійних винагород цедента, отриманих від перестраховика) - 141 235 579 грн.;

-          код ряд. 02 (сума валових внесків, сплачена платником за договорами перестрахування з резидентами) -132 673 180 грн.; - код ряд. 05 (скоригований оподатковуваний дохід від страхової діяльності) -8 562 399 грн.;

- код ряд. 06 (нарахована сума податку за ставкою 3 %) - 256 872 грн.

Згідно з поданим позивачем до податкового органу уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням, самостійно виявленою помилкою за 2006 р. (вх. № 2829 від 07.02.2008 р.):

-          код ряд. 02 (сума витрат не врахована в обчисленні валових витрат) становить -(+) 2 406 858 грн.;

-          код ряд. 04 (сума заниженого об'єкта оподаткування р. 1 - р. 2 - р.) становить - (-)

2          406 858 грн.;

-          код ряд. 07 (сума недоплати, нарахована у зв'язку з виправленням помилки р. 4 х р. 5- р. 6 або р. 7.2 - р. 7.1) становить - (-) 72 206 грн.

В акті перевірки зазначено, що загальна сума валових внесків, оплачених за договорами перестрахування за 2006 рік, згідно з даними декларації страхової компанії складає 135 080 038 грн. (132 673 180 грн. + 2 406 858 грн.).

Згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 68.1.3 сума валових внесків, оплачених за договорами перестрахування за 2006 рік складає -133 109 480 грн.

Відповідно до декларації та уточнюючого розрахунку сума податку на прибуток за ставкою 3 % за 2006 рік становить -184 666 грн. (256 872 грн. - 72 206 грн.).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що сума податку за ставкою

3          % за 2006 рік становить - 243 783 грн. (256 872 грн. - 13 089 грн.).

Податкове зобов'язання ЗАТ «СК «АКВ Гарант»за 2006р. згідно з декларацією страхової компанії (код рядка 16) становить - 392 514 грн. було зменшено згідно з уточнюючим розрахунком на 72 206 грн. та становить - 320 308 грн.

          Зазначені суми були проведені в особовій картці платника податку з податку на прибуток.          

Кінцевий результат за 2006 рік на підставі бухгалтерських документів про перерахування коштів з розрахункового рахунку перестрахових платежів страховим компаніям та наданих декларацій за 2006 рік, уточнюючих розрахунків за 9 місяців 2006 року та за ІV квартал 2006 р. дорівнює від’ємному значенню податку на прибуток в цілому за рік «-»13089 грн.

Після подання уточнюючих розрахунків позивачем до бюджету згідно платіжного доручення № 122 від 12.02.2008 р. було сплачено податок в розмірі 100 000 грн.

Так, відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) станом на 29.05.2008 р. підтверджено довідкою ДПІ Святошинського району м. Києва за № 2827/10/24-037 від 29.05.2008 р.).

Крім того, з наданого до матеріалів справи листа від 06.02.2009 р. № 653/10/-19-132 вбачається, що Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва погоджується з наданими уточнюючими розрахунками податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок на загальну суму 98367 грн. та зазначила, що 12 лютого 2008 року на р/р 31110007700009 в КОР платника (КЕКД 11020700) надійшло платіжне доручення № 122 на суму 100000 грн., з призначенням відрахування податку на прибуток за рік 2007 р., без ПДВ, вказані кошти були зараховані, як погашення податкових зобов’язань згідно уточнюючих розрахунків.

Вищенаведене, дає підстави суду вважати, що податковий орган погодився з наданими ЗАТ «Страхова компанія «АКВ Гарант»уточнюючими розрахунками.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що сума 59117 грн. заниженого податку на прибуток, визначена податковою інспекцією є безпідставною, а прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного або іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0000752200/2 від 28.01.2009 р., належить задовольнити.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПостановиВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0000752200/2 від 28.01.2009 р.

3.          Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АКВ Гарант»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 18.12.2009 р.