Постанова № 8998863, 22.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

№ 2а-8984/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомПідприємство "Центр службово-прикладних видів спору" Київської міської організації Українського фізкультурно-спортивного товариства "Динамо"

до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.03.2009р. №000084/2311/0 Представники:

від позивачаМартиросян С.Г. , Каліуш О.В.

від відповідача Радутний О.С. (довіреність від 06.04.09р. №54) На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.11.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство «Центр службово-прикладних видів спорту»Київської міської організації Українського фізкультурно - спортивного товариства «Динамо»(далі ЦСПВС КМО УСТ «Динамо») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення №000084/2311/0 від 12.03.09р. з урахуванням рішень ДПА у м. Києві від 23.06.09р. №2319/10/25-114 та ДПА України від 17.07.09р. №6908/6/25-0115.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству, оскільки податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених первинних документів. За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого, на підставі п.п. «б»пп.. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200р. №2181-ІІІ винесене податкове повідомлення рішення №0000842311/0 від 12.03.09р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 26805,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Підприємства «Центр службово-прикладних видів спорту»КМО УСТ «Динамо»(код ЄДРПОУ 25592777) з питань правових відносин з ТОВ «Віпромторг»(код ЄДРПОУ 33935115) за період з 01.01.06р. по 01.01.08р., за результатами якої складено акт перевірки №2320/23-11/25592777 від 26.02.09р.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17870,00 грн., в т.ч. по періодах:

-листопад 2006 р. на суму 3453,33 грн.;

-лютий 2007 р. на суму 4013,00 грн.;

-березень 2007р. на суму 200,00 грн.;

-квітень 2007р. на суму 4331,33 грн.;

-травень 2007 р. на суму 2491,67 грн.;

-червень 2007р. на суму 3380,67 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення №0000842311/0 від 12.03.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем: податок на додану вартість в сумі 26805,00 грн., в тому числі: 17870,00 грн. основний платіж, 8935,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, скарги без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд з висновками, викладеними в акті перевірки не погоджується та бере до уваги наступне.

Підприємство «Центр службово-прикладних видів спорту»Київської міської організації Українського фізкультурно - спортивного товариства «Динамо»зареєстроване Залізничною районною державною адміністрацією у м. Києві. У звязку з проведеною адміністративно-територіальною реформою відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001р. №1652 «Про порядок утворення районних у м. Києві державних адміністрацій»підприємство перереєстроване Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією. Свідоцтво про державну реєстрацію від 08.04.1998р. №1073120000000 4306. Адреса місцезнаходження : 03049, м. Київ, вул. Курська, 4.

Як платник податків взяте на облік в податковому органі 16.04.1998р. за №33, в Державній податковій інспекції у Соломянському районі м. Києва взяте на облік 22.08.2003р. за №2635, та є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №36031434 від 28.04.1998р.

Як свідчать матеріали справи та встановлено актом перевірки, ЦСПВС КМО УСТ «Динамо» мало взаємовідносини з ТОВ «Віпромторг»(код ЄДРПОУ 33935115).

Згідно договорів про виконання робіт, ТОВ «Віпромторг»(виконавець) зобовязується виконати роботи, а ЦСПВС КМО УСТ «Динамо»(замовник) їх прийняти та оплатити шляхом перерахування грошових коштів на пртязі трьох місяців, згідно рахунків фактури на рахунок виконавця.

На виконання умов договору ТОВ «Віпромторг»виконало роботи, а ЦСПВС КМО УСТ «Динамо»прийняло їх, оплатило та отримало податкові накладні на загальну суму 107220,00 грн. (в т.ч. ПДВ 17689,67 грн.), які включило до реєстрів отриманих податкових накладних в відповідних періодах, залежно від дати отримання цих накладних.

Суми ПДВ включені до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з податку на додану вартість у відповідні періоди.

Про виконання таких робіт сторони договору склали двосторонні акти приймання виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт здійснення оплати вартості виконаних робіт підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень, з відміткою банку про перерахування вказаних коштів .

Як свідчать обставини справи, підставою для визначення спірного податкового зобовязання за результатами невиїзної документальної перевірки від 26.02.2009р. було те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2008р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Віпромторг», третя особа ДПА у м. Києві про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства статут ТОВ «Віпромторг» визнаний недійсним з часу реєстрації з 7 лютого 2006 року, а реєстрація ТОВ «Віпромторг»в якості платника податку на додану вартість визнана недійсною з моменту внесення підприємства в реєстр платників ПДВ з 27.02.2006 року.

На підставі даного судового рішення від 25.07.2008р. комісією ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Віпромторг», який затверджено 26.12.2008 року.

Податковим органом зроблений висновок про те, що податкові накладні, складені від імені ТОВ «Віпромторг»не мають жодної юридичної сили, а отже позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 17870,00 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що викладене вище є єдиною підставою для здійснення відповідачем висновку про порушення позивачем законодавства про оподаткування, жодних інших порушень податкового законодавства перевіряючими в акті перевірки не встановлені.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, з огляду на таке.

Так, договори про виконання робіт, а також первинні документи не визнавалися недійсними в судовому порядку, про що не заперечує відповідач.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст.7 зазначеного Закону , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що обставини справи повністю підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Так, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії:

-договір про виконання робіт № 10/11-1 від 10.11.2006 року, додаток №1 до договору про погодження договірної ціни на проведення робіт, акт здачі приймання виконаних робіт від 23.11.2006 року, платіжне доручення №259 від 14.12.2006 року, платіжне доручення №9 від 15.01.2007 року, платіжне доручення №34 від 12.02.2007 року, рахунок-фактура №СФ-12/12/06 від 12.12.2006 року, рахунок фактура №СФ 15/01/7 від 12.01.2007 року, рахунок-фактура №СФ-01/02/07 від 01.02.2007 року та податкова накладна №23/11/06 від 23.11.2006 року;

-договір про виконання робіт №01/02/07 від 01.02.2007 року, додаток №1 до договору про погодження договірної ціни на проведення робіт, акт здачі-приймання виконаних робіт від 07.02.2007 року, податкова накладна №07/02/07 від 07.02.2007 року, рахунок-фактура №СФ-07/02/07 від 07.02.2007 року та платіжне доручення №35 від 12.02.2007 року;

-договір про виконання робіт № 14/02/07 від 14.02.2007 року, додаток №1 до договору про погодження договірної ціни на проведення робіт, акт здачі приймання виконаних робіт від 26.02.2007 року, податкова накладна №26/02/07 від 26.02.2007 року, рахунок-фактура №СФ-26/02/07 від 26.02.2007 року та платіжне доручення №54 від 06.03.2007 року;

-договір про виконання робіт № 20/03/07 від 20.03.2007 року, додаток №1 до договору про погодження договірної ціни на проведення робіт, акт здачі приймання виконаних робіт від 30.03.2007 року, податкова накладна №30/03/07 від 30.03.2007 року, рахунок-фактура №СФ-30/03/07 від 30.03.2007 року та платіжне доручення №74 від 04.04.2007 року;

-договір про виконання робіт № 18/06/07 від 18.06.2007 року, додаток №1 до договору про погодження договірної ціни на проведення робіт, акт здачі приймання виконаних робіт від 27.06.2007 року, податкова накладна №27/06/07 від 27.06.2007 року, рахунок-фактура №СФ-06/07/07 від 06.07.2007 року та платіжне доручення №148 від 09.07.2007 року;

-договір про виконання робіт № 20/06/07 від 20.06.2007 року, додаток №1 до договору про погодження договірної ціни на проведення робіт, акт здачі приймання виконаних робіт від 25.06.2007 року, податкова накладна №25/06/07 від 25.06.2007 року, рахунок-фактура №СФ-26/06/07 від 26.06.2007 року та платіжне доручення №136 від 26.06.2007 року.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п. 7.4.5 Закону).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

В даному випадку, видані та зазначені вище податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми, чого не заперечує представник відповідача.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п. 7.2.4).

Відповідно до ч.1 с.91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

В силу ч.1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як свідчать обставини справи, на момент вчинення та виконання договорів про виконання робіт, ТОВ «Віпромторг»перебувало в Єдиному державному реєстрі та було платником ПДВ на підставі свідоцтва №37116722 від 27.02.06р.

Ліквідація вказаного Товариства та анулювання свідоцтва платника ПДВ, що мало місце після укладання та виконання господарських операцій, не може бути підставою для визнання недійсними вчинених цим Товариством з іншими субєктами господарювання юридично значимих дій, як і не може бути доказом втрати контрагентом платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарських операцій операції з ТОВ “Віпромторг”, фактична сплата позивачем ПДВ в ціні робіт, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який на момент господарських взаємовідносин знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит в сумі 17870,00 грн.

Як вже було зазначено вище, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні, що підтверджуться позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України (постанова від 13.01.2009р.)

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено та не відображено в акті перевірки, що зазначені господарські операції є фіктивними чи то безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку на виконання робіт до складу валових витрат в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення. За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Підприємства «Центр службово-прикладних видів спорту»Київської міської організації Українського фізкультурно - спортивного товариства «Динамо»про скасування податкового повідомлення - рішення №000842311/0 від 12.03.2009р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення рішення №0000842311/3 від 03.08.2009р. ДПІ у Соломянському районі м. Києва.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Григорович П.О.