Постанова № 8997060, 17.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17.12.2009 р. № 2а- 40905/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Русецький І.В.,

за участі :

представника позивача - Литвин Г.В.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості

до громадянина ОСОБА_2

про повернення допомоги по безробіттю , -

в с т а н о в и в :

Позивач, Фонд загальнообов"язкового соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив в примусовому порядку стягнути з гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на свою користь, незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3.549 грн. 39 коп. В обґрунтування заявлених вимог указував, що відповідач отримав грошову допомогу по безробіттю в порушення вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки в період отримання цієї допомоги працював за договором підряду у ТОВ НПБК "Рампа", тобто не мав права на отримання цієї грошової допомоги. Про факт роботи за договором підряду відповідач Зміївський районний центр зайнятості не повідомляв. Також зазначав, що в результаті проведення Зміївським РЦЗ процедури з'ясування обставин отримання відповідачем грошової допомоги відповідно до п.6 і п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (затверджений постановою КМУ від 20.03.2006р. №357) було встановлено, що відповідач на час отримання допомоги хоча і обліковувався як безробітний, але насправді належав до категорії зайнятих осіб. У разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідач добровільно отриманої грошової допомоги не повернув. Посилаючись на вказані обставини позивач вважав, що зазначена сума підлягає стягненню в судовому порядку. В судовому засіданні представник позивача підтримавши вимоги і доводи заявленого позову, просив про його задоволення.

Відповідач, громадянин ОСОБА_2 до судового засідання не прибув, заперечень на даний адміністративний позов не надав, до судового засідання свого уповноваженого представника не направив, судові повістки, які надсилались судом за адресою: АДРЕСА_1, повернуті установою поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, то справа підлягає вирішенню на підставі наявних в ній доказів, позаяк з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які унормовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судовим розглядом наказом Зміївського районного центру зайнятості від 17.01.2008р. № НТО80117 відповідачу, гр.ОСОБА_2 було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Виплата допомоги була розпочата 17.01.2008р. Матеріалами справи доведено, що відповідач отримав від Зміївського РЦЗ коштів на суму 2.999,03грн., а також Зміївським РЦЗ була оплачена вартість навчання відповідача в Міжнародному Соломоновому університеті в розмірі 550,36грн.

Отже, в даному випадку правовідносини з приводу загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття склались між Зміївським районним центром зайнятості і відповідачем, гр.ОСОБА_2

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Зміївським районним центром зайнятості була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр.ОСОБА_2, результати якої оформлені актом від 18.12.2008р. №535. У висновках означеного акту вказано: направити до Харківського МРЦЗ лист з проханням провести перевірку даних безпосередньо у роботодавця про отримання інформації про доходи ОСОБА_2 на підприємстві філія ТОВ НПБК "Рампа" (код 06960190) у період перебування його на обліку як безробітного. На запит Зміївського РЦЗ від 25.02.2009р. №42 Харківським МРЦЗ відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009р. за №232/16248; далі за текстом - Порядок) було проведено розслідування та складено акт від 12.05.2009р. №118. Цим актом зазначено, що гр.ОСОБА_2 працював в "НПБК "Рампа" згідно договору підряду в січні 2008р. (з 03.01.2008р. по 31.01.2008р.). Заробітна плата склала 670грн. 00коп. (шістсот сімдесят грн. 00 коп.).

З посиланням на акт перевірки Харківського МРЦЗ від 12.05.2009р. №118, а також на ст.12 та ст.35 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Зміївським РЦЗ 09.06.2009р. було видано наказ №9 про вжиття заходів з повернення відповідачем, гр.ОСОБА_2 коштів в сумі 3.549,39коп., одержаних як допомога по безробіттю, витрати на навчання тощо. Повідомленням про вручення №589450 підтверджено, що даний наказ отримано відповідачем.

Доказів повідомлення Зміївського РЦЗ про роботу в ТОВ "НПБК "Рампа", доказів недостовірності цих відомостей, доказів повернення отриманої від Зміївського РЦЗ суми грошової допомоги по безробіттю та вартості навчання відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів.

Отже, відповідач допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Разом з тим, суд відзначає, що указане порушення було вчинено відповідачем у правовідносинах, учасником яких є Зміївський РЦЗ.

Харківський обласний центр зайнятості як окремий суб'єкт права зі статусом юридичної особи жодного відношення до спірних правовідносин не має, позаяк і прийняття рішення про надання статусу безробітного та виплату допомоги, і здійснення виплат допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2, і винесення наказу про повернення коштів витрачених на оплату грошової допомоги по безробіттю в сумі 3549 грн. 39 коп. здійснювалось Зміївським районним центром зайнятості у Харківській області.

З Положення про Зміївський районний центр зайнятості випливає, що центр - є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості, завданням якого є направлення громадян, які визнані безробітними в учбові заклади на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації з виплатою їм стипендії в період навчання, зокрема здійснення призначень і виплат допомоги по безробіттю. На вимогу суду позивачем було надано документ про юридичний статус Зміївського РЦЗ, а саме: свідоцтво серії А01 №111144, де вказано, що Зміївський РЦЗ є юридичною особою.

З дослідженого судом п.3 наказу Зміївського РЦЗ №9 від 09.06.2009р. слідує, що в разі неповернення відповідачем, гр.ОСОБА_2 отриманої грошової допомоги добровільно звернутись до суду має саме Зміївський РЦЗ. Аналогічного наказу щодо Харківського обласного центру зайнятості позивачем до суду не подано.

З наведеного слідує, що позивач не здійснював контролю за обгрунтованістю виплати грошової допомоги по безробіттю на адресу відповідача, гр.ОСОБА_2, відповідних виплат на адресу відповідача не проводив, рішення про повернення отриманих відповідачем сум грошової допомоги по безробіттю не приймав, а отже права на стягнення виплачених відповідачу коштів на свою користь не набув.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для стягнення спірної суми на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості, оскільки у спірних правовідносинах виплата грошової допомоги по безробіттю здійснювалась Зміївським районним центром зайнятості як окремим самостійним суб'єктом права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В ході судового розгляду позивач належними та допустимими доказами не обґрунтував правомірності своєї вимоги щодо відшкодування на користь Харківського обласного центру зайнятості витрат, здійснених Зміївським РЦЗ на виплату грошової допомоги по безробіттю відповідачу, гр.ОСОБА_2, а також оплати за його навчання в загальному розмірі 3549 грн. 39 коп..

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на відсутності правових підстав для поширення приписів Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. №357) на спірні правовідносини. До такого висновку слід дійти, бо постанова КМУ №357 від 20.03.2006р. була видана відповідно до статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", тобто відповідно до норми закону, який за правилами Бюджетного кодексу України діє на протязі бюджетного року - періоду часу з 01 січня по 31 грудня кожного року.

Відповідно до статті 107 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" строк дії постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. №357 "Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття" було продовжено на 2007р. згідно з постановою КМУ від 31.01.2008р. №98.

Ані норми постанови КМУ від 20.03.2006р. №357, ані норми постанови КМУ від 31.01.2008р. №98 не містять жодних положень про продовження дії цих актів законодавства на 2008 рік.

Звідси слідує, що підстав для розповсюдження дії перелічених постанов на спірні правовідносини не має, адже спірні правовідносини склались з 17.01.2008р. - дати призначення та виплати відповідачу грошової допомоги по безробіттю.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав задоволення позову Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 12, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до громадянина ОСОБА_2 про повернення допомоги по безробіттю залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22.12.2009р.

Суддя Сліденко А.В.