Постанова № 8996718, 08.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.12.2009 р.                                                                                 № 2-а- 41865/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача –Балон І.Д., діє за дорученням від 01.10.09

представника відповідача –Поярко І.В., діє за дорученням № 7561/09/10-035

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-плюс"

до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просив суд визнати податкові повідомлення-рішення № 0000171504/0 від 19.05.09, № 0000171504/1 від 10.07.09, № 0000171504/2 від 07.08.09, № 0000171504/3 від 21.09.09 недійсними з моменту їх винесення, як складені з грубим порушенням діючого законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова прийняті з порушенням законодавства. ДПІ у Московському районі міста Харкова визнано нікчемними угоди, укладені позивачем з ПП «Терано». Однак, вказані угоди були укладені в письмовій формі, сторонами досягнуто домовленості по всім суттєвим умовам договорів, договори виконанні сторонами в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства.

          Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Альпстрой-плюс» (а.с. 45-49)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення від 19.05.2009р. № 0000171504/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснено донарахування ТОВ «Альпстрой-плюс» податку на додану вартість на загальну суму 24449,44 грн. (основний платіж – 16697,17 грн., штраф – 7752,27 грн.). (а.с. 12)

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказане податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ у Московському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення у зв’язку з чим ДПІ у Московському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення – рішення від 10.06.2009р. № 0000171504/1 (а.с. 213), від 07.08.2009р. № 0000171504/2 (а.с. 235), від 21.09.09 № 0000171504/3 (а.с. 238б) з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідження судом акту перевірки № 2415/15-407/33289524 від 12.05.09 показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірних податкових повідомлень – рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Альпстрой-плюс» і ПП «Терано» (а.с. 45-49)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення – рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Альпстрой-плюс» (замовник) та ПП «Терано» (підрядник) було укладено Договір підряду № 3/11-2 від 03.11.08, предметом якого було виконання робіт за адресою: вул. Перемоги, 19, м. Ворожба, Сумська обл., а саме ремонт штукатурки окремими місцями площею 121 кв.м., герметизація міжпанельних стиків в кількості 257 м. (а.с. 173-174) Вартість робіт за вказаним договором узгоджувалася сторонами шляхом підписання договірної ціни. (а.с. 175-177) Відповідно до копій актів приймання виконаних робіт за грудень 2008 року роботи, передбачені в кошторисі були виконані підрядником та прийняті замовником. (а.с. 178-181)

В судовому засіданні встановлено, що замовлені позивачем у ПП «Терано» роботи були попередньо замовлені ДП «Ахтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву у ТОВ «Альпстрой-плюс», відповідно до договору підряду № 3/11-2008 від 03.11.08, предметом якого було виконання робіт за адресою: вул. Перемоги, 19, м. Ворожба, Сумська обл., а саме ремонт штукатурки окремими місцями, герметизація зовнішніх швів, ремонт та очищення силосів та зернопроводів. (а.с. 50-51)

З досліджених в судовому засіданні актів виконаних робіт, підписаних між ДП «Ахтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву та ТОВ «Альпстрой-плюс», встановлено, що роботи, виконані ПП «Терано» відображені в подальшому в актах виконаних робіт на виконання договору підряду, укладеного між ДП «Ахтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву та ТОВ «Альпстрой-плюс». (а.с. 52-54)

Відповідно до виписки з розрахункового рахунку ТОВ «Альпстрой-плюс» за 25.12.08 позивачем було здійснено перерахування повної вартості виконаних підрядних робіт за договором № 3/11-2 від 03.11.08 ПП «Терано». (а.с. 95, 197)

Позивачем було отримано від ПП «Терано» податкову накладну № 14120801 від 14.12.08, де зазначено сума сплаченого ПДВ в розмірі 4321,17 грн. (а.с. 86)

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Альпстрой-плюс» (замовник) та ПП «Терано» (підрядник) було укладено Договір підряду № 12/11-1 від 12.11.08, предметом якого було виконання робіт з підготовки поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних складів за адресою: пр. Леніна, 9 – Торговий центр, загальною площею 72 кв.м.; підготовка поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних складів за адресою: вул. О. Яроша - торговельний центр загальною площею 400,4 кв.м; підготовка поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних складів за адресою: пров. Власівський, 3 – продуктовий магазин загальною площею 238 кв.м.; підготовка поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних складів в Будинку юнатів на території Харківського зоопарку загальною площею 150 кв.м.; підготовка поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних складів за адресою: вул. Ростовська, 20, м. Чугуїв, Харківська обл., загальною площею 73 кв.м.; підготовка поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних складів на території авторинку «Лоск» павільйон № 2 загальною площею 260,7 кв.м. (а.с. 182-183) Вартість робіт за вказаним договором узгоджувалася сторонами шляхом підписання договірної ціни. (а.с. 184-186) Відповідно до копії акту приймання виконаних робіт за грудень 2008 року роботи, передбачені в кошторисі були виконані підрядником та прийняті замовником. (а.с. 72-74)

В судовому засіданні встановлено, що замовлені позивачем у ПП «Терано» роботи були попередньо замовлені КП «Харківспецпром» у ТОВ «Альпстрой-плюс», відповідно до договорів підряду № 10/11 від 10.11.08, № 12/11 від 12.11.08. (а.с. 60-69)

З досліджених в судовому засіданні актів виконаних робіт, підписаних між КП «Харківспецпром» та ТОВ «Альпстрой-плюс», встановлено, що роботи, виконані ПП «Терано» відображені в подальшому в актах виконаних робіт на виконання договорів підряду, укладених між КП «Харківспецпром» та ТОВ «Альпстрой-плюс». (а.с. 60-69)

Судом встановлено, що відповідно до виписки з розрахункового рахунку ТОВ «Альпстрой-плюс» позивачем було здійснено перерахування повної вартості виконаних підрядних робіт за договором № 12/11-1 від 12.11.08 ПП «Терано». (а.с. 199, 201)

Позивачем було отримано від ПП «Терано» податкову накладну № 14120802 від 14.12.08, де зазначено сума сплаченого ПДВ в розмірі 6412,83 грн. (а.с. 88)

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Альпстрой-плюс» (замовник) та ПП «Терано» (підрядник) було укладено Договір підряду № 12/12-1 від 12.12.08, предметом якого було виконання робіт з підготовки поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних составів на покрівлях с. Герсеванівське Лозівського району Харківської області загальною площею 460 кв.м., підготовка поверхні металоконструкцій під нанесення вогнезахисних составів в спортзалі школи за адресою: с. Октябрь, Сахновщанського району Харківської області. (а.с. 190-191) Вартість робіт за вказаним договором узгоджувалася сторонами шляхом підписання договірної ціни. (а.с. 192-193) Відповідно до копії акту приймання виконаних робіт за січень 2009 року роботи, передбачені в кошторисі були виконані підрядником та прийняті замовником. (а.с. 194-196)

В судовому засіданні встановлено, що замовлені позивачем у ПП «Терано» роботи були попередньо замовлені КП «Харківспецпром» у ТОВ «Альпстрой-плюс», відповідно до договору підряду № 12/12 від 12.12.08. (а.с. 55-56)

З досліджених в судовому засіданні актів виконаних робіт, підписаних між КП «Харківспецпром» та ТОВ «Альпстрой-плюс», встановлено, що роботи, виконані ПП «Терано» відображені в подальшому в акті виконаних робіт на виконання договору підряду, укладеного між КП «Харківспецпром» та ТОВ «Альпстрой-плюс». (а.с. 57-59)

Судом встановлено, що відповідно до виписки з розрахункового рахунку ТОВ «Альпстрой-плюс» позивачем було здійснено перерахування повної вартості виконаних підрядних робіт за договором № 12/12-1 від 12.12.08 ПП «Терано».

Позивачем було отримано від ПП «Терано» податкову накладну № 08010910 від 08.01.09, де зазначена сума сплаченого ПДВ в розмірі 5963,17 грн. (а.с. 87)

Позивачем на підставі вказаних вище податкових накладних було відображено суми податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2008 року та січень 2009 року. (а.с. 117-128)

Судом з’ясовано, що висновок відповідача про нікчемність зазначених вище договорів підряду ґрунтується на листах ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 27.04.09 (а.с. 43), де зазначено, що ПП «Терано» не знаходиться за місцем реєстрації, а податкова звітність за березень – грудень 2008 року прийнята до відома, а також на даних баз автоматизованого співставлення податкових зобов’язань. Враховуючи вказане, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що правочини вчинені між ТОВ «Альпстрой-плюс» та ПП «Терано» щодо придбання у останнього товарів є нікчемними. Крім того, відповідачем в акті перевірки вказано позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми витрат по придбанню у ПП «Терано» товарів, які не пов’язані з власною господарською діяльністю. (а.с. 47-49)

Як встановлено, в судовому засіданні позивачем у ПП «Терано» не прибувалися товари, а було укладено угоди підряду на виконання робіт. Представник відповідача в судовому засіданні не надав суду пояснень щодо підстав відображення в акті перевірки посилання на укладення позивачем угод поставки товарів.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом – ПП «Терано» - при укладанні і виконанні договорів підряду взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Суд зазначає наступне. Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається із договорів підряду у листопаді-грудні 2008 року, укладених між ТОВ „Альпстрой-плюс» та ПП «Терано», вказані договори є двосторонніми, а по своїй суті – договорами підряду. Глава 61 ЦК України регулює відносини, пов’язані з укладенням та виконанням договорів на виконання підрядних робіт, а тому до умов вказаних договорів застосовуються відповідні статті вказаної Глави.

Ухилення однією із сторін двохстороннього договору від сплати податків за цим договором жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дії), оскільки об’єктивна сторона несплати до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає, що висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів в укладених між позивачем та ПП «Терано» договорах, в розумінні п. 1 ст. 228 ЦК України - зроблений відповідачем із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між позивачем та ПП «Терано» договорах підряду, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту вказаної норми матеріального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ПП «Терано», так і позивач виконували умови вищевказаних договорів підряду, чим і підтвердили факт його укладення.

Суд відзначає, що сам лише факт відсутності суб’єкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців як його місцезнаходження, не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб’єктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого суб’єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ПП «Терано» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських зв’язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку ДПІ до суду не подано.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ПП «Терано») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

          Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість ПП «Терано», суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки замовника сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено підрядником або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від замовника у складі ціни роботи. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни роботи, є податковим зобов'язанням підрядка, і саме підядник (в нашому випадку - ПП «Терано») має сплачувати цей податок до бюджету.                              Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).                                                                                Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.                                         З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за вересень 2008 року – 15466,7 грн., за жовтень 2008 року – 5216,67 грн. не встановлено порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати виконаних субпідрядних робіт були об’єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - для будівництва.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість у грудні 2008 року, січні 2009 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000171504/0 від 19.05.09, № 0000171504/1 від 10.07.09, № 0000171504/2 від 07.08.09, № 0000171504/3 від 21.09.09 дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 204, 215, 216, 219, 220, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-плюс" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсними - задовольнити в повному обсязі.

          2. Визнати податкове повідомлення-рішення № 0000171504/0 від 19.05.2009г., податкове повідомлення-рішення № 0000171504/1 від 10.07.2009г., податкове повідомлення-рішення № 0000171504/2 від 07.08.2009г., податкове повідомлення-рішення № 0000171504/3 від 21.09.2009г. недійсним з моменту їх винесення.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-плюс" (ідентифікаційний код 33289524, місцезнаходження: вул. 50років ВЛКСМ, 56, к. 605, м. Харків, 61153) витрати по сплаті державного мита у сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2009 року.

Суддя                                                                                           Волкова Л.М.