Ухвала суду № 89960368, 18.06.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11200/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд,

в с т а н о в и в:

25 березня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2020 року вище вказану заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до зворотнього повідомлення, представник відповідача ОСОБА_1 ухвалу суду від 01 квітня 2020 року отримав.

17 червня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 подав заяву про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення посилаючись на ст. 257 ЦПК України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заява про перегляд заочного рішення на даний час не прийнята судом до розгляду, тому застосування статті 257 ЦПК України до даних правовідносин не є доречним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Враховуючи викладене, до даних правовідносин, що виникли по даній справі, слід застосувати норми статті 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву у випадку коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про виселення та зняття з реєстраційного обліку - вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 18 червня 2020 року.

Суддя Н.О. Яровенко