Ухвала суду № 89960370, 15.06.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/11039/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2020 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючої судді Левко В.Б.,

суддів Іваніної Ю.В., Старовойтової С.М.

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні об`єднане кримінальному провадженні внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12018100020004246від 12травня 2018року та№ 12019110320000086від 20 березня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брест, Республіки Білорусь, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина Республіки Білорусь, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів Кузів І.В., Ведула Л.Ю.,

представник потерпілої Невмержицький В.І.,

захисника Олійник О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

перекладача Касян К.М.,

в с т а н о в и л а :

11 червня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов об`єднаний обвинувальний акт.

Прокурори у підготовчому судовому засіданні просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Також заявили клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконний вплив на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженніта вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.

Представник потерпілих не заперечував проти призначення акта до розгляду та підтримав думку прокурорів щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Олійник О.В. заперечувала проти розгляду питання про призначення обвинувального акта до судового розгляду без участі потерпілих, оскільки це передбачено вимогами КПК України. Щодо питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то зазначила, що в порушення вимог кримінального процесуального законодавства до клопотання не долучено матеріали на підтвердження вимог клопотання, оскільки Дніпровським районним судом м. Києва дані обвинувальні акти щодо ОСОБА_1 розглядаються вперше, а тому повинні бути фактичні дані на підтвердження ризиків, які обґрунтовує сторона обвинувачення. Також прокурором порушено вимоги щодо часу вручення клопотання про застосування запобіжного заходу, як їй, так і її підзахисному, що необхідно врахувати суду. Просила проводити судовий розгляд судом присяжних.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав неможливим проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих. Звернув увагу суду на порушення стороною обвинувачення вимог КПК України при врученні йому клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме недотримання часових меж. Просив проводити судовий розгляд судом присяжних.

Колегія суддів, заслухавши думку прокурорів, представника потерпілих, захисника та обвинуваченого,вивчивши обвинувальні акти, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Згідно ст. 325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Про підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженні були повідомлені потерпілі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

На електронну адресу Дніпровського районного суду м. Києва надійшли заяви потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у яких вони просять проводити підготовче засідання без їх участі, а за участю їх представника ОСОБА_17 ; від потерпілого ОСОБА_12 про проведення підготовчого засідання без його участі у зв`язкуіз станом здоров`я; від потерпілого ОСОБА_10 про проведення підготовчого та судового засідання без його участі.

В судовому засіданні колегією суддів Дніпровського районного суду м. Києва,заслухавши думку учасників судового провадження, врахувавши заяви потерпілих, згідно ч. 4 ст. 371 КПК України вирішено проводити підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні без участі потерпілих.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів приходить до висновку, що твердження сторони захисту є необґрунтовані, оскільки відсутність потерпілих жодним чином не позбавляє можливості колегію суддів з`ясувати всі обставини, які передбачені на стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року задоволено подання головуючого судді Печерського районного суду м. Києва та направлено для розгляду по суті до Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1, 2 ст. 190, ч. 3 ст. 3 ст. 289 КК України, тому дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальні акти складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при їх затвердженні прокурорами дотримані вимоги закону.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.31 КПК України, враховуючи наявне клопотання ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено довічне позбавлення волі, про розгляд його справи судом присяжних, судовий розгляд даного кримінального провадження необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні, у складі суду присяжних.

В судове засідання викликати прокурора Київської місцевої прокуратури №2, прокурора Київської області, потерпілих, представників потерпілих, захисника та обвинуваченого.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.{Положення третього речення частини третьої статті 315 втрачає чинність, як таке, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2017 від 23.11.2017}

Згідно ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.В. звернула увагу колегії суду на те, що стороною обвинувачення вручено клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 . При цьому стороною захисту висловлено свою думку щодо само го клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого. На уточнююче питання головуючої судді про необхідність надання часу на підготовку до розгляду даного клопотання захисником зазначено, що вона висловила свою думку щодо клопотання.

Дані обставини колегія суддів вважає такими, що не позбавляють можливості розглянути клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України.

Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об`єктивно пов`язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.

Як вбачається з розділах І, ІІ реєстрів матеріалів досудових розслідувань№12018100020004246, № 12019110320000086, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України ґрунтується на: протоколах допиту потерпілих від 23, 24, 25, 26 травня, 08, 19 червня 2018 року, 17 квітня, 13, 16, 18 травня 24, 30 липня 2019 року;протоколах допиту свідків від 11 червня 2018 року, 20, 22, 23, 27, 29 березня, 24, 25, 27 травня 2019 року; протоколах огляду місця подій від 20, 21 березня, 22 травня 2019 року;протоколі огляду диску від 24 квітня 2019 року;протоколах огляду автомобіля від 29, 30 березня 2019 року; протоколах огляду предмету від 25 травня 2019 року; протоколах огляду речових доказів від 22 червня, 14 липня 2019 року; протоколах обшуку квартир від 23, 24 березня 2019 року, протоколах пред`явлення особи для впізнання від 14, 18, 22, 27, 29 травня, 25 червня, 27 липня 2019 року; протоколі слідчого експерименту від 18 квітня 2019 року; висновках експертів від 03, 26 квітня, 20, 21, 27, 28, 29, 30 травня, 06, 07, 13 червня, 10, 16, 18, 23, 26, 31 липня, 05 серпня 2019 року; речовими доказами у відповідності до постанов про визнання речовими доказами від 23 травня2018 року, 30 березня, 25 травня, 22 червня, 17, 25, 26 липня 2019 року.

Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, у разі призначення даного обвинувального акта, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Колегія суддів вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, найтяжчий з яких є особливо тяжким кримінальним правопорушенням покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. Крім того, обвинувачений не зареєстрований на території України, являється уродженцем тагромадянином Республіки Білорусь, де знаходиться у міжнародному розшуку для арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Білорусь для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК Республіки Білорусь. Тому даний ризик, не зважаючи на відсутність у сторони обвинувачення будь-яких фактичних доказів на його підтвердження, є цілком реальним.

Також, на думку колегії суддів, є обґрунтованим і ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , як зазначається в обвинувальному акті умисно намагався знищити, а деякі сліди вчинення злочину знищив, чим спотворив обстановку вчинення злочину. До приїзду працівників поліції приховав тіло потерпілого у полі та підпалив його, може свідчити про схильність до активних дій з метою уникнення відповідальності та приховання слідів злочину.

Колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 та обставини їх вчинення, ризик впливу останнього на потерпілих, свідків та експертів, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами є досить реальним.

Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то колегія суддів вважає його обґрунтованим, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та 9 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а також у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України. Більше того, стороною обвинувачення надано постанову заступника Генерального прокурора від 24 липня 2019 року про видачу Республіці Білорусь ОСОБА_1 для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК Республіки Білорусь.

Слід зазначити, що розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованих злочинах, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, той факт, що він не одружений, працюючий, зареєстрований у м. Брест, Республіка Білорусь , який має місце проживання у м . Києві , майновий стан обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, перебуває у розшуку Республіки Білорусь по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК Республіки Білорусь.

Таким чином, прокурорами доведено обґрунтованість підозри під час судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому стороною обвинувачення обґрунтовано недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Із зазначених підстав суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 2 місяців.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Крім того, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Вказані вище обставини обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, які пов`язані із погрозою застосуванням насильства, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, особи обвинуваченого, також дають підстави судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

призначити судовий розгляд на підставі обвинувальних актів в об`єднаному кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100020004246 від 12 травня 2018 року та № 12019110320000086 від 20 березня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України у відкритому судовому засіданні у складі суду присяжних, яке відбудеться в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Сергієнка, 3, каб. 30 на 13 год 23 червня 2020 року.

Копію ухвали надіслати керівнику апарату Дніпровського районного суду м. Києва для забезпечення контролю в частині виконання ухвали суду про розгляд провадження судом присяжних, який має бути визначений автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 31, 35, 75, 76 КПК України.

Надати розпорядження секретарю судових засідань про виклик присяжних, які визначені автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, у кількості семи осіб та сторін судового (кримінального) провадження (ч. 2 ст. 318, п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 серпня 2020 року включно.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12 год 00 хв 18 червня 2020 року.

Головуюча суддя: В.Б. Левко

Суддя: Ю.В. Іваніна

Суддя: С.М. Старовойтова