Вирок № 89954651, 22.06.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/597/19

1-кп/683/48/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: прокурора Лелюка Т.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 -

адвоката Костика О.М.

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника Бондаря В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Хмельницького району Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ПП « ОСОБА_5 », на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 17 січня 2019 року близько 08 год. 05 хв., керуючи автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , рухаючись автодорогою Н-03 Житомир-Чернівці неподалік с. Берегелі Красилівського району Хмельницької області, в напрямку від м. Хмельницький до м. Старокостянтинів, на відстані близько 195 м від краю містка через річку Бужок зі сторони м. Хмельницький, на порушення вимог п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила) та вимог лінії горизонтальної розмітки 1.1 Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав у встановлених межах безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку: стан дорожнього покриття (ожеледиця), щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, будучи заздалегідь попередженим дорожнім знаком 1.1 «Небезпечний поворот праворуч», не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у разі виникнення перешкоди, пересік суцільну лінію 1.1 дорожньої горизонтальної розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, та виїхав на зустрічну смугу руху, допустивши зіткнення передньою лівою частиною автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , із передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 , який під керуванням останнього рухався у зустрічному напрямку відносно автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 217130 », д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , яка сиділа на пасажирському сидінні позаду водія, отримала тілесні ушкодження у вигляді рани лівої половини обличчя, перелому верхньої та нижньої щелеп, крововиливу під м`які мозкові оболонки із забоєм речовини головного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті, яка настала 24 лютого 2019 року; закритого перелому лівої лопатки, який має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та в прямому причинному зв`язку із настанням смерті не перебуває; саден лівого коліна, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, шо в причинному зв`язку із настанням смерті не перебувають.

Причиною вищевказаної ДТП стало порушення водієм ОСОБА_4 п.10.1 та п.12.1 та вимог лінії горизонтальної розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, якими передбачено:

- п.10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-горизонтальна розмітка 1.1 - вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Вищевказані порушення Правил дорожнього руху, допущені водієм ОСОБА_4 , знаходяться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - спричиненням смерті потерпілій ОСОБА_8 .

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Зокрема, показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні свою вину визнав повністю, та показав, що 17 січня 2019 року біля 08 год. 05 хв. він керував автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з НОМЕР_1 , та рухався автодорогою Н-03 з м. Хмельницький в напрямку м. Старокостянтинів. Коли проїхав річку Бужок, то на повороті його автомобіль занесло й він виїхав на зустрічну смугу руху, де лівою передньою частиною свого автомобіля зіткнувся із лівою частиною автомобіля ВАЗ, який рухався у зустрічному напрямку. Він намагався уникнути зіткнення, застосовував гальмуваня та намагався вивернути руль, однак зіткнення відбулось. Після зіткнення він бачив, як пасажири автомобіля ВАЗ покинули транспортний засіб, окрім жінки, яка сиділа позаду водія, та була із ознаками тілесних ушкоджень. Вказує, що він рухався зі швидкістю близько 60 км/год, однак через те, що дорога була слизькою, його автомобіль винесло на зустрічну смугу руху.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні показав, що очевидцем ДТП, у якому постраждала його дружина ОСОБА_8 , він не був, а дізнався про подію від сина ОСОБА_2 . Вказував, що після ДТП дружину доставили до Красилівської ЦРЛ, де вона перебувала у реанімаційному відділенні, після чого її перевезли до Хмельницької обласної лікарні, де вона через 38 днів, не приходячи до свідомості, померла. Смерть дружини призвела до погіршення стану його здоров`я, через що він також близько трьох місяців змушений був лікуватись. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, при цьому не заперечує, що в рахунок відшкодування моральної шкоди отримав від ОСОБА_4 55000 грн.

Аналогічними показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який вказав, що про ДТП він дізнався від свого брата ОСОБА_2 17 січня 2019 року біля 09 год. 30 хв., й безпосереднім очевидцем події не був. Вказує, що внаслідок ДТП загинула його мати, а тому цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримує у повному обсязі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні показав, що 17 січня 2019 року йому по телефону повідомили про ДТП, в якій постраждала його мати ОСОБА_8 . Він одразу ж прибув до Красилівської ЦРЛ, куди привезли постраждалу, та повідомив про подію батькові ОСОБА_1 та брату ОСОБА_3 . У той же день біля 16 години ОСОБА_8 перевезли до Хмельницької обласної лікарні, де вона знаходилась без свідомості близько місяця й ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цивільний позов підтримує у повному обсязі, при цьому не заперечує, що ході судового розгляду справи отримав від ОСОБА_4 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вина ОСОБА_4 у вичинені інкримінованого йому злочину підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 17 січня 2019 року біля 08 години він на власному автомобілі «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався з м. Красилів до м. Хмельницький. Окрім нього, в автомобілі було ще четверо пасажирів, серед яких: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Вказує, що він рухався по своїй смузі руху й доїжджав до містка через річку Бужок, коли за 50 м від себе побачив, як на його смугу руху виїжджає автомобіль «Fiat Doblo». Щоб уникнути зіткнення він почав гальмувати та викручувати кермо у праву сторону, однак автомобіль «Fiat Doblo» передньою лівою частиною в`їхав у ліву частину його автомобіля. Оскільки внаслідок ДТП дверки у його автомобілі були заблоковані, то усі пасажири вийшли через дверку водія, а ОСОБА_8 залишилась в автомобілі на задньому сидінні, оскільки була без свідомості та з явними тілесними ушкодженнями. Вказує, що у той день було сонячно, дорога була мокрою, однак ожеледиці не було, оскільки дорога була посипана.

Показання свідка ОСОБА_7 повністю підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 . Зокрема, свідок показала, що 17 січня 2019 року біля 08 години вона перебувала в якості пасажира в автомобілі ВАЗ під керуванням ОСОБА_7 , який рухався з м. Красилів в напрямку м. Хмельницький. Вона сиділа на задньому сидінні, біля неї посередині сиділа ОСОБА_9 , а біля неї позаду сидіння водія знаходилась ОСОБА_8 . Не доїжджаючи до річки Бужок, вона почула гуркіт, ОСОБА_9 крикнула та різко пригнулась, після чого вона також пригнулась й відчула, що відбулось зіткнення. Через передні водійські двері вони вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишилась на задньому сидінні, оскільки була без свідомості, через що о 08 год. 10 хв. вона викликала швидку допомогу. Після ДТП автомобіль ВАЗ знаходився у кюветі в напрямку своєї смуги рухи й уся його ліва частина аж до задніх дверей була пошкоджена. Вказує, що за дорожньою обстановкою вона не стежила, однак стверджує, що дорожнє покриття було сухим і ожеледиці вона не спостерігала.

Свідок ОСОБА_9 показала, що в момент ДТП знаходилась в якості пасажира на задньому сидінні автомобіля ВАЗ під керуванням ОСОБА_7 . Оскільки вона сиділа посередині, то стежила за дорожньою обстановкою. Перед річкою ОСОБА_13 вона побачила, як раптово на їх смузі руху з`явився автомобіль, який рухався прямо на них. ОСОБА_7 почав уникати зіткнення та вивернув кермо в сторону обочини, у цей момент вона пригнулась та відчула удар. Коли повернула голову в ліво, то побачила, що ОСОБА_8 знаходилась без свідомості. Свідок вказала, що ОСОБА_7 рухався з невеликою швидкістю та що дорога була розчищеною й ожеледиці не було. Також свідок вказувала, що автомобіль, який виїхав на їх смугу руху не вживав заходів до гальмування, а їхав прямо на них.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 показав, що 17 січня 2019 року біля 08 години він за кермом автомобіля «Рено Лагуна» рухався в напрямку м. Хмельницький зі швидкістю 70-80 км/год. Перед ним на відстані 80 м рухався автомобіль «ВАЗ 217130». Перед містком через річку Бужок він побачив як водій автомобіля «Fiat Doblo», який рухався у зустрічному напрямку, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну смугу руху та в`їхав у ліву частину автомобіля ВАЗ. Після ДТП одна пасажирка автомобіля ВАЗ була в тяжкому стані, тому він викликав швидку допомогу. Вказує, що у той день дорожнє покриття було сухим й ожеледиці не було.

Показання свідка ОСОБА_11 повністю підтвердив допитаний судом свідок ОСОБА_12 , який 17 січня 2019 року біля 08 год. перебував в якості пасажира в автомобілі «Рено Лагуна» під керуванням ОСОБА_11 , який рухався позаду автомобіля «ВАЗ 217130 ». Свідок вказув, що знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля та безпосередньо стежив за дорожньою обстановкою. Перед річкою ОСОБА_13 він побачив, як автомобіль «Fiat Doblo» раптово виїхав на їхню смугу руху та в`їхав у ліву частину автомобіля ВАЗ, що рухався попереду них, внаслідок чого пасажир автомобіля ВАЗ отримала тілесні ушкодження та знаходилась без свідомості. Вказує, що зіткнення відбулось на зустрічній для автомобіля «Fiat Doblo» смузі руху, після чого автомобіль відкинуло на свою смугу руху, а автомобіль ВАЗ відкинуло на обочину. Щодо дорожньої обстановки, то вказує, що дорожнє покриття було у задовільному стані й ожеледиці не було.

Місце зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення, а також дорожня обстановка зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 січня 2019 року, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу. Так, за даними цього протоколу зіткнення автомобілів відбулося на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці біля мосту через річку Бужок зі сторони с. Берегелі Красилівського району Хмельницької області, на смузі руху автомобіля «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 . Погодні умови - денна пора доби, дорожнє покриття - асфальтобетон, стан покриття - мокре, по краях дороги наявний сніговий накат, місце пригоди знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 3.29 «обмеження максимальної швидкості 50»; 7.12 «ожеледиця» та дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах». Після зіткнення автомобіль «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , розташований в напрямку с. Берегелі, на узбіччі від нього на відстані 105,15 м в сторону м. Хмельницький на своїй смузі руху поперек розташований автомобіль «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 . Сліди гальмування відсутні, по напрямку руху автомобіля «ВАЗ 217130» на проїзджій частині зафіксовано наявність уламків автомобіля: кузова, частини фарби, уламки скла, осип бруду зі снігом.

Згідно висновку комплексної судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи та експертизи обставин та механізму ДТП №10.4/10.1-0041:19 від 26 березня 2019 року зіткнення між автомобілями «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , та «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , могло відбутись на смузі руху в напрямку м. Хмельницький, тобто на смузі руху автомобіля «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до механічних пошкоджень транспортних засобів та слідів контактної взаємодії, що відобразились між між автомобілями «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , та «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , відбулось зустрічне ковзне зіткнення, під час якого автомобіль «Fiat Doblo» своєю передньою лівою кутовою частиною контактував з лівою частиною автомобіля «ВАЗ 217130».

В заданій дорожній обстановці при заданих вихідних даних водій автомобіля «Fiat Doblo» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, п.12.1 та вимог лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, а водій автомобіля «ВАЗ 217130» ОСОБА_7 - відповідно до вимог п.12.3 та дорожнього знаку 3.29 «обмеження швидкості по ходу руху в сторону м. Хмельницький - 50 км/год» Правил дорожнього руху.

Водій автомобіля «ВАЗ 217130» ОСОБА_7 при швидкості руху 50-65 км/год , як в умовах заданої величини часу 2,0 сек., що минув з моменту виникнення йому небезпеки для руху (часу існування ОСОБА_7 небезпеки для руху) до моменту зіткнення, так і в умовах заданої величини відстані 50 м, яка була між транспортними засобами - учасниками пригоди у вказаний момент, був позбавлений технічної можливості зупинитись раніше, ніж автомобіль «Fiat Doblo» досягне місця його зупинки, та відповідно був позбавлений можливості запобігти зіткненню з останнім.

Окрім цього, згідно зазначеного висновку з технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП є створення водієм автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 небезпеки для руху водію автомобіля «ВАЗ 217130 », д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_7 за таких заданих обставин, при яких останній своїми односторонніми діями був позбавлений можливості уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 .

Факт заподіяння смерті ОСОБА_8 внаслідок ДТП підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи №109 від 18 березня 2019 року, згідно якого смерть ОСОБА_8 настала від внутрішньо-мозкової травми з тривалим коматозним станом, як наслідок, набряк речовини головного мозку.

Згідно з даними цього ж висновку, ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: рани лівої половини обличчя, перелому верхньої та нижньої щелеп, крововиливу під м`які мозкові оболонки із забоєм речовини головного мозку, що могли утворитись від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі конструкційні частини салону автомобіля, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті; закритого перелому лівої лопатки, що міг утворитись від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі конструкційні частини салону автомобіля, який має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та в прямому причинному зв`язку із настанням смерті не перебуває; саден лівого коліна, що могли утворитись від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі конструкційні частини салону автомобіля, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, шо в причинному зв`язку із настанням смерті не перебувають.

Згідно протоколу огляду трупа ОСОБА_8 від 24 лютого 2019 року та доданої до нього фототаблиці вбачається, що при огляді тіла ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня, суборахноїдальний крововилив, перелом основи суглобового відростка нижньої щелепи, закритий перелом лівої лопатки зі зміщенням.

За даними лікарського свідоцтва про смерть №1328 від 25 лютого 2019 року та свідоцтва про смерть серії І - НОМЕР_8 від 25 лютого 2019 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті - забій головного мозку.

Відповідно до висновків судово-токсикологічних експертиз №200 та №201 від 23 січня 2019 року у крові водіїв ОСОБА_7 та ОСОБА_4 наявність етилового алкоголю не виявлено.

Встановлені судом обставини підтверджуються також: викопіюванням ділянки дороги км 163+360 до км 164-820 з проекту організації дорожнього руху автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці в місці скоєння ДТП за участі автомобілів «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , та «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № НОМЕР_9 від 12.10.2018 року, згідно якого на момент ДТП автомобіль «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у технічно справному стані; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , згідно якого власником автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 ; посвідченням водія серії НОМЕР_10 , виданим 27.04.2016 року на ім`я ОСОБА_4 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , згідно якого власником автомобіля «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_7 ; посвідченням водія серії НОМЕР_11 , виданим 21.03.1998 року на ім`я ОСОБА_7 .

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст.84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст.94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, добровільно частково відшкодував завдані злочином збитки, що пом`якшує його покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи, позитивно характеризується як за місцем роботи так і за місцем проживання, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинив тяжкий, проте необережний злочин, на момент вчинення злочину в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання судом враховуються конкретні обставини справи, спричинені наслідки, поведінка обвинуваченого під час та після вчинення злочину, який після вчиненого публічно просив вибачення у потерпілих та частково відшкодував завдану їм моральну шкоду, що, на думку суду, вказує на його щире каяття, повне усвідомлення вчиненого та обсягу завданої шкоди.

Також судом враховується думка потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання у виді реального позбавлення волі.

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самим обвинуваченим та іншими особами, з урахуванням досудової доповіді Хмельницького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області від 15 серпня 2019 року, згідно якої ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінюється як низький, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України ближче до мінімального розміру.

При цьому, враховуючи наслідки, які настали в результаті скоєного обвинуваченим злочину - смерть людини, останньому слід призначити також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації, Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради, яке є правонаступником Хмельницької обласної лікарні (Т.2 а.с.200-211) до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення (Т.1 а.с.67-69), суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року № 11 ''Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат'' питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з ''Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання'', затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).

Згідно п.4 вищезазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Згідно довідки Хмельницької обласної лікарні №29 від 24 квітня 2019 року (Т.1 а.с.70-71), а також розрахунку вартості лікування потерпілої ОСОБА_8 , наданого КНП «Хмельницька обласна лікарня» №01-07/2019 від 18 листопада 2019 року (Т.2 а.с.217-219), вбачається, що ОСОБА_8 перебувала у реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні з 17.01.2019 року по 24.02.2019 року, тобто 38 ліжко-днів. Вартість ліжко-дня включає затрати на заробітну плату медичного персоналу, харчування, комунальні послуги, інші затрати лікарні (прання білизни, послуги зв`язку, придбання мед. бланків, вивіз сміття, робота ліфту тощо). Всього витрати лікарні на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 за 38 днів склали 19851 грн. 05 коп. Крім того, вартість медикаментів, які використовувались для лікування ОСОБА_8 за рахунок лікарні склали 20384 грн. 12 коп. Всього вартість лікування ОСОБА_8 за період з 17.01.2019 року по 24.02.2019 року становить 40235 грн. 17 коп. (19851,05 грн. + 20384,12 грн.). Зазначені витрати підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації для зарахування в бюджет Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради.

При вирішенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 (Т . 1 а.с.215-221), ОСОБА_3 (Т.1 а.с.74-76) та ОСОБА_2 (Т.1 а.с.78-80) суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що з 24 липня 1982 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_12 від 24 липня 1982 року (Т.2 а.с.144). У період шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

17 січня 2019 року з вини водія ОСОБА_15 , який керував автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_8 померла.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ СК «Граве Україна» згідно полісу № НОМЕР_13 від 10 травня 2018 року. За умовами договору страхування власник зазначеного транспортного засобу застрахував свою відповідальність на випадок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , на строк з 22 травня 2018 року до 21 травня 2019 року включно. Цим договором визначені ліміти відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, - 200 000 грн.; за шкоду, заподіяну майну, - 100 000 грн., франшиза - 500 грн. (Т.2 а.с.35).

18 січня 2019 року ОСОБА_4 повідомив ПрАТ «СК «Граве Україна» про ДТП, що мала місце 17.01.2019 року за участі забезпеченого транспортного засобу «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 . (Т.1 а.с.160-161).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, яка пов`язана з використанням транспортних засобів.

Як встановлено у частині другій цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу п.1 ч.1, ч.2 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом №1961-ІV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

В силу ст.3 Закону №1961-ІV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п.24.1 ст.24 Закону №1961-ІV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.

При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.

У разі виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає майнова відповідальність застрахованої особи, страховик повинен відшкодувати оцінену шкоду в межах ліміту своєї відповідальності.

На підтвердження понесених витрат на лікування ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_1 надав суду довідку про лікарські засоби, використані хворим за рахунок лікарні та за власний рахунок для лікування хворої ОСОБА_8 за період з 17 січня 2019 року по 24 лютого 2019 року, видану Хмельницькою обласною лікарнею (Т.3 а.с.30-31), та оригінали чеків на придбання ліків за період з 18 січня 2019 року по 23 лютого 2019 року на загальну суму 49203 грн. 12 коп.

Разом з тим, суд не приймає до уваги чек №28925 від 21.02.2019 року (Т.3 а.с.64) на суму 190,38 грн., оскільки необхідність придбання зазначених у ньому ліків не підтверджено закладом охорони здоров`я. При цьому, як пояснив в суді ОСОБА_1 зазначені у цьому чеку ліки він придбавав особисто для себе в зв`язку із поганим самопочуттям. Також не підлягають стягненню на користь потерпілого ОСОБА_1 витрати на пальне згідно чеків №675081 від 16.02.2019 року на суму 671,91 грн. (Т.3 а.с.59), №468482 від 27.01.2019 року на суму 778,41 грн. (Т.3 а.с.41), №108151 від 03.02.2019 року на суму 1335,15 грн. (Т.3 а.с.46), №487877 від 22.01.2019 року на суму 1061,51 грн. (Т.3 а.с.36), оскільки вони не відносяться до витрат, пов`язаних із лікуванням ОСОБА_8 та не підлягають відшкодуванню за рахунок страховика.

Посилання ОСОБА_1 на те, що це витрати, які він поніс на дорогу з м. Красилів до м. Хмельницький, де знаходилась дружина, не дають суду підстав для стягнення зазначених коштів також і за рахунок ОСОБА_4 , оскільки ці витрати належним чином не підтвердженні. Зокрема, ОСОБА_1 не надав суду відповідних розрахунків (марку автомобіля, кількість пального, яке витрачає автомобіль на 100 км, відстань від місця проживання до місця лікування, кількість поїздок та інші дані, які підтверджують кількість витрат пального), які б вказували, що для проїзду він витратив саме таку кількість пального.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки ОСОБА_1 не довів належним чином необхідність понесення витрат на пальне на загальну суму 3846 грн. 98 коп., тому у їх стягненні слід відмовити.

Таким чином, з ПрАТ СК «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 45165 грн. 76 коп. (49203,12 грн. - 190,38 грн. - 3846,98 грн.) понесених ним витрат на лікування дружини ОСОБА_8 .

Звертаючись до суду з цивільними позовами, чоловік померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_1 просив також стягнути з ОСОБА_4 витрати, пов`язані з організацією проведення поминального обіду на суму 15400 грн., а син померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_2 просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ПрАТ СК «Граве Україна» 12155 грн. витрат, понесених на поховання ОСОБА_8 .

Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно п.27.4 ст.27 Закону №1961-ІV страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як передбачено у ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; предмети ритуальної належності - це вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші); ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштування місця поховання.

З огляду на вищезазначені нормативні положення, витрати на поминальний обід не є витратами на поховання померлого, а тому відшкодуванню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 понесених ним витрат на поминальний обід в сумі 15400 грн. задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , який є сином померлої ОСОБА_8 поніс витрати на придбання атрибутів для поховання матері на суму 12155 грн., що підтверджується оригіналом видаткової накладної №422 від 25 лютого 2019 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №345/4 від 25 лютого 2019 року (Т.3 а.с.25-29).

Зазначені витрати належним чином підтверджені, не виходять за межі ліміту, визначеного п.27.4 ст.27 Закону №1961-ІV, а тому підлягають стягненню на його користь з ПрАТ СК «Граве Україна» в сумі 12155 грн.

В силу частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілим, суд враховує, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, загинула ОСОБА_8 , а потерпілі втратили рідну людину, через що зазнали сильних душевних страждань та переживань, змушені були змінити свій звичний уклад життя, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а також, що жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній стан, який існував до ДТП, повернути до життя їх дружину та матір.

Враховуючи наведене, характер заподіяння моральної шкоди, характер і об`єм моральних страждань потерпілих, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що моральне відшкодування слід визначити у розмірі по 200 000 грн. на кожного із потерпілих.

При цьому, відповідно до п.27.3 ст.27 Закону №1961-ІV страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталася 17 січня 2019 року.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі встановлено 4173 грн.

Отже, загальний розмір відшкодування моральної шкоди становитиме 50076 грн. (4173 грн. х 12).

Враховуючи, що у загиблої ОСОБА_8 є чоловік ОСОБА_1 та двоє синів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому ПрАТ СК «Граве Україна» повинна сплатити на кожного із них по 16692 грн. (50076 грн. : 3) на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Під час судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_4 добровільно сплатив на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1 55000 грн. та на користь ОСОБА_2 - 100000 грн., тому ці кошти суд зараховує в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути:

-на користь ОСОБА_1 - 128308 грн. (200000 грн. - 55000 грн. - 16692 грн.);

- на користь ОСОБА_2 - 83308 грн. (200000 грн. - 100000 грн. - 16692 грн.);

- на користь ОСОБА_3 - 183308 грн. (200000 грн. - 16692 грн.).

Процесуальні витрати по справі за проведення комплексної судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи та експертизи обставин та механізму ДТП №10.4/10.1-0041:19 від 26 березня 2019 року в сумі 2288 грн. в силу ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-370, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації, Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації для зарахування в бюджет Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради(р/р UA537154050000026004052328393 в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 315405), МФО 815013, ЄДРПОУ/ДРФО 02004717) 40235 грн. 17 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 45165 грн. 76 коп. витрат, понесених на лікування потерпілої, та 16692 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 128308 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_3 16692 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 183308 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 12155 грн. витрат на поховання, та 16692 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 83308 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2288 грн. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Застосований ухвалою слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2019 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту автомобілів «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , та «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , скасувати.

Речові докази:

- автомобіль «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_3 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Красилівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області (м. Красилів, вул. Грушевського,46), - повернути власнику ОСОБА_7 ;

- автомобіль «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Красилівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області (м. Красилів, вул. Грушевського,46), - повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: